Євпаторійський морський торговельний порт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євпаторійський морський торговельний порт
Evp sea port.jpg
Розташування
Країна Україна
Розташування Evpatoria Emblem.png Євпаторія (пл. Моряків 1), Україна
Координати Координати: 45°11′19″ пн. ш. 33°22′30″ сх. д. / 45.1886167° пн. ш. 33.3752750° сх. д. / 45.1886167; 33.3752750
Деталі
Відкритий 1828
Управляється Міністерство транспорту та зв'язку України
Тип бухти природна/штучна
директор Кондратьєв Тимур Олександрович
Статистика
Веб-сайт emtp.com.ua

Євпаторі́йський морськи́й торгове́льний порт — великий чорноморський порт, найбільше підприємство в місті Євпаторії (Автономна республіка Крим).

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Має власне родовище піску на озері Донузлав. Основна діяльність порту — перевалка піску, а також обслуговування суден стамбульського напрямку. Вигідний видобуток будівельного піску з дна моря в районі озера Донузлав призвела до переорієнтації великого транспортного об'єкта виключно в підприємство з видобутку і транспортування піску. У порту функціонує поромний термінал, який включає причал, дві оглядові ями з відповідним обладнанням, упорядкованими під'їзними шляхами для прийому суден-автопоромів типу «ро-ро», з великовантажними вантажівками, легковими автомашинами, автотехнікою на борту прямуючими через територію України в Росію, Білорусь і країни Західної Європи.

Спеціалізація[ред. | ред. код]

Проектна продуктивність порту — 2 млн тонн на рік. У порту переробляються генеральні, навалочні та насипні вантажі. Понад 70 % перероблюваних у порту вантажів — карбонатний пісок, і близько 25 % — великовантажні автомобілі (поромна переправа Євпаторія-Зонгулдак). Близько 5 % становлять тарно-штучні вантажі (лінія Євпаторія—Стамбул).

Портофлот[ред. | ред. код]

  • Рефулерна самохідна баржа «Ока»;
  • Рефулерна несамохідна баржа СДП-1028;
  • Портовий робочий катер «Тарханкут»;
  • Буксир-кантовщик «Каламіт»;
  • Пасажирський катер «Яніна»;
  • Пасажирський катер «Таврика»;
  • Лінійний морський буксир «Лукулл».

Історія[ред. | ред. код]

Морський вокзал

Євпаторійський морський торговельний порт розташований на північному березі Каламітської затоки Євпаторійської бухти Кримського півострова. Навігація в порту триває цілий рік, порт практично не замерзає. Згідно з історичними даними в гавані міста протягом 25 століть існував морський торговий порт.

Розвантаження судна в Євпаторійському порту

Для залучення людей до міста, російський імператор Павло I видав у 1798 році Маніфест про встановлення режиму вільної гавані, що дало поштовх розвитку міста-порту, який незабаром став одним із найбільших у Криму. На Євпаторійському рейді одночасно тоді стояло до 170 торговельних суден. Через порт здійснювалася активна торгівля. Сюди привозили каву, тютюн, сухі фрукти, оливкову олію, мануфактуру, а в Константинополь, Марсель, Анталію вивозили хліб і місцевий товар — сіль, вивозилися також сира шкіра, сало, масло.

У 70-80-х роках порт спеціалізувався на перевезеннях пасажирів місцевих ліній, обсяг яких сягав 2,8 млн ос. У зв'язку зі збільшенням пасажирських перевезень у 1965 році був побудований морський вокзал, а в 1970—1980 рр. були побудовані п'ять пасажирських і вантажних причалів. Це дало можливість приймати пасажирські судна Кримсько-Кавказької лінії типу «Білорусь» автопасажирського судна (валовою місткістю 16600 БРТ, довжиною 157 м, 500 спальних місць і 255 легкових автомобілів) безпосередньо в порту, до цього такі судна обслуговувалися тільки на рейді.

На початку 80-х порт почав видобуток піску на пересипу Донузлава, з метою створити глибоководний канал і організувати в Донузлаві філію порту. У ході робіт було знайдено місця кількох античних корабельних аварій. Нині видобуток піску є головним видом діяльності порту. Зі здобуттям Україною незалежності, у 1992 році Рішенням Кабінету Міністрів Україні, Євпаторійський порт знову став міжнародним з правом заходу іноземних суден.

У зв'язку з окупацією Криму Росією порт потрапив під санкції США з 10 серпня 2015[1].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]