Ƣ (латиниця)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ƣ
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Ď Ð,ð Ɖ,ɖ Đ,đ È É
Ê Ë Ē Ė Ę Ě Ə
Ĝ Ğ Ġ Ģ Ƣ Ĥ
Ħ Ì Í Î Ï Ī Į
İ I IJ Ĵ Ķ Ǩ
Ƙ Ļ Ł Ĺ Ľ Ŀ
LJ Ñ Ń Ņ Ň Ɲ
Ƞ Ŋ NJ Ò Ó Ô Õ
Ö Ǫ Ø Ő Œ Ơ Ɋ
ʠ Ŕ Ř Ɍ ß ſ
Ś Ŝ Ş Š Þ Ţ
Ť Ŧ Ⱦ Ƭ Ʈ Ù
Ú Û Ü Ū Ŭ Ů Ű
Ų Ư Ŵ Ý Ŷ
Ÿ Ɏ Ƴ Ȥ
Ź Ż Ƶ Ž        

Ƣ, ƣ (укр. га, англ. gha) – буква розширеної латинської абетки, що використовувалася у Яналіфі та Піньїні, розроблених для тюркських мов (татарської та уйгурської мов відповідно)[1], а також у латиниці, розробленій радянським урядом для курдської мови[2]. Зазвичай позначала м'якопіднебінний фрикативний дзвінкий звук, однак інколи її використовували задля позначення язичкового фрикативного дзвінкого звука. У наш час майже не використовується[джерело?].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Some examples of LATIN LETTER OI (gha) (U+01A2, U+01A3) in Tatar and Uighur printing, with remarks on the recommended glyphs (PDF).
  2. Культура и письменность Востока [Eastern Culture and Literature] (рос.). Т. №2. 1928.