Євгеній Онєгін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Автограф Пушкіна — автопортрет з Онєгіним на набережній Неви

«Євге́ній Онє́гін» (1823–1831) — роман у віршах Олександра Сергійовича Пушкіна, один з найзначніших творів російської словесності. За мотивами роману Чайковський написав однойменну оперу. Існує багато екранізацій як роману, так і опери, є багато пародій на окремі частини роману або тільки на його особливий віршований розмір (так звану онегінську строфу).

Цитати[ред.ред. код]

«Мій дядько чесний без догани,

Коли не жартом занеміг,
Небожа змусив до пошани
І краще вигадать не міг,
Воно й для інших приклад гожий;
Але яка нудота, боже,
При хворім день і ніч сидіть,
Не покидаючи й на мить!
Яке лукавство двоязике —
Напівживого розважать,
Йому подушку поправлять,
Журливо подавати ліки,
Зітхать і думку берегти:
„Коли ж візьмуть тебе чорти!“»

«Євгеній Онєгін» у перекладі Максима Рильського[1]

Виноски[ред.ред. код]

Посилання та джерела[ред.ред. код]