Євминка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Євминка
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Козелецький
Рада/громада Євминська сільська рада
Код КОАТУУ 7422082701
Облікова картка Євминка 
Основні дані
Перша згадка 1552
Населення 642 (1.01.2014)[1]
Площа 5,894 км²
Густота населення 108,92 осіб/км²
Поштовий індекс 17071
Телефонний код +380 4646
Географічні дані
Географічні координати 50°50′41″ пн. ш. 30°49′53″ сх. д. / 50.84472° пн. ш. 30.83139° сх. д. / 50.84472; 30.83139Координати: 50°50′41″ пн. ш. 30°49′53″ сх. д. / 50.84472° пн. ш. 30.83139° сх. д. / 50.84472; 30.83139
Середня висота
над рівнем моря
106 м
Водойми річки Десна, Озеро
Місцева влада
Адреса ради 17071, с. Євминка, вул. Київська, 201; тел. 3-46-45
Карта
Євминка. Карта розташування: Україна
Євминка
Євминка
Євминка. Карта розташування: Чернігівська область
Євминка
Євминка

Євми́нка — село в Україні, в Козелецькому районі Чернігівської області. Населення становить 642 особи. Орган місцевого самоврядування — Євминська сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Селом протікає річка стариця Озеро, ліва притока Десни.

Археологічні пам'ятки[ред. | ред. код]

На околицях села виявлено дві пам'ятки трипільської культури. Перше поселення розташоване на північний захід від села в урочищі Узвоз. Займає невеликий мис високої піщаної тераси лівого берега річки Десна. З північного заходу мис обмежений невеликою балкою. Поселення відкрите у 1908 р. К. А. Ставровським. У 19251926 рр. досліджувалося Макаренком М. Є., який виявив напівземлянкові житла з глинобитними печами. У 1960-х рр. на поселені В. О. Круцом розкопано заглиблене житло. Частина поселення зруйнована зсувами берегу. Матеріали зберігаються у фондах Державного Історичного музею України, музею міста Остра та фондах Інституту археології. Пам'ятка відноситься до лукашівського типу етапу СІ[2][3][4].

Друге поселення розташоване на східній околиці села в урочищі Стара Цегельня. Займає край борової тераси лівого берега річки Десни, обмежений з півдня та півночі ярами. У 1966 р. на площі 100  м² було досліджено три ями, що містили кераміку софіївського типу. Матеріали зберігаються у фондах Інституту археології. Пам'ятка відноситься до лукашівського типу етапу СІ[5][6].

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Євминка (Ельминка) згадується в люстрації Остерського замку 1552 року як замкове село. Тоді в селищі було принаймні 5 дворів.[7]

За даними на 1859 рік у козацькому й казенному селах Остерського повіту Чернігівської губернії:

  • Євминка (Євминки) мешкало 1178 осіб (567 чоловічої статі та 611 — жіночої), налічувалось 239 дворових господарств, існувала православна церква[8];
  • Красулька (Красульська) мешкало 592 особи (283 чоловічої статі та 309 — жіночої), налічувалось 239 дворових господарств[9].

Станом на 1886 у колишньому державних селах Остерської волості[10]:

  • Євминка мешкало 1486 осіб, налічувалось 304 дворових господарства, існували православна церква й 2 постоялих будинки.
  • Красулька мешкало 631 особа, налічувалось 154 дворових господарства, існував постоялий будинок.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1894 осіб (905 чоловічої статі та 989 — жіночої), з яких 1856 — православної віри[11].

  • до складу Євминок включене колишнє село Красулька.

Мешканці[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Козелецький район. Потенціал економічного розвитку
  2. Козловська В. Неолітичні та трипільські знахідки на Чернигівщині // Чернигів і північне Лівобережжя. — К., 1928. — стор. 49
  3. Пассек Т. С. Периодизация трипольских поселений // Материалы и исследования по археологии СССР. — М. — Л., 1949. — Вып. 10. — стор. 177
  4. Круц В. А. Позднетрипольские памятники Среднего Поднепровья. — К., 1977. — стор. 13
  5. Телегин Д. Я., Круц В. А. Отчет о работе Киевской экспедиции в 1966 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1966/1. — стор. 41-47
  6. Круц В. А. Позднетрипольские памятники Среднего Поднепровья. — К., 1977. — стор. 13
  7. Александровичъ М. Н. Остерскій уъезд: историческое описаніе. Ч. 1.: До окончанія смутъ въ Восточной Украинъ (1669 г.). — 1881. — с. 16, 75. http://libkor.com.ua/frm/download.php?part=1&id=123
  8. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2705)
  9. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2706)
  10. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  11. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-262)