Перейти до вмісту

Єврейсько-перська мова

Координати: 31°27′00″ пн. ш. 43°34′13″ сх. д. / 31.450027777778° пн. ш. 43.570138888889° сх. д. / 31.450027777778; 43.570138888889
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Єврейсько-перська мова
Країна  Ізраїль[1],  Іран[2],  Афганістан,  Таджикистан,  Узбекистан,  Азербайджан і  Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Походить з Південний округ, Єрусалимський округ, Північний округ і Центральна Азія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діалект від перська Редагувати інформацію у Вікіданих
Абетка абетка, заснована на єврейському письміd і гебрейська абетка Редагувати інформацію у Вікіданих
Кількість носіїв мови 60 000 осіб Редагувати інформацію у Вікіданих
Статус мови ЮНЕСКО є загроза зникненняd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Стан мови за каталогом Ethnologue 7 Shiftingd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа

31°27′00″ пн. ш. 43°34′13″ сх. д. / 31.450027777778° пн. ш. 43.570138888889° сх. д. / 31.450027777778; 43.570138888889

Єврейсько-перська мова — мова частини перських євреїв, одна з єврейсько-іранських мов. Фактично є сукупністю єврейських варіантів деяких діалектів перської мови.

У XX столітті єврейсько-перська мова була поширена в основному серед євреїв Тегерана та Мешхеда. Євреї інших міст Ірану (Хамадан, Ісфахан, Шираз та інші) розмовляють (чи розмовляли) іншими єврейсько-іранськими мовами. Вони не є діалектами перської мови, а входять до груп діалектів Центрального Ірану та Фарсу.

Єврейсько-перська мова була мовою писемності євреїв історичного лінгвокультурного регіону, відомого як «Великий Іран» (включає Іран, Афганістан, Середню Азію, південно-східне Закавказзя) протягом середньовіччя.

Найдавніші пам'ятники єврейсько-перської мови (написи середини VIII століття з Танг-і-Азао (Афганістан) та діловий документ VIII століття, що зберігся лише фрагментарно, з Дандан-Уйлика, Сіньцзян) є також одними з найдавніших пам'яток перської мови в цілому.

З XI по XVII століття пам'ятки єврейсько-перської мови походять здебільшого з південно-західної та західної частин Ірану. Виняток є документ про продаж землі (1107 рік, Сіньцзян), 54 надгробні написи з провінції Гор (Афганістан), датовані між 1189 і 1216 роками, і словник до Біблії, укладений в Гурганджі (Ургенч, Середня Азія) в 1339 році. Єдиною пам'яткою єврейсько-перської мови, створеною в Закавказзі, є словник до Біблії, складений у 1459 Моше Ширвані.

Мова єврейсько-перської поезії практично ідентична перській мові. Відрізняється лише нечисленними лексичними запозиченнями з давньоєврейської мови та вживанням порівняно невеликої кількості слів, побудованих із давньоєврейських коренів за допомогою перських афіксів.

Від цих мов слід відрізняти таємне арго перських євреїв — лотраї, що є фонологічно, морфологічно та синтаксично перською мовою, в якій значний відсоток слів замінено івритськими.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Judeo-Persian на сайті Jewish Language Research Website(англ.)