Єврейський антифашистський комітет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Єврейський антифашистський комітет (ЄАК) — громадська організація євреїв СРСР сформована на початку Другої світової війни під впливом уряду СРСР. Існувала з лютого 1942 року по листопад 1948 року, коли вона була ліквідована рішенням політбюро ЦК ВКП(б) як «центр антирадянської пропаганди», лідери організації були страчені радянським урядом.

Історія[ред.ред. код]

Файл:Mikhoels at JAC meeting.jpg
Соломон Міхоелс виступає на мітингові представників єврейського народу

22 червня 1941 року Німеччина напала на СРСР. Уряд СРСР намагався отримати допомогу від США і Великої Британії, і вважав що єврейські громади мали великий вплив на уряди цих країн. 24 серпня 1941 року НКВС СРСР організував у Москві мітинг представників єврейського народу. На мітингу було висунуто пропозицію про створення Єврейського антифашистського комітету.

Комітет організовано радянським урядом у лютому 1942 року. Головою ЄАК призначили єврейського актора та громадського діяча Соломона Міхоелса. В комітет ввійшло багато відомих євреїв — діячів культури і науки СРСР, військові. Відповідальним за повсякденну роботу комітету призначили голову Радінформбюро Соломона Лозовського (Дрідзо).

Основні напрямки діяльності ЄАК[ред.ред. код]

  1. Встановлення міжнародних зв'язків з єврейськими громадами країн антигітлерівської коаліції.
  2. Матеріальна допомога Червоній Армії.
  3. Поширення інформації щодо геноциду євреїв з боку гітлерівської Німеччини та її союзників.
  4. Пропаганда героїчних вчинків євреїв-воїнів Червоної армії, участь євреїв у русі опору.

Комітет випускав газету «Ейнікайт» («Єдність») мовою ідиш. Члени комітету звертались в пресі до євреїв усього світу із закликом підтримати боротьбу СРСР з гітлерівською Німеччиною. У травні 1942 року і квітні 1944 року ЄАК провів мітинги єврейської громадськості.

Встановлення міжнародних контактів[ред.ред. код]

ЄАК відіслав до зарубіжних періодичних видань 23 125 статей, більше ніж 3000 фотографій. Було проведено 944 радіопередачі на Велику Британію та США. На захід надіслано 12 рукописів книг. Соломон Міхоелс та Іцик Фефер у 1943 році відвідали США, Велику Британію, Канаду та Мексику. За пропозицією ЄАК утворена міжнародна редакційна рада «Чорної книги» свідчень про нацистські злочини щодо євреїв. За впливом ЄАК єврейськими комітетами допомоги СРСР утвореними у США було придбано для Червоної армії тисячу танків, п'ятсот літаків, військове обладнання та обмундирування.

Захист євреїв у СРСР[ред.ред. код]

Поступово основна діяльність комітету перейшла на засудження поширення в СРСР антисемітських настроїв і допомогу євреям, які поверталися на визволені від нацистів території.

ЄАК офіційно не був прихильником виїзду євреїв з СРСР до Палестини, проте агітував про створення єврейської автономії в Криму - так званої "Кримської Каліфорнії". Це а також з закінченням війни стало приводом для організації урядом кампанії проти ЄАК 1946–1948 роках. МДБ СРСР звинуватило діячів ЄАК у антирадянській пропаганді і націоналістичній діяльності. 20 листопада 1948 рішенням політбюро ЦК ВКП(б) ЄАК було ліквідовано.

Доля членів комітету[ред.ред. код]

У грудні 1948 — квітні 1949 по справі ЄАК заарештовано 110 осіб. Співробітники МДБ вбили С.Міхоелса. 18 липня 1952 року Військова колегія Верховного Суду СРСР винесла смертний вирок 13 особам членам комітету. 12 серпня 1952 вони були розстріляні.

Серед страчених п'ять літераторів вихідців з України: Давид Бергельсон, Давид Гофштейн, Лев Квітко, Перец Маркіш, Іцик Фефер.

22 листопада 1955 року Військова колегія Верховного Суду СРСР скасувала свій судовий вирок через відсутність складу злочину.

Посилання[ред.ред. код]