Вотчал Євген Пилипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Євген Пилипович Вотчал)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євген Пилипович Вотчал
Народився 14 (26) жовтня 1864
Боршна, Чернігівська область
Помер 1 квітня 1937(1937-04-01) (72 роки)
Київ
Поховання Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Країна Російська імперія, СРСР
Діяльність винахідник, ботанік, викладач університету, науково-педагогічний працівник
Alma mater Казанський університет
Галузь ботаніка, фізіологія
Заклад Казанський державний університет
Петровська сільськогосподарська академія
НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Науковий керівник Тимірязєв Климент Аркадійович
Відомі учні Володимир Колкунов
Членство НАН України

Євге́н Пилипович Вотчал (26 жовтня 1864, Боршна[1] — 1 квітня 1937, Київ) — український ботанік, фізіолог рослин, академік АН УРСР (1921), професор Київського політехнічного інституту[2], завідувач кафедри ботаніки Київського медичного інституту.[3]

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 26 жовтня 1864 року в селі Боршні (нині Прилуцького району Чернігівської області). В 1889 році закінчив Казанський університет. Працював в Петровській сільськогосподарській академії під керівництвом К. А. Тімірязєва. З 1898 року — професор сільськогосподарського факультету Київського політехнічного інституту. Один з організаторів і співробітників Наукового інституту селекції в Києві. Засновник української школи фізіологів рослин. 5 грудня 1921 спільне засідання УАН обрало професора Вотчала дійсним академіком на кафедру сільськогосподарської біології.

Могила Євгена Вотчала

Помер 1 квітня 1937 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі.

Наукова робота[ред. | ред. код]

Основні праці з руху води в деревах, електрофізіології рослин, фізіології цукрового буряку.

Розробив оригінальну методику взяття проб патоки в природних умовах. Встановив залежність смоловиділення від забезпечення дерева вологою. Вивчав асиміляцію СО2, анатомічні показники і транспірацію у сільськогосподарських рослин, головним чином у цукрових буряків. Створив оригінальну теорію виробничих властивостей цукрового буряка.

Один з основоположників фізіології сільськогосподарських рослин: заклав основи польової фізіології, теорії урожайності і посухостійкості. Створив школу українських ботаніків — фізіологів.

Праці Є. П. Вотчала[ред. | ред. код]

  • О движении пасоки (воды) в растении: критическое и экспериментальное исследование / Е. Ф. Вотчал. — М. : Тип. Кушнерева, 1897. — 390 с. : ил.
  • О влиянии внешних условий на работу корня. 1. Влияние условий асфикции. — К. : Тип. Киев. ун-та, 1914. — 7 с. — Отд. отт. из «Протоколов заседаний Киев. о-ва естествоиспытателей за 1913 г.».
  • Об изменениях в содержании оксидаз в пасоке в течение плача // Протоколы Киев. о-ва естествоиспытателей за 1915 г. — К., 1915. — С. 20–23.
  • К вопросу о составе и роли пасоки. І. Присутствие ферментов в пасоке. ІІ. Об изменении в содержании оксидаз в пасоке в течение плача // Сборник статей, посвященный К. А. Тимирязеву его учениками в ознаменование 70-летия со дня его рождения. — М. ,1916. — С. 509—572.
  • З приводу проекту заснування Інституту експерименталь­ної ботаніки при Українській Академії наук // Збірник праць Комісії для вироблення зако­нопроекту про заснування Української Академії наук у Києві.— К., 1919. — С. 67–70.
  • Ліси й атмосферні опади: вплив листа на електричну провідність навколишнього середовища (іонізація повітря листками рослин) / Є. П. Вотчал // Вісн. природознавства. — К., 1921. — Ч. 1/3. — С. 21–22.
  • Організація дослідження нових методів підсочки сосни // Бюл. с.-г. наук. ком. України. — К., 1921. — Ч. 1/3. — С. 21–22.
  • Стан підсочки в лісовому господарстві Північної Америки та Франції і можлива роль підсочної промисловості в лісах України // Вісн. с. -г. науки. — К., 1923. — Т. 2, № 1/2. — С. 13–15.
  • Використання живиці соснових борів підсочкою // Бюл. з'їзду в справі дослідження продукційних сил України. — Х., 1925. — № 10. — С. 12–14.
  • Полевая физиология (нормальная и патологическая) и физиологическое сортоизучение в селекции // Тр. Науч. ин-та селекции. — К., 1928. — Вып. 2. — С. 209—236.
  • Теорія походження неврожаю в умовах посухи та зміни тургору і рухи листків як покажчики стану загального комплексного балансу динаміки фізіологічних процесів рослини // Журн. біо-ботан. циклу ВУАН. — 1932. — № 7–8. — С. 207—209.
  • Физиология производственных свойств свеклы (урожайность в условиях засухи, засухоустойчивость и устойчивость высоты урожаев) // Науч. зап. по сах. пром-ти. — К., 1939. — Вып. 3–4. — С. 12–60.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. botanicka.narod.ru. Архів оригіналу за 15 жовтня 2007. Процитовано 25 грудня 2010. 
  2. www.nas.gov.ua. Архів оригіналу за 1 жовтня 2010. Процитовано 25 грудня 2010. 
  3. Аронов, Г. Ю.; Пелещук, А.П. (2001). Легенди і бувальщина київської медицини. Київ: Століття. с. 304. 

