Ņ (латиниця)
| Ņ | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||
| Латинська абетка | ||||||
| A | B | C | D | E | F | G |
| H | I | J | K | L | M | N |
| O | P | Q | R | S | T | U |
| V | W | X | Y | Z | ||
| Додаткові і варіантні знаки | ||||||
| À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ |
| Ā | Ă | Ą | Ȧ | Ả | Ɐ | Ɑ |
| Ɓ | Ƀ | Ç | Ć | Ĉ | Ċ | Ȼ |
| Č | Č̣ | Ɗ | Ď | Ð,ð | Ɖ,ɖ | Đ,đ |
| È | É | Ê | Ë | Ē | Ė | Ę |
| Ě | Ə | Ɛ | Ɠ | G̈ | Ĝ | Ğ |
| Ġ | Ģ | Ƣ | Ɡ | Ĥ | Ħ | Ì |
| Í | Î | Ï | Ī | Į | İ | I |
| IJ | Ĵ | J̌ | J̣̌ | Ķ | Ḱ | Ǩ |
| Ƙ | Ⱪ | Ļ | Ł | Ĺ | Ľ | Ŀ |
| LJ | M̈ | Ñ | Ń | Ņ | Ň | N̈ |
| Ɲ | Ƞ | Ŋ | NJ | Ò | Ó | Ô |
| Õ | Ö | Ō | Ǫ | Ø | Ő | Œ |
| Ơ | P̈ | Ƥ | Ɋ | ʠ | Ŕ | Ř |
| Ɍ | Ɽ | ß | ſ | Ś | Ŝ | Ṡ |
| Ş | Š | Ṣ̌ | Þ | Ţ | Ť | Ŧ |
| Ⱦ | Ƭ | Ʈ | T̈ | Ù | Ú | Û |
| Ü | Ū | Ŭ | Ů | Ű | Ų | Ư |
| V̈ | Ŵ | Ⱳ | Ẋ | Ý | Ŷ | Ÿ |
| Ɏ | Ƴ | Ẑ | Ẕ | Ȥ | Ⱬ | Ź |
| Ż | Ƶ | Ž | Ẓ̌ | Ʒ | Ǯ | |
Ņ, ņ (N-седиль) — літера розширеної латинки. Використовується в латиській мові, де є 19 літерою в алфавіті. Позначає твердопіднебінний носовий [ɲ], близький до українського «нь» [n̠ʲ]. Назва літери — "ень". Літера (поряд з іншими літерами з седилю) введена в латиський алфавіт 1908 року комісією під керівництвом М. Кюленбаха. Оновлена версія алфавіту була офіційно затверджена у 1919 році.[1]
- ↑ Информация о латышском (латвийском) языке. www.e-trans.ru. Архів оригіналу за 29 вересня 2018. Процитовано 20 травня 2022. [Архівовано 2018-09-29 у Wayback Machine.]
- ņ на сайте Scriptsource.org (англ.)