Ļ (латиниця)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ļ
Latin letter L with cedilla.svg
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Ð,ð Ď,ď Đ,đ È É Ê
Ë Ē Ė Ę Ě Ə Ĝ
Ğ Ġ Ģ Ĥ Ħ Ì Í
Î Ï Ī Į İ,i I,ı IJ
Ĵ Ķ Ǩ Ƙ Ļ
Ł Ĺ Ľ Ŀ Ñ Ń Ņ
Ň Ɲ Ƞ Ŋ Ò Ó
Ô Õ Ö Ǫ Ø Ő Œ
Ơ Ɋ ʠ Ŕ Ř Ɍ
ß ſ Ś Ŝ Ş Š
Þ Ţ Ť Ŧ Ⱦ Ƭ Ʈ
Ù Ú Û Ü Ū Ŭ
Ů Ű Ų Ư Ŵ
Ý Ŷ Ÿ Ɏ Ƴ
Ȥ Ź Ż Ƶ Ž        

Ļ, ļ (L-седиль) — літера розширеної латинки. Використовується в латиській мові, де є 19 літерою в алфавіті. Позначає твердопіднебінний боковий апроксимант [ʎ], близький до м'якого російського «ль»[1]. Назва літери — "ель". Літера (поряд з іншими літерами з седиллю) введена в латиський алфавіт 1908 року комісією під керівництвом К. Мюленбаха. Оновлена ​​версія алфавіту була офіційно затверджена у 1919 році.[1]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Ļ на сайте Scriptsource.org (англ.)
  • ļ на сайте Scriptsource.org (англ.)
  1. а б Информация о латышском (латвийском) языке. www.e-trans.ru. Процитовано 20 травня 2022.