Єврейські містечка

Єврейські містечка (у множині: ідиш שטעטלעך штетлех (schtetlech/shtetlekh) від ідиш שטעטל штетл (schtetl/shtetl), зменшувальна форма від ідиш שטאט штот (schtot/shtot - «місто») — невеликі міста з переважно єврейським (ашкеназі) населенням. Існували переважно у 16-19 століттях і в перший половині 20 століття у центральний та східній Європі.

Слово «штетл» використалося як метафора традиційного способу життя східноєвропейських євреїв 19-го століття. Єврейські містечка зображуються як соціально стабільні і незмінні, незважаючи на зовнішні впливи або напади.

Історія

Розселення євреїв на території України, кінець XIX ст.

У 11 столітті почалася міграція євреїв до Центральної Європи, які прибували із Західної Європи, втікаючи від релігійних переслідувань. У 15 столітті почалася масова міграція євреїв-ашкеназі із Німеччини, Австрії та Богемії у Східну Європу, де Річ Посполита приймала до себе колоністів, а галицькі князі запрошували євреїв брати активну участь у розбудові нових міст. У другій половині 16 століття у цих нових містах з'являються єврейські громади.

Єврейська забудова велася в спеціально виділених кварталах — гетто. У більшості міст того часу за магдебурзьким правом передбачалося роздільне проживання етнічно-релігійних громад і територія міст була поділена між цими громадами. До кінця 16 століття у містах з'являються єврейські вулиці, відділені мурами, ровами та брамами від решти міста. Забудова єврейського містечка територіально формувалась, як правило, навколо синагоги.

Наприкінці 16 та у 17 столітті з ростом чисельності єврейського населення з'явилися поселення і за межами гетто. На той час окремі міста забороняли євреям поселятися, проте у 17 столітті ці обмеження поступово зникають. Татарські напади, епідемії, Північна війна призвели до економічної кризи і щоб стимулювати економіку наприкінці 17 — на початку 18 століття власники міст надавали євреям все більше привілеїв.

За часів смуги осілості євреї в Російській імперії з одного боку були обмежені у праві проживання в містах, а з другого боку не мали права на сільськогосподарську діяльність. Саме тому в другій половині XIX століття більшість з понад 1,5 мільйонів євреїв проживало саме в містечках.

Голокост привів до зникнення більшості єврейських містечок. Вони повністю зникли після масового виїзду євреїв в Сполучені Штати і в Ізраїль.

Переписи єврейського населення України

Гайсинський повіт

1858 рік. Ревізька казка міщан євреїв містечка Кібліч. Сторінки 173-197.

Гранівський ключ Брацлавське воєводство

1722 рік. Перепис євреїв містечка Гранів. Відділ рукописів бібліотеки Чарторизьких в Кракові. Рукопис номер 7731.

1764 рік. Перепис євреїв Гранівського ключа.. Відділ рукописів бібліотеки Чарторизьких в Кракові. Рукопис номер 7863 частина 4.

Васильківський повіт

1808 рік. Перепис євреїв Васильковського повіту орендарів закладів з продажу акцизних напоїв

1816 рік. Ревізька казка євреїв та християн Васильківського повіту. 467 аркушів.

2-71 Васильків міщани християни

73-107 Васильків міщани євреї

108-219 Біла Церква міщани євреї

220-256 Фастів міщани євреї

257-279 Ракітня міщани євреї

280-389 Васильків селяни християни

390-438 Село Плісецьке селяни християни

439-463 Мотовилівка селяни християни

1818 рік. Додаткові ревізькі казки євреїв Київського, Васильківського, Богуславського та Радомисльського повітів.

1882 рік. Перепис євреїв Васильківського повіту

Звенігородський повіт

1808 рік. Перепис євреїв звенигородського повіту орендарів закладів з продажу акцизних напоїв.

Канівський (Богуславський) повіт

1818 рік. Додаткові ревізькі казки євреїв Київського, Васильківського, Богуславського та Радомисльського повітів.

