Євангеліє учительне Кирила Транквіліона-Ставровецького
«Євангеліє учителноє» — учительне євангеліє, збірник проповідей Кирила Транквіліона Ставровецького; повна назва «Євангеліє Учителноє албо казаня на неделя през рок и на празники господскіє и нарочитим святим угодником божіим».
Видрукував автор власним коштом у своїй друкарні 9 листопада 1619 в маєтку Раїни Вишневецької-Могилянки у містечку Рохманів (нині село Шумського району Тернопільської області); має 181 аркуш.
У 1627 році, після того, як Кирило Ставровецький роком раніше перейшов в унію, за наказом московського царя Михаїла Федоровича всі примірники «Євангелія учительного» Ставровецького в Московському царстві підлягали спаленню, а інші твори автора було заборонено («чтоб та ересь и смута в мірѣ не была»).[1][2][3]
1696 року перевидане в друкарні Унева на Львівщині.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Огородник І. В., Огородник В. В. Кирило Транквіліон-Ставровецький [Архівовано 20 червня 2019 у Wayback Machine.] // Історія філософської думки в Україні. Курс лекцій. — Київ: Вища школа, 1999. — 543 с.
- ↑ Окружная грамота царя Михаила Федоровича от 1 декабря 1627 г. (№ 77) / Собрание Государственных Грамот и Договоров. Часть 3. — М.: В тип. Селивановского, 1822. — С. 298.(рос.)
- ↑ История одной политической кампании XVII в. By Андрей Булычев. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 24 вересня 2020.
Література[ред. | ред. код]
- Уніят В. Євангеліє учителноє // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
Посилання[ред. | ред. код]
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Тетяна Трофименко про Євангеліє учительне. Музей книги та друкарства України. YouTube |
- Кирило Транквіліон Ставровецький. Євангеліє учительне. Могильов, 1697 р. // Музей книги та друкарства України
- Євангеліє учителноє [Архівовано 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.] в цифровій бібліотеці НБУВ (Могильов: Друкарня Богоявленського братства; Друкар М. Вощанка, 1697.