Єврейські містечка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Єврейські містечка (у множині: ідиш שטעטלעך штетлех (schtetlech/shtetlekh) від ідиш שטעטל штетл (schtetl/shtetl), зменшувальна форма від ідиш שטאט штот (schtot/shtot - «місто») — невеликі міста з переважно єврейським (ашкеназі) населенням. Існували переважно у 16-19 століттях і в перший половині 20 століття у центральний та східній Європі.

Слово «штетл» використалося як метафора традиційного способу життя східноєвропейських євреїв 19-го століття. Єврейські містечка зображуються як соціально стабільні і незмінні, незважаючи на зовнішні впливи або напади.

Історія[ред.ред. код]

Розселення євреїв на території України, кінець XIX ст.

У 11 столітті почалася міграція євреїв до Центральної Європи, які прибували із Західної Європи, втікаючи від релігійних переслідувань. У 15 столітті почалася масова міграція євреїв-ашкеназі із Німеччини, Австрії та Богемії у Східну Європу, де Річ Посполита приймала до себе колоністів, а галицькі князі запрошували євреїв брати активну участь у розбудові нових міст. У другій половині 16 століття у цих нових містах з'являються єврейські громади.

Єврейська забудова велася в спеціально виділених кварталах — гетто. У більшості міст того часу за магдебурзьким правом передбачалося роздільне проживання етнічно-релігійних громад і територія міст була поділена між цими громадами. До кінця 16 століття у містах з'являються єврейські вулиці, відділені мурами, ровами та брамами від решти міста. Забудова єврейського містечка територіально формувалась, як правило, навколо синагоги.

Наприкінці 16 та у 17 столітті з ростом чисельності єврейського населення з'явилися поселення і за межами гетто. На той час окремі міста забороняли євреям поселятися, проте у 17 столітті ці обмеження поступово зникають. Татарські напади, епідемії, Північна війна призвели до економічної кризи і щоб стимулювати економіку наприкінці 17 — на початку 18 століття власники міст надавали євреям все більше привілеїв.

За часів смуги осілості євреї в Російській імперії з одного боку були обмежені у праві проживання в містах, а з другого боку не мали права на сільськогосподарську діяльність. Саме тому в другій половині XIX століття більшість з понад 1,5 мільйонів євреїв проживало саме в містечках.

Голокост привів до зникнення більшості єврейських містечок. Вони повністю зникли після масового виїзду євреїв в Сполучені Штати і в Ізраїль.

Переписи єврейського населення України[ред.ред. код]

Гранівський ключ Брацлавське воєводство.[ред.ред. код]

1722 рік. Перепис євреїв містечка Гранів. Відділ рукописів бібліотеки Чарторизьких в Кракові. Рукопис номер 7731.

1764 рік. Перепис євреїв Гранівського ключа.. Відділ рукописів бібліотеки Чарторизьких в Кракові. Рукопис номер 7863 частина 4.

Васильківський повіт[ред.ред. код]

1808 рік. Перепис євреїв Васильковського повіту орендарів закладів з продажу акцизних напоїв

1882 рік. Перепис євреїв Васильківського повіту

Звенігородський повіт[ред.ред. код]

1808 рік. Перепис євреїв звенигородського повіту орендарів закладів з продажу акцизних напоїв.

Канівський повіт[ред.ред. код]

1865 рік. Перепис євреїв села Росава

1875 рік. Перепис євреїв Козинської та Пустовойтівської волостей

1880 рік. Перепис євреїв села Росава

1882 рік. Перепис євреїв Канівського повіту

1894 рік. Перепис євреїв Канівського повіту

1906 рік. Перепис виборців Канівського повіту

1906 рік. Перепис виборців міста Каніва

1906 рік. Перепис виборців міста Богуслава

1906 рік. Перепис виборців містечка Козина

1906 рік. Перепис виборців містечка Корсунь

1906 рік. Перепис виборців містечка Стебліва

1906 рік. Перепис виборців містечка Таганча

1906 рік. Перепис виборців містечка Ходорів

1906 рік. Перепис виборців містечка Шендеровка

1907 рік. Перепис євреїв села Росава

1912 рік. Перепис виборщіків до Державної думи по Канівському повіту

1913 рік. Перепис євреїв села Росава 1913 року

Київський повіт[ред.ред. код]

1808 рік. Перепис євреїв Київського повіту орендарів закладів з продажу акцизних напоїв.

Липовецький повіт[ред.ред. код]

1808 Перепис євреїв Липовецького повіту орендарів закладів з продажу акцизних напоїв

Махновський (Бердичівський) повіт[ред.ред. код]

1808 рік. Перепис євреїв Махновського (Бердичівського) повіту орендарів закладів з продажу акцизних напоїв.

Радомисльський повіт[ред.ред. код]

1808 рік. Перепис євреїв Радомисльського повіту орендарів закладів з продажу акцизних напоїв.

