Євпраксія Мстиславна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Євпраксія Мстиславівна)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євпраксія Мстиславна
Eupraxia Mstislavna.jpg
Народилася 12 століття
Київ, Київська Русь
Померла 1131
Знання мов давньоруська
Батько Мстислав-Гарольд Володимирович
Мати Христина Шведська
У шлюбі з Олексій Комнін

Євпра́ксія Мстисла́вна (Добродія, Ірина, Зоя) (XII століття) — київська княжна, молодша імператриця Візантійської імперії.

Євпраксії приписується авторство медичного трактату «Алімма», але це не є загальновизнаним.

Євпраксія Мстиславна на українській поштовій марці 2016 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Дочка великого князя київського Мстислава Великого. У 1122 році вийшла заміж за візантійського співімператора Олексія Комніна. Всі інші відомості щодо життя княжни є суперечливими. Імовірно була матір'ю Марії Комніни[fr], дочки Олексія Комніна, що в свою чергу була матір'ю Іоана Комніна[en]. Померла імовірно 16 листопада 1131 року[1]. На українській поштовій марці роки життя Євпраксії вказані від 1108 до 1172.

Ім'я[ред. | ред. код]

Відомості щодо першого імені князівни є суперечливими. В Іпатієвському літописі вона згадується лише як дочка Мстислава та як «Мстиславна».

Історик Константинос Варзос у своїй грецькомовній книзі 1984 року, присвяченій генеалогії Комнінів, називає княжну на момент її одруження «Dobrodëja (=Ευπραξία) Mstislavna»[2], тобто наводить латиницею ім'я Добродія і зазначає грецький відповідник «Євпраксія» (дослівний переклад імені Добродія грецькою). При цьому він також зазначає, що після одруження княжна взяла собі ім'я «Ειρήνη», Ірина, на честь матері чоловіка, імператриці Ірини Арпад[1].

В українських та російських довколанаукових і медійних джерелах припускається, що ім'я Євпраксія було не справжнім іменем княжни, а прізвиськом, а «Добродія» могло бути подальшим пізнім дослівним перекладам цього прізвиська з грецької мови. Хоча слов'янське ім'я Добродія могли навпаки дослівно перекласти як Євпраксія в грецькомовній Візантії. Також наводиться припущення, що справжнім іменем князівни отриманим за народження було ім'я Ірина, а після одруження вона взяла ім'я Зоя.[3][4]

Лікарка[ред. | ред. код]

Стверджується, що нібито з молодих років княжна вивчила народну медицину, лікувала хворих, і звідси отримала ім'я «Добродія».

У 1902 році російський дослідник Хрисанф Лопарев[ru] приписав Євпраксії авторство медичного трактату «Алімма» (укр. «Мазі») грецькою мовою. Єдиний екземпляр праці зберігається у флорентійській бібліотеці Лоренцо Медічі. Встановлення авторства базувалося на написі «Мазі пані Зої — цариці».[5] Однак це авторство не є загальновизнаним, немає підтверджень того, що Євпраксія носила ім'я Зоя, натомість існувала інша візантійська імператриця Зоя, а також припис імовірно стосувався лише одного рецепта мазі, а не авторства всієї праці[6].

Пам'ять[ред. | ред. код]

Євпраксію Мстиславну зобразили на марковому аркуші 2016 року «Київські князівни на престолах Європи».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Varzos K. 1984. Η Γενεαλογία των Κομνηνών. Vol. A. P. 344.
  2. Varzos K. 1984. Η Γενεαλογία των Κομνηνών. Vol. A. P. 343.
  3. Волинь — Князівна, яка заслужила ім'я Євпраксія—Добродія. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 12 квітня 2022. 
  4. Повага — Перша жінка, яка написала медичний трактат? Що відомо про українку Євпраксію Мстиславівну. Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 12 квітня 2022. 
  5. Лопарев Х. Русская княжна Евпраксия Мстиславна (XII в.) как вероятный автор медицинского сочинения // Сборники в честь А. И. Соболевского. СПб., 1905. С. 1—14.
  6. Валеолог — щодо авторства трактату Алімма. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 12 квітня 2022. 

Література[ред. | ред. код]

  • Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — XVI+591 с. ISBN 5-308-00052-2
  • Varzos K. 1984. Η Γενεαλογία των Κομνηνών. Vol. A. Pp. 343—344.
  • Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
  • Радянська енциклопедія історії України. — К., 1970.- т.2.
  • Попадмитриу С. Брак русской княжны Мстиславны-Добродеи с греческим царевичем Алексеем Комниным, т. 11 (1-2). — Византийский временник, 1904
  • Лопарев Х. Брак Мстиславны (1122) // Византийский временник. Т. 9. СПб., 1902. С. 418—445
  • Лопарев Х. Русская княжна Евпраксия Мстиславна (XII в.) как вероятный автор медицинского сочинения // Сборники в честь А. И. Соболевского. СПб., 1905. С. 1—14.

Посилання[ред. | ред. код]