Література[ред. | ред. код]

  • Вотчал-Словачевська В. Є. Євген Пилипович Вотчал / В. Є. Вотчал-Словачевська, Г. Г. Костюк. — К. : Наук. думка, 1991. — 152 с.
  • Академия наук Украинской ССР, 1919—1979 : справочник / отв. ред. В. С. Гутыря. — К. : Наук, думка, 1979. — 274 с. — Про Е. Ф. Вотчала — с. 180.
  • Академія наук Української РСР: персон. склад, 1919—1979 / упоряд. Ю. О. Храмов, відп. ред. К. М. Ситник. — К. : Наук. думка, 1979. — 229 с. — Про Є. П. Вотчала — с. 25 : портр.
  • Биологи: биограф. справ. / отв. ред. Ф. Н. Серков. — К. : Наук. думка, 1984. — 813 с. — Про Е. Ф. Вотчала — с. 146: портр.
  • Биология и селекция сахарной свеклы.– М. : Колос, 1968. — 775 с. — Про научную деятельность Е. Ф. Вотчала — с. 99, 103—116, 262, 275—279.
  • Вотчал Евгений Филиппович // Биографический словарь дея­телей естествознания и техники. — М., 1959. — Т. 1. — С. 548.
  • Вотчал Євген Пилипович / П. М. Береговий, І. П. Білокінь, З. Г. Лавітська [та ін.] // Словник-довідник з ботаніки. — К., 1965. — С. 113—114.
  • Генкель П. А. Устойчивость растений к засухе и пути ее по­вышения / П. А. Генкель. — М.; Л. : Изд-во АН СССР, 1946. — С. 6, 79, 80.
  • Історія Академії наук Української РСР / голов. ред. Б. Є. Патон. — К. : Наук. думка, 1982. — С. 441, 442, 445, 629, 671 : портр.
  • Історія Академії наук Української РСР: в 2-х кн.– К: Го­лов, ред. УРЕ, 1967. — Про життя та діяльність Є. П. Вотчала: кн. 1. — С. 98, 681, 683, 747, 759, 762, 763; кн. 2. — С. 144, 224.
  • Кекух О. Піонери вищої сільськогосподарської освіти // Хлі­бороб Укр. — 1973. — № 3. — С. 39.
  • Левшин А. М. Академік Є. П. Вотчал, 1864—1937 / А. М. Левшин // Журн. Ін-ту ботаніки АН УРСР. — 1938. — № 16. — С. 197—209. : портр. — Бібліогр.: с. 208—209.
  • Липшиц С. Ю. Русские ботаники: биогр.-библиогр. слов. / Липшиц С. Ю., АН СССР. Ботан. ин-т, Моск. о-во испытателей природы. — М., 1947 — Т. 2. — С. 186—189.
  • Мысли Климента Аркадьевича Тимирязева об очередных задачах науки: [отзыв К. А. Тимирязева о науч. ценности диссертации Є. Ф. Вотчала] // Агробиология. — 1948. — № 6. — С. 3–12.
  • Очерки по истории русской ботаники / Л. П. Бреславец, Б. Л. Исаченко, Н. А. Комарницкий, С. Ю. Липшиц, Н. А. Мак­симов. — М. : Изд-во Моск. о-ва испытателей природы, 1947. — 320 с. — Про Е. Вотчала с. 217, 218, 227—229, 239, 247, 251, 260.
  • Памяти академика Е. Ф. Вот­чала / А. М. Кекух, А. С. Оканенко // Бюл. по физиологии растений. — 1958. — № 4. — С. 82–85.
  • Развитие биологии на Украине: в 3-х т. / гл. ред. К. М. Сытник. К. : Наук. думка, 1984. — О жизни и деятельности Е. Вотчала: т. 1. — С. 16, 137, 138, 139, 142, 144, 148, 201, 202, 205, 214, 215, 216, 273 ; т. 2. — С. 9, 10, 130, 131, 148, 149, 150, 200, 201, 203, 340, 341.
  • Терлецький В. М. Академія наук Української РСР, 1919—1969 : корот. іст. нарис / В. М. Терлецький. — К. : Наук. думка, 1969. — 296 с. — Про Є. Вотчала с. 35.
  • Товстолес Л. Лесное хозяйство и подсочный промысел / Л. Товстолес // Лес. хоз-во. — 1928. — № 5. — С. 3–7.
  • Педагогическая деятельность Э. Ф. Вотчала // Из истории Киевского политехнического института: сб. док. и материалов. — К., 1961. — Т. 1. — С. 31, 32, 36, 49, 131, 157, 158, 162, І76, 183, 185, 236, 242, 267, 268, 273, 274,. 311, 341.
  • Жадько В. О. Український некрополь.-К.,2005.-С.150.

Джерела[ред. | ред. код]