Перейти до вмісту

Ρ Кассіопеї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ρ Кассіопеї
Location of Rho Cassiopeiae.png
Дані спостереження
Епоха J2000.0
Сузір’я Кассіопея
Пряме піднесення 23h 54m 23.0s
Схилення +57° 29′ 58″
Видима зоряна величина (V) +4,54 – +6,2
Характеристики
Спектральний клас G0
Показник кольору (B−V) 1,20
Показник кольору (U−B) 1,12


Астрометрія
Променева швидкість (Rv) −17 км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: 1 мас/р
Схил.: −10,2 мас/р
Паралакс (π) 0.028 ± 0.58 мас
Відстань 13 500 св. р.
(4 150 пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
−9,5
Фізичні характеристики
Маса 40 M
Радіус 450 R
Світність 550 000 L
Ефективна температура 7300 K

ρ Кассіопеї (ρ Cas) — жовтий гіпергігант у сузір'ї Кассіопеї. Одна з найяскравіших зір у нашій Галактиці.

Як жовтий гіпергігант, ρ Кассіопеї належить до одного з найрідкісніших типів зір. Утім, у сузір'ї Кассіопеї є ще одна подібна зоря — V509 Кассіопеї. Відстань від Землі оцінюється від 11 700 до 15 300 світлових років (3,6 до 4,7 тис. парсек). Світність ρ Кассіопеї оцінюється в 550 000 разів вищою, ніж у Сонця. Розрахункове значення абсолютної зоряної величини (–9,5M) робить її однією з найяскравіших зір, відомих науці. Діаметр зорі в 450 разів більший сонячного, що приблизно дорівнює 630 млн кілометрів. ρ Кассіопеї класифікують як нерегулярну або напівправильну змінну, і, здається, вона має кілька періодів: 820, 350, 510, 645 днів[1].

У ρ Кассіопеї було зареєстровано найпотужніший викид речовини зорі за всю історію спостережень[джерело?]. Орієнтовно, протягом двохсот днів зоря скидала по п'ятдесят земних мас щодня; загалом вона позбулася речовини, масою приблизно п'ять відсотків маси Сонця, або близько однієї тисячної маси самої ρ Кассіопеї. Подібні надпотужні викиди, ймовірно, можуть служити поясненням однією з інтригуючих загадок, що хвилює астрономів, — чому не спостерігається зір зі світністю, яка перевищує світність Сонця більш ніж у мільйон разів? Цілком можливо, що саме викиди речовини є тим самим механізмом, який обмежує світність.

У 2003 році група астрономів, що працювала на телескопі Гершеля, опублікувала повідомлення для преси[джерело?], у якому припускалося, що ρ Кассіопеї є одним із кандидатів на спалах наднової (серед інших відомих кандидатів — α Оріона — Бетельгейзе). Приводом послужило коливання зоряної величини у 2000 році, яке супроводжувалося викидом великої кількості речовин із поверхні зорі.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б Jim Kaler. Rho Cassiopeiae. Архів оригіналу за 31 жовтня 2015. Процитовано 24 травня 2019.(англ.)