Єва Крейн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єва Крейн
Eva Crane
Єва Крейн Фото Мері Фішер, розпорядниці Міжнародної асоціації дослідників бджоли[en]
Єва Крейн
Фото Мері Фішер, розпорядниці
Міжнародної асоціації дослідників бджоли[en]
Народилася 12 червня 1912(1912-06-12)[1][2]
Лондон, Сполучене Королівство[1]
Померла 6 вересня 2007(2007-09-06)[1][2] (95 років)
Слау, Беркшир, Південно-Східна Англія, Англія, Велика Британія
Громадянство
(підданство)
Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Діяльність математик, Пасічник, ентомолог, фізик
Alma mater Лондонський університет
Сфера інтересів бджільництво
Заклад Університет Шеффілда
Науковий ступінь доктор філософії з ядерної фізики

CMNS: Єва Крейн на Вікісховищі

Єва Крейн (12 червня 1912 — 6 вересня 2007) — дослідниця і авторка статей по бджолам і бджільництву.

Стажувалася як квантова математичка, вона змінила поле діяльності і переключилася на бджіл, витратила десятиліття, досліджуючи бджіл, подорожуючи по більш ніж 60 країнах, часто в примітивних умовах.[3] Газета Нью-Йорк Таймс повідомила, що «доктор Крейн написала деякі з найбільш важливих книг про бджіл і бджільництво», також зазначили, «її старша сестра, Елсі Віддоусон, яка ніяк не йшла на заслужений спочинок, показала таку ж енергійність у дослідженні тюленів на крижинах, щоб вивчити їх звички в їжі, допомогла зробити революцію в області їх харчування.»[3]

Народилася в Лондоні, ім'я при народженні: Етель Єва Віддоусон. Здобула вчений ступінь доктора філософії по ядерній фізиці у 1941 році. Єва Віддоусон стала професоркою фізики в Університеті Шеффілда. Вийшла заміж за Джеймса Крейна, біржового службовця. який також був волонтерним резервістом Королівського військово-морського флоту, в 1942 році. Її чоловік помер у 1978 році.

Її інтерес до бджіл почався, коли їм на весілля подарували вулик; дарувальник сподівався, що це допоможе молодій сім'ї мати мед, замість дефіцитного цукру у військові часи.[4]

Єва Крейн опублікувала понад 180 листів, статей та книг, багато з них у 70-х і 80-х роках.[4] В книзі «Мед: комплексне дослідження» (1975)(англ: «Honey: A Comprehensive Survey»), вона написала кілька важливих розділів, і редагувала інші. Ця книга вийшла тому, що Єва вмовила видавця (Хайнеман прес[en]), що книга на цю тему була вкрай необхідна. Хоча книга вже давно не публікується, але досі залишається найбільш визначним оглядом на цю тему поміж написаного. «Книга меду» (1980) (англ: «A Book of Honey») та «Археологія бджільництва» (1983) (англ: «The Archaeology of Beekeeping») відображала її стійку зацікавленість в харчуванні і давньому минулому бджільництва.

Її писемну кар'єру завершили два могутні, енциклопедичні томи: «Бджоли і бджільництво: наука, практика і світові ресурси» (1990; англ: «Bees and Beekeeping: science, practice and world resources»; 614 сторінок) і «Всесвітня історія бджільництва та добування меду» (1999; англ: «The World History of Beekeeping and Honey Hunting»; 682 сторінок). Це концентрація знання і досвід всього життя авторки, і вважаються основними підручниками для бджолярів усього світу.[4]

Смерть[ред. | ред. код]

Вона померла у віці 95 років в місті Слау, Велика Британія.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б в Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #110062388 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б Martin, Douglas (16 September 2007). Eva Crane, English Expert on World's Bees, Dies at 95. The New York Times. Процитовано 7 December 2013. 
  4. а б в Marren, Peter (14 September 2007). Eva Crane: Authority on the history of beekeeping and honey-hunting who travelled the world in pursuit of bees. The Independent. Архів оригіналу за 5 вересень 2008. Процитовано 7 December 2013.