1865 рік. Перепис євреїв села Росава

1875 рік. Перепис євреїв Козинської та Пустовойтівської волостей

1880 рік. Перепис євреїв села Росава

1882 рік. Перепис євреїв Канівського повіту

1894 рік. Перепис євреїв Канівського повіту

1906 рік. Перепис виборців Канівського повіту

1906 рік. Перепис виборців міста Каніва

1906 рік. Перепис виборців міста Богуслава

1906 рік. Перепис виборців містечка Козина

1906 рік. Перепис виборців містечка Корсунь

1906 рік. Перепис виборців містечка Стебліва

1906 рік. Перепис виборців містечка Таганча

1906 рік. Перепис виборців містечка Ходорів

1906 рік. Перепис виборців містечка Шендеровка

1907 рік. Перепис євреїв села Росава

1912 рік. Перепис виборщіків до Державної думи по Канівському повіту

1913 рік. Перепис євреїв села Росава 1913 року

Київський повіт

1808 рік. Перепис євреїв Київського повіту орендарів закладів з продажу акцизних напоїв.

1816 рік. Ревізькі казки міщан та купців християн та євреїв Києва та Київського повіту.

2- 552 Християни

553 – 740 євреї

553 Київ

611 Димер

619 Бородянка

634 Ржищів

668 Ясногодка

680 Макарів

698 Ігнатівка

710 Гостомель

722 Бишів

1818 рік. Додаткові ревізькі казки євреїв Київського, Васильківського, Богуславського та Радомисльського повітів.

Липовецький повіт

1808 Перепис євреїв Липовецького повіту орендарів закладів з продажу акцизних напоїв

Махновський (Бердичівський) повіт

1808 рік. Перепис євреїв Махновського (Бердичівського) повіту орендарів закладів з продажу акцизних напоїв.

1847 рік. Перепис міщан міста Бердичіва.

1847 рік. Перепис купців міста Бердичіва.

Новоград-Волинський повіт

1834 рік. Ревізька казка міщан євреїв містечка Острополя.

Радомисльський повіт

1795 рік. Ревізька казка євреїв Радомисльського повіту. Сторінки 1-84 Радомисль, 85-200 Брусилів, 201-319 Коростишів, 320-348 Малин, 350-386 Ходорків.

1808 рік. Перепис євреїв Радомисльського повіту орендарів закладів з продажу акцизних напоїв.

1818 рік. Додаткові ревізькі казки євреїв Київського, Васильківського, Богуславського та Радомисльського повітів.

Таращанський повіт

1804 рік. Перепис євреїв Таращанського повіту

1808 рік. Перепис євреїв Таращанського повіту

1818 рік. Перепис євреїв майстрів Таращанського повіту

1818-1820 роки. Перевибори посадових осіб по Таращанському повіту

1820 рік. Перепис євреїв Таращанського повіту

1821 рік. Перепис євреїв Таращанського повіту

1835 рік. Перепис євреїв Таращанського повіту

1882 рік. Перепис євреїв Таращанського повіту

Уманський повіт

1808 рік. Перепис євреїв Уманського повіту орендарів закладів з продажу акцизних напоїв.

Черкаський повіт

1808 рік. Перепис євреїв Черкаського повіту орендарів закладів з продажу акцизних напоїв.

Статистика

Міста українських губерній РІ з понад 25% єврейськомовного населення у 1897 році:

Місто	Населення	Єврейськомовного населення	Частка
Златопіль	8 122	6 373	78,47%
Бердичів	53 351	41 125	77,1%
Радомишль	10 906	7 468	68,5%
Острог	14 749	9 185	62,3%
Луцьк	15 804	9 396	59,5%
Володимир-Волинський	9 883	5 837	59,1%
Бар	9 982	5 764	57,7%
Умань	31 016	17 709	57,1%
Летичів	7 248	4 105	56,6%
Балта	23 363	13 164	56,3%
Старокостянтинів	16 377	9 164	56,0%
Рівне	24 573	13 704	55,8%
Новоград-Волинський	16 904	9 363	55,4%
Могилів	22 315	12 188	54,6%
Хмільник	11 657	5 979	51,3%
Хотин	18 398	9 210	50,1%
Дубно	14 257	7 096	49,8%
Проскурів	22 855	11 369	49,7%
Сквира	17 958	8 905	49,6%
Ковель	17 697	8 502	48,0%
Липовець	8 658	4 117	47,6%
Заславль	12 611	5 991	47,5%
Кременчук	63 007	29 577	46,9%
Овруч	7 393	3 441	46,5%
Житомир	65 895	30 572	46,4%
Гайсин	9 374	4 322	46,1%
Кам'янець-Подільський	35 934	16 112	44,8%
Дубоссари	12 089	5 326	44,1%
Тараща	11 259	4 906	43,6%
Ямпіль	6 605	2 819	42,7%
Брацлав	7 863	3 275	41,7%
Літин	9 420	3 828	40,6%
Мелітополь	15 489	6 214	40,1%
Пирятин	8 022	3 193	39,8%
Переяслав	14 614	5 737	39,3%
Васильків	13 132	5 140	39,1%
Стара Ушиця	4 176	1 584	37,9%
Єлисаветград	61 488	23 256	37,8%
Звенигородка	16 923	6 368	37,6%
Вінниця	30 563	11 456	37,5%
Вознесенськ	15 748	5 879	37,3%
Черкаси	29 600	10 916	36,9%
Кременець	17 704	6 476	36,6%
Катеринослав	112 839	39 979	35,4%
Нова Ушиця	6 371	2 214	34,8%
Новгород-Сіверський	9 182	2 941	32,0%
Козелець	5 141	1 632	31,7%
Чернігів	27 716	8 780	31,7%
Золотоноша	8 739	2 765	31,6%
Прилуки	18 532	5 719	30,9%
Одеса	403 815	124 511	30,8%
Верхньодніпровськ	6 701	2 061	30,8%
Канів	8 855	2 710	30,6%
Ольгопіль	8 134	2 465	30,3%
Лубни	10 097	3 001	29,7%
Остер	5 370	1 596	29,7%
Чигирин	9 872	2 921	29,6%
Херсон	59 076	17 162	29,1%
Городня	4 310	1 248	29,0%
Вербовець	2 311	661	28,6%
Ромни	22 510	6 341	28,2%
Олександрівськ	18 849	5 248	27,8%
Лохвиця	8 911	2 465	27,7%
Павлоград	15 775	4 353	27,6%
Тирасполь	31 616	8 568	27,1%
Олександрія	14 007	3 687	26,3%
Сосниця	7 087	1 840	26,0%
Глухів	14 828	3 837	25,9%
Хорол	7 997	2 042	25,5%

Див. також

• Історія євреїв України
• Категорія:Єврейська громада

Посилання

• Rachel Ertel, Shtetl, la bourgade juive de Pologne de la tradition à la modernité, Payot, 1982
• Архітектурно-просторовий уклад єврейських дільниць у містах та містечках Галичини у кінці XVIII — на початку XX століть Х.С. Бойко; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л., 2000
• Архітектурно-просторова організація єврейських містобудівних комплексів XV поч. XX ст. у структурі історичних поселень Поділля М.В. Поліщук; Нац. акад. образотворч. мистец. і архіт. — К., 2002.

Література

• "Еврейская Атлантида". Мир штетла в произведениях харьковских художников = "Jewish Atlantis". World of shtetl in the works of Kharkov artists : [выст. творч. работ по итогам проекта "Нешама: через искусство к сердцу" : каталог / авт.-сост. Котляр Е. А.] ; Междунар. евр. студенч. культур. центр "Гилель" в Харькове, Центр востоковедения, Харьков. гос. акад. дизайна и искусств. — Харьков : ХДАДІМ, 2012. — 88 с. : цв. фот., портр. ; 21х21 см. — На тит. л.: К 15-летию Харьков. евр. студенч. культур. центра "Гигель". — Текст парал. рос., англ. — 1 000 экз. — ISBN 978-966-8106-64-4