Подобна Євгенія Володимирівна
Подобна Євгенія Володимирівна | |
---|---|
Народилася | 7 липня 1989 (31 рік) |
Громадянство |
![]() |
Діяльність | журналістка, воєнна кореспондентка, викладачка |
Відома завдяки | Книга «Дівчата зрізають коси» (відзначена Шевченківською премією 2020) |
Alma mater | Київський національний університет імені Тараса Шевченка |
Нагороди | |
Подобна Євгенія Володимирівна (нар. 7 липня 1989) — українська журналістка, воєнна кореспондентка, медіатренерка, викладачка кафедри мультимедійних технологій та медіадизайну Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Лауреатка Шевченківської премії 2020 року за книгу «Дівчата зрізають коси»[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася 7 липня 1989 року[2]. Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, здобула кваліфікацію магістра журналістики. Захистила кандидатську дисертацію за спеціальністю «Теорія та історія журналістики»[3].
Працювала журналісткою в друкованих ЗМІ, зокрема в газетах «День», «Газета по-киевски», «Полтавський вісник», журналі «Prevention». Займалася художнім репортажем. Працювала асистентом режисера, журналістом та сценаристом студії «Пілот».
Працювала на 5 каналі на посаді кореспондента відділу новин та воєнним кореспондентом.
Проводила тренінги на теми соціальної журналістики, безпеки журналістів в зоні бойових дій, взаємодії державних органів та ЗМІ, телевиробництва.
Як науковець Євгенія Подобна займається історією журналістики, воєнною журналістикою, питаннями журналістської етики.
Євгенія Подобна є авторкою 24 наукових публікацій.
В Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка викладає такі курси, як «кросмедійна журналістика», «професійний відеомонтаж та редагування відеоконтенту», «мультимедійний контент».
«Дівчата зрізають коси»[ред. | ред. код]
Книга «Дівчата зрізають коси» була опублікована у видавництві «Люта справа» 2018 року. Книга містить спогади 25 жінок-військових, які брали участь в АТО у складі Збройних сил України та добровольчих підрозділів у 2014—2018 роках.
У книзі розповідається про бойові операції різних років на Луганщині та Донеччині, про звільнення українських міст та сіл від російсько-терористичних окупаційних військ, спогади про побратимів, місцевих мешканців, воєнний побут.
Розповіді доповнені світлинами Євгенії Подобної із зони бойових дій.
Відзнаки[ред. | ред. код]
- Медаль Міністерства оборони «За сприяння ЗСУ» (2017),
- Нагрудний знак «Знак пошани» (2016),
- Орден княгині Ольги ІІІ ступеня (2018).
- Лауреатка конкурсів «Честь професії» (2013),
- Лауреатка конкурсу статей на тему толерантності та захисту прав людини ім. Ю. Атамана (2012),
- Лауреатка конкурсу художнього репортажу «Самовидець» (2018).
- Лауреатка Шевченківської премії за книгу «Дівчата зрізають коси»[4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Суспільне UA: Прохасько, ДахаБраха, опера «Йов». Стали відомі лауреати Шевченківської премії-2020
- ↑ Дата народження подана за особистою сторінкою у мережі Facebook
- ↑ Біографічні дані подано за офіційною сторінкою на сайті Інституту журналістики
- ↑ Суспільне UA: Прохасько, ДахаБраха, опера «Йов». Стали відомі лауреати Шевченківської премії-2020
Посилання[ред. | ред. код]
- Біографія на сайті Інституту журналістики
- Про книгу «Дівчата зрізають коси» Євгенії Подобної на сайті Шевченківського комітету
- Народились 7 липня
- Народились 1989
- Кавалери ордена княгині Ольги III ступеня
- Нагороджені медаллю «За сприяння Збройним Силам України»
- Нагороджені відзнакою «Знак пошани»
- Лауреати Шевченківської премії
- Українські журналісти
- Лауреати Шевченківської премії 2020 року
- Військові журналісти України
- Випускники Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка
- Викладачі Київського університету