Ева Дальґрен
| Ева Дальґрен | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 9 червня 1960[1][2][3] (63 роки) |
| Місце народження | Umeå stadsförsamlingd, Умео, Вестерботтен, Швеція[3] |
| Роки активності | 1978 — тепер. час |
| Громадянство | Швеція[3] |
| Професії | письменниця, співачка, авторка пісень, дитяча письменниця |
| Інструменти | гітара і вокал[d] |
| Мова | шведська і англійська |
| Жанри | поп |
| Нагороди | |
| evadahlgren.com | |
 Файли у Вікісховищі | |
Ева Дальґрен (швед. Eva Dahlgren, нар.. 9 червня 1960, Умео[4] Швеція) — шведська попспівачка і письменниця.
Життєпис[ред. | ред. код]
Еву Дальґрен відкрив музикант і продюсер Бруно Гленмарк в 1978 році після появи на телешоу «Sveriges magasin» та її дебютного альбому «Finns det nån som bryr sej om», який вийшов в тому ж році. 1979 року вона посіла третє місце на національному музичному конкурсі Melodifestivalen (переможець цього конкурсу представляє Швецію на Євробаченні). Вона гастролювала містами Швеції в 1987 році разом з гуртом Roxette, тур відвідали понад 100 000 осіб.
Кар'єра Дальґрен йшла в гору, вона випускала кілька альбомів у 1980-ті роки, але її прорив у Швеції відбувся в 1991 році після виходу альбому «En blekt blondins hjärta», який продався загальним накладом понад півмільйона копій, принісши виконавиці п'ять премій Grammis.
У липні та серпні 2008 року Ева Дальґрен гастролювала по Швеції, Норвегії і Фінляндії разом з Петером Єбакком. Тур називався «Himlen är inget tak», також вийшов однойменний сингл.
Особисте життя[ред. | ред. код]
У 1996 році Ева Дальґрен з'явилася на перших шпальтах шведських газет після того, як зробила камінг-аут, уклавши цивільний союз з дизайнеркою ювелірних прикрас Евою Аттлінг. У зв'язку з цивільним партнерством, Дальґрен змінила своє прізвище на Dahlgren-Attling. 2009 року дівчата одружилися після того, як у Швеції був прийнятий гендерно-нейтральний закон про шлюб.
Дискографія[ред. | ред. код]
(В дужках вказані максимальні позиції релізів у Шведському чарті альбомів)[5]
- 1978: Finns det nån som bryr sig om (#23)
- 1980: Eva Dahlgren (#25)
- 1981: För väntan (#2)
- 1982: Tvillingskäl (#8)
- 1984: Ett fönster mot gatan (#2)
- 1984: Känn mig
- 1987: Ung och stolt (#2)
- 1989: Fria Світі 1.989 (#3)
- 1991: En blekt blondins hjärta(#1)
- 1992: Eva Dahlgren (англомовна версія альбому En blekt blondins hjärta)
- 1992: För minnenas skull (double CD) (1978—1992) (#10)
- 1995: Jag vill se min älskade komma från det vilda (#2)
- 1999: Lai Lai (#1)
- 1999: LaLaLive (#5)
- 2005: Snö (#2)
- 2007: En blekt blondins ballader (1980—2005) (#1)
- 2007: Petroleum och tång (#3)
- 2016: Jag sjunger ljuset (#4)
- Збірники
- 2012: Tid — Urval av sånger 1980 till nu
- 2012: Original Album Classics
Сингли[ред. | ред. код]
(В дужках вказані пікові позиції у Шведському чарті синглів)[6]
- 1989: «Ängeln i rummet» (#4)
- (англійська версія: «Angel in My Room»)
- 1991: «Gunga mig» (#40)
- 1991: «Vem tänder stjärnorna» (#4)
- (англійська версія: «i'm not in Love with You»)
- 1991: «Kom och håll om mig» (#27)
- (англійська версія: «Just Want You to Love Me»)
- 1994: «Tro på varann» (Уно Свеннингссон і Єва Дальґрен (#22)
- 1999: «Underbara människa» (#41)
- 2005: «När jag längtar» (#17)
- 2006: «Äventyr» (EP) (#58)
- 2008: «Himlen är inget tak» (Єва Дальґрен і Петер Йебакк) (#36)
Нагороди[ред. | ред. код]
Rockbjörnen[ред. | ред. код]
Ева Дальґрен вигравала найпрестижнішу музичну премію Швеції Rockbjörnen в категорії «Найкраща шведська артистка» тричі: в 1981, 1984 та 1991 роках.[7].
Згідно зі списком переможців Grammis за всі роки IFPI[8] Ева Дальґрен займає третю сходинку за кількістю володіння премією з усіх шведських музикантів. Більше неї нагород тільки у Пера Гессле (10 штук) і гурту Kent (16 штук).
Дружина Дальґрен Євфа Аттлинг стала дизайнеркою нової статуетки Grammis, яка вручається з 2008 року (за досягнення у 2007 році).[9]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ ČSFD — 2001.
- ↑ а б в Sveriges befolkning 2000 — Sveriges Släktforskarförbund, 2020.
- ↑ [Sveriges befolkning 1970, CD-ROM version 1.04, Sveriges Släktforskarförbund (2002)]
- ↑ Swedish charts archive – albums. Архів оригіналу за 12 вересня 2012. Процитовано 6 січня 2012.
- ↑ Swedish charts archive – singles. Архів оригіналу за 3 лютого 2013. Процитовано 6 січня 2012.
- ↑ Aftonbladets sida med alla Rockbjörnenvinnarna. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 18 червня 2019.
- ↑ IFPI: s lista över Grammisvinnare (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 18 червня 2019.
- ↑ Efva Attling designar Grammispris. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 18 червня 2019.
|