Таращанський повіт[ред.ред. код]

1804 рік. Перепис євреїв Таращанського повіту

1808 рік. Перепис євреїв Таращанського повіту

1818 рік. Перепис євреїв майстрів Таращанського повіту

1818-1820 роки. Перевибори посадових осіб по Таращанському повіту

1835 рік. Перепис євреїв Таращанського повіту

1882 рік. Перепис євреїв Таращанського повіту

Уманський повіт[ред.ред. код]

1808 рік. Перепис євреїв Уманського повіту орендарів закладів з продажу акцизних напоїв.

Черкаський повіт[ред.ред. код]

1808 рік. Перепис євреїв Черкаського повіту орендарів закладів з продажу акцизних напоїв.

Статистика[ред.ред. код]

Міста українських губерній РІ з понад 25% єврейськомовного населення у 1897 році:

Місто Населення Єврейськомовного
населення
Частка
Златопіль 8 122 6 373 78,47%
Бердичів 53 351 41 125 77,1%
Радомишль 10 906 7 468 68,5%
Острог 14 749 9 185 62,3%
Луцьк 15 804 9 396 59,5%
Володимир-Волинський 9 883 5 837 59,1%
Бар 9 982 5 764 57,7%
Умань 31 016 17 709 57,1%
Летичів 7 248 4 105 56,6%
Балта 23 363 13 164 56,3%
Старокостянтинів 16 377 9 164 56,0%
Рівне 24 573 13 704 55,8%
Новоград-Волинський 16 904 9 363 55,4%
Могилів 22 315 12 188 54,6%
Хмільник 11 657 5 979 51,3%
Хотин 18 398 9 210 50,1%
Дубно 14 257 7 096 49,8%
Проскурів 22 855 11 369 49,7%
Сквира 17 958 8 905 49,6%
Ковель 17 697 8 502 48,0%
Липовець 8 658 4 117 47,6%
Заславль 12 611 5 991 47,5%
Кременчук 63 007 29 577 46,9%
Овруч 7 393 3 441 46,5%
Житомир 65 895 30 572 46,4%
Гайсин 9 374 4 322 46,1%
Кам'янець-Подільський 35 934 16 112 44,8%
Дубоссари 12 089 5 326 44,1%
Тараща 11 259 4 906 43,6%
Ямпіль 6 605 2 819 42,7%
Брацлав 7 863 3 275 41,7%
Літин 9 420 3 828 40,6%
Мелітополь 15 489 6 214 40,1%
Пирятин 8 022 3 193 39,8%
Переяслав 14 614 5 737 39,3%
Васильків 13 132 5 140 39,1%
Стара Ушиця 4 176 1 584 37,9%
Єлисаветград 61 488 23 256 37,8%
Звенигородка 16 923 6 368 37,6%
Вінниця 30 563 11 456 37,5%
Вознесенськ 15 748 5 879 37,3%
Черкаси 29 600 10 916 36,9%
Кременець 17 704 6 476 36,6%
Катеринослав 112 839 39 979 35,4%
Нова Ушиця 6 371 2 214 34,8%
Новгород-Сіверський 9 182 2 941 32,0%
Козелець 5 141 1 632 31,7%
Чернігів 27 716 8 780 31,7%
Золотоноша 8 739 2 765 31,6%
Прилуки 18 532 5 719 30,9%
Одеса 403 815 124 511 30,8%
Верхньодніпровськ 6 701 2 061 30,8%
Канів 8 855 2 710 30,6%
Ольгопіль 8 134 2 465 30,3%
Лубни 10 097 3 001 29,7%
Остер 5 370 1 596 29,7%
Чигирин 9 872 2 921 29,6%
Херсон 59 076 17 162 29,1%
Городня 4 310 1 248 29,0%
Вербовець 2 311 661 28,6%
Ромни 22 510 6 341 28,2%
Олександрівськ 18 849 5 248 27,8%
Лохвиця 8 911 2 465 27,7%
Павлоград 15 775 4 353 27,6%
Тирасполь 31 616 8 568 27,1%
Олександрія 14 007 3 687 26,3%
Сосниця 7 087 1 840 26,0%
Глухів 14 828 3 837 25,9%
Хорол 7 997 2 042 25,5%

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • "Еврейская Атлантида". Мир штетла в произведениях харьковских художников = "Jewish Atlantis". World of shtetl in the works of Kharkov artists : [выст. творч. работ по итогам проекта "Нешама: через искусство к сердцу" : каталог / авт.-сост. Котляр Е. А.] ; Междунар. евр. студенч. культур. центр "Гилель" в Харькове, Центр востоковедения, Харьков. гос. акад. дизайна и искусств. — Харьков : ХДАДІМ, 2012. — 88 с. : цв. фот., портр. ; 21х21 см. — На тит. л.: К 15-летию Харьков. евр. студенч. культур. центра "Гигель". — Текст парал. рос., англ. — 1 000 экз. — ISBN 978-966-8106-64-4