Єва-Лів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єва-Лів
Ева-Лив
Eva-Liv Island 2020-07-29 Sentinel-2 L2A Highlight Optimized Natural Color.jpg

Карта
Kara sea ZFJBZ.PNG
Географія
81°38′ пн. ш. 63°06′ сх. д. / 81.633° пн. ш. 63.100° сх. д. / 81.633; 63.100Координати: 81°38′ пн. ш. 63°06′ сх. д. / 81.633° пн. ш. 63.100° сх. д. / 81.633; 63.100
Місцерозташування Північний Льодовитий океан
Акваторія Північний Льодовитий океан
Група островів Біла Земля і Земля Франца-Йосифа
Площа 288  км² 
Довжина 28 км
Найвища точка 381 м
Країна
Росія Росія
Регіон Архангельська область
Адм. одиниця Архангельська область
Населення відсутнє
Єва-Лів. Карта розташування: Росія
Єва-Лів
Єва-Лів
Єва-Лів (Росія)

Є́ва-Лів (рос. Ева-Лив) — острів в Північному Льодовитому океані, у складі архіпелагу Земля Франца-Йосифа. Адміністративно відноситься до Приморського району Архангельської області Росії.

Географія[ред. | ред. код]

Острів знаходиться у східній частині архіпелагу, входить до складу Білої Землі, найбільший з груп. На південному заході протокою Сарса відокремлений від сусіднього острова Фреден.

Острів повністю вкритий льодом, лише окремі миси вільні від нього і являють собою скелі. Крайня західна точка — мис Клюв, на півночі — мис Мєсяцева.

Історія[ред. | ред. код]

Острів відкритий 1895 року полярним дослідником Фрітьйофом Нансеном під час експедиції 18931896 років. Але Нансен наніс на карту не один острів, а два — окремо Єва та Лів, назвавши їх на честь своєї дружини Єви та дочки Лів[1]. Помилка трапилась через те, що острів повністю вкритий льодовиками і складно було визначити обриси суходолу. 1932 року учасники радянської експедиції на судні «Николай Книпович» встановили, що острови в дійсності є одним цілим, а Лів є півостровом Єви. Острів отримав назву Єва-Лів, яку запропонував учасник експедиції контр-адмірал Микола Зубов[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Нансен Ф. «Фрам» в полярном море. — Эксмо, 2009. — 536 с. — (Великие путешествия). — ISBN 978-5-699-34134-4
  2. Зубов, Н. Н. Острова — ледяные шапки // За тайнами Нептуна : Книга. — М.: Мысль, 1976. — С. 104–110.

Посилання[ред. | ред. код]