Суха Балка (рудник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Євраз Суха Балка)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ПрАТ «Суха Балка»
48°01′49″ пн. ш. 33°27′46″ сх. д. / 48.03039500002777373° пн. ш. 33.46278700002777384° сх. д. / 48.03039500002777373; 33.46278700002777384Координати: 48°01′49″ пн. ш. 33°27′46″ сх. д. / 48.03039500002777373° пн. ш. 33.46278700002777384° сх. д. / 48.03039500002777373; 33.46278700002777384
Тип гірничодобувне підприємство
Галузь залізорудна промисловість
Засновано 1885
Штаб-квартира Кривий Ріг, Конституційна вул.,5
Ключові особи Генеральний директор — Баш Віталій Олександрович,
власник — Олександр Ярославський
Продукція багата залізна руда
Співробітники 3000
Холдингова компанія DCH
Дочірні компанії
  • Шахта імені Фрунзе (Кривбас) і Шахта «Ювілейна» (Кривбас)
  • Сайт sukhabalka.com

    Приватне акціонерне товариство «СУХА БАЛКА» — підприємство гірничодобувної галузі, що спеціалізується на видобутку залізної руди підземним способом. Розташоване у м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Україна. На підприємстві працює близько 3 тисяч робітників.

    Загальна характеристика[ред. | ред. код]

    Сировинна база підприємства представлена ​​покладами багатих залізних руд в основному мартитового, рідше — гематитового складу[1], запаси яких розвідані до глибини 2060 м в полі шахти «Ювілейна» і до глибини 1500 м в полі шахти ім. Фрунзе.

    Запаси розвіданих корисних ресурсів на двох шахтах, за оцінними даними, становлять 75 млн тонн і можуть забезпечити роботу комбінату на найближчі 25 років/>. Вміст заліза в товарній руді варіюється в межах 56—60 %. Крім багатих залізних руд, у полях шахт є значні запаси магнетитових кварцитів — понад 580 млн тонн, забезпеченість якими досягає декількох сотень років.

    Історія[ред. | ред. код]

    Рудник розпочав свою історію наприкінці ХІХ століття. У 1885 році англійський підприємець К. Д. Перрі, а в 1896 році і торговий дім «Емерік і К °» почали розробку родовищ залізних руд відкритим способом на території нинішнього підприємства.

    У радянські часи входило  до складу промислового об'єднання «Кривбасруда». У до- та повоєнні роки носило ім'я Сталіна, В 1957 році рудоуправлінню присвоєне ім'я ХХ-партз'їзду. У повоєнні роки входила до складу треста Ленінруда, у 1973 році разом із трестом увійшло до складу промислового об'єднання «Кривбасруда».

    Наприкінці 2007 року ЄВРАЗ придбав 99,25 % акцій ВАТ «Суха Балка». На 30 квітня 2011 року частка ЄВРАЗа становила 99,42 %.

    Пам'ятник загиблим шахтарям

    У березні 2017 року рудник «СУХА БАЛКА» придбала компанія «BERKLEMOND INVESTMENTS LTD», що входить до групи DCH Олександра Ярославського.

    Структура[ред. | ред. код]

    Обидві шахти у своєму складі мають підземні бункерно-дробильні комплекси та наземні дробильно-сортувальні фабрики.

    Роботу підприємства також забезпечують: Шахтобудівне управління (гірничо-капітальні роботи та будівництво об'єктів на поверхні);

    Шахта «Ювілейна»

    Сервісне управління (потреби шахт в номенклатурі, необхідній для виробництва, автомобільний та залізничний транспорт).

    Продукція[ред. | ред. код]

    Продукцією підприємства є багата залізна руда

    • 1986 — видобуто 3,4 млн тонн сирої руди (вміст заліза — 52,9 %)[1].
    • 2013 — видобуто понад 3,4 млн тонн сирої руди, реалізовано майже 3 млн тонн аглоруди[2].
    • 2016 — компанією реалізовано більше 2,5 млн тонн аглоруди.
    • 2018 — відвантажено споживачам близько 3,2 млн тонн аглоруди із вмістом заліза 58-62 %.

    Споживачі продукції[ред. | ред. код]

    Основними споживачами продукції підприємства є Південний ГЗК, Дніпровський МК, Маріупольський металургійний комбінат, Дніпровський металургійний завод.  Також продукцію купують «АрселорМіттал Кривий Ріг, металургійні комбінати Австрії, Сербії, Угорщини, Польщі, Румунії, Словаччини та Чехії.

    Шахта ім. Фрунзе

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. а б Горная энциклопедия, том 4, стр. 421
    2. ПАТ "Євраз суха Балка "на порталі Євраз. Архів оригіналу за 23 березень 2015. Процитовано 13 березень 2015. 

    Джерела[ред. | ред. код]

    • Горная энциклопедия: В 5 т. / Гл. ред. Е. А. Козловский; редкол.: М. И. Агошков, Н. К. Байбаков, А. С. Болдырев и др. — М.: Советская энциклопедия. Т.4: Ортин-Социосфера. — 1989. — 623 с. г ил., 9 л. ил

    Посилання[ред. | ред. код]