Висоцька Євгенія Петрівна
| Євгенія Висоцька | |
|---|---|
.jpg) | |
| Загальна інформація | |
| Громадянство |
 СРСР Україна[1] |
| Народження |
11 грудня 1975 (48 років) Воїнка |
| Зріст | 166 см |
| Вага | 55 кг |
| Спорт | |
| Країна |
СРСР → Україна |
| Вид спорту | велосипедний спорт |
| Дисципліна | велотрекові гонки, шосейні гонки |
| Команда | S.C. Michela Faninid, Hagens Berman–Supermintd, Servetto–Stradalli Cycle–Alurecyclingd, Team Valdarnod, Conceria Zabri–Faninid, S.C. Michela Faninid, Servetto–Stradalli Cycle–Alurecyclingd і Lviv Womend |
| Нац. збірна | України |
| Участь і здобутки | |
 Висоцька Євгенія Петрівна у Вікісховищі | |
Євге́нія Петрі́вна Висо́цька (* 1975) — українська трекова та шосейна велогонщиця, багаторазова чемпіонка України, учасниця літніх Олімпійських ігор-2008 й жіночих багатоденок «Джиро д'Італія».
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася 1975 року в селі Воїнка Красноперекопського району АР Крим. Проходила підготовку в кримській секції велоспорту, згодом переїхала до Одеси.
1997 року стала переможницею Чемпіонату України з велоспорту на шосе в груповій гонці.
2008 року повернулася до числа кращих українських велогонщиць та завдяки низці вдалих виступів здобула право захищати честь країни на літніх Олімпійських іграх[2].
На Чемпіонаті України з шосейних перегонів-2009 була кращою в обидвох жіночих дисциплінах — групових перегонах та перегонах з роздільним стартом.
2010 року приєдналася до італійської професійної команди «Valdarno», в її складі брала участь в «Джиро д'Італія» — на кількох етапах була близька до призових позицій, в генеральній класифікації розмістилася на шостій сходинці[3].
Протягом 2011—2012 років перебувала в складі російського клуба PCW та брала участь, зокрема, в «Турі Адигеї» і «Турі Чехії»[4].
В 2013—2014 роках представляла італійську команду «SC Michela Fanini Rox», знову виступила на «Джиро д'Італія» та стала дев'ятою.
Згодом представляла команди Hagens Berman-Supermint, Conceria Zabri-Fanini-Guerciotti й Servetto–Piumate–Beltrami TSA[5] В 2016[6] й 2017 роках[7] вигравала чемпіонати України в групових і роздільних гонках, стала семиразовою чемпіонкою України з велоспорту на шосе. Як резервна гонщиця вирушила на Олімпійські ігри в Ріо-де-Жанейро, однак вийти на старт їй так й не довелося.
2018 року повернулась в «SC Michela Fanini Rox» й перемогла в традиційній гонці Race Horizon Park Maidan у Києві.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Sports-Reference.com
- ↑ Yevheniya Vysotska. Архів оригіналу за 14 грудня 2012. Процитовано 10 січня 2020.
- ↑ Team Valdarno. Архів оригіналу за 10 січня 2020. Процитовано 10 січня 2020.
- ↑ Рейтинги [Архівовано 18 січня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ PRESENTATO IL TEAM SERVETTO — PIUMATE — BELTRAMI TSA 2019. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 10 січня 2020.
- ↑ Названо склад олімпійської збірної України з велоспорту на шосе. Архів оригіналу за 10 січня 2020. Процитовано 10 січня 2020.
- ↑ Висоцька виграла першу гонку чемпіонату України з велоспорту в Буковелі. Архів оригіналу за 10 січня 2020. Процитовано 10 січня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Evgeniya Vysotska [Архівовано 3 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Yevheniya Vysotska [Архівовано 27 березня 2014 у Wayback Machine.]
|
|
Це незавершена стаття про українського спортсмена чи спортсменку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |