Граматика слов'янська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Титульна сторінка «Граматики слов'янської» видання 1619 року.

«Граматика слов'янська» (ΓΡΑΜΜΑΤΙΚΗ славєнскиѧ правилноє Сѵнтаґма) — мовознавча праця Мелетія Смотрицького, підручник церковнослов'янської мови (східнослов'янської редакції). Надрукована 1619 року в маєтку князя Богдана Огинського.

Один із найвидатніших творів старожитнього слов'янського мовознавства.

Значення[ред.ред. код]

У «Граматиці…» було здійснено кодифікацію церковнослов'янської мови східнослов'янської редакції. За її нормами поступово було впорядковано всі церковнослов'янські тексти на сході і півдні Славії. Через друковані церковнослов'янські тексти норми набули загального поширення й понині функціонують у конфесійному вжитку. Вперше було виразно відділено церковнослов'янську мову від живих слов'янських, проте східнослов'янський характер норм Смотрицького благотворно вплинув на усталення орфографії й пунктуації староукраїнської літературної мови. До 1-ї чверті 19 ст. «Граматика…» Смотрицького була основним підручником церковнослов'янської мови, він витримав багато видань.

Новаторство[ред.ред. код]

Мелетій Смотрицький:

  • Першим дав повний курс церковнослов'янської мови в прийнятих тоді частинах: орфографія, етимологія (тобто морфологія), синтаксис, просодія. У розділі про орфографію в давнину давали й опис фонетики та орфоепії.
  • Ввів нову літеру на позначення дзвінкого проривного задньоязикового приголосного — ґ, узаконив вживання букви й.
  • Встановив правила вживання літер на позначення голосних і приголосних, вживання великої букви, розділових знаків, правила переносу тощо. Багато з його правил орфографії та пунктуації зберігають чинність у сучасній українській літературній мові.
  • Виділив вісім частин мови: ім'я, містоименіє, глагол, причастіє, нарічіє, предлог, союз, междометіє. Як частину мови «междометіє» в українському мовознавстві визначив уперше, вийнявши з переліку й опису частин мови невластивий слов'янській системі артикль. Йому належить і термін «междометіє».
  • Першим виділив як категорію дієприслівник, названий ним «дієпричастієм».
  • Відкрив у слов'янській відміні місцевий відмінок, який назвав «сказательний падеж».
  • Іменники поділив на п'ять «склоненій»-відмін, котрі в основних рисах у шкільних граматиках зберігаються донині.
  • Вперше описав відмінювання прикметників і числівників.
  • Запропонований ним принцип поділу дієслів на дієвідміни зберігся у східнослов'янських граматиках і в наш час.
  • Першим дав докладний опис розрядів незмінних частин мови й вигуків, виклав синтаксис церковнослов'янської мови.
  • Збагатив слов'янську мовознавчу термінологію.

Описана М. Смотрицьким морфологічна система близька до старослов'янської пізнього періоду, але в ній є певна кількість українських елементів.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]