Єврейські містечка
Єврейські містечка (у множині: ідиш שטעטלעך штетлех (schtetlech/shtetlekh) від ідиш שטעטל штетл (schtetl/shtetl), зменшувальна форма від ідиш שטאט штот (schtot/shtot) «місто») — невеликі міста з переважно єврейським ашкеназі населенням. Існували переважно у 16-19 століттях і в перший половині 20 століття у центральний та східній Європі.
Слово «штетл» використалося як метафора традиційного способу життя східноєвропейських євреїв 19-го століття. Єврейські містечка зображуються як соціально стабільні і незмінні, незважаючи на зовнішні впливи або напади.
Історія[ред. • ред. код]
У 11 столітті почалася міграція євреїв до Центральної Європи, які прибували із Західної Європи, втікаючи від релігійних переслідувань. У 15 столітті почалася масова міграція євреїв-ашкеназі із Німеччини, Австрії та Богемії у Східну Європу, де Річ Посполита приймала до себе колоністів, а галицькі князі запрошували євреїв брати активну участь у розбудові нових міст. У другій половині 16 століття у цих нових містах з'являються єврейські громади.
Єврейська забудова велася в спеціально виділених кварталах — гетто. У більшості міст того часу за магдебурзьким правом передбачалося роздільне проживання етнічно-релігійних громад і територія міст була поділена між цими громадами. До кінця 16 століття у містах з'являються єврейські вулиці, відділені мурами, ровами та брамами від решти міста. Забудова єврейського містечка територіально формувалась, як правило, навколо синагоги.
Наприкінці 16 та у 17 столітті з ростом чисельності єврейського населення з'явилися поселення і за межами гетто. На той час окремі міста забороняли євреям поселятися, проте у 17 столітті ці обмеження поступово зникають. Татарські напади, епідемії, Північна війна призвели до економічної кризи і щоб стимулювати економіку наприкінці 17 — на початку 18 століття власники міст надавали євреям все більше привілеїв.
За часів смуги осілості євреї в Російській імперії з одного боку були обмежені у праві проживання в містах, а з другого боку не мали права на сільськогосподарську діяльність. Саме тому в другій половині XIX століття більшість з понад 1,5 мільйонів євреїв проживало саме в містечках.
Голокост привів до зникнення більшості єврейських містечок. Вони повністю зникли після масового виїзду євреїв в Сполучені Штати і в Ізраїль.
Статистика[ред. • ред. код]
Міста українських губерній РІ з понад 25% єврейськомовного населення у 1897 році:
| Місто | Населення | Єврейськомовного населення |
Частка |
| Златопіль | 8 122 | 6 373 | 78,47% |
| Бердичів | 53 351 | 41 125 | 77,1% |
| Радомишль | 10 906 | 7 468 | 68,5% |
| Острог | 14 749 | 9 185 | 62,3% |
| Луцьк | 15 804 | 9 396 | 59,5% |
| Володимир-Волинський | 9 883 | 5 837 | 59,1% |
| Бар | 9 982 | 5 764 | 57,7% |
| Умань | 31 016 | 17 709 | 57,1% |
| Летичів | 7 248 | 4 105 | 56,6% |
| Балта | 23 363 | 13 164 | 56,3% |
| Старокостянтинів | 16 377 | 9 164 | 56,0% |
| Рівне | 24 573 | 13 704 | 55,8% |
| Новоград-Волинський | 16 904 | 9 363 | 55,4% |
| Могилів | 22 315 | 12 188 | 54,6% |
| Хмільник | 11 657 | 5 979 | 51,3% |
| Хотин | 18 398 | 9 210 | 50,1% |
| Дубно | 14 257 | 7 096 | 49,8% |
| Проскурів | 22 855 | 11 369 | 49,7% |
| Сквира | 17 958 | 8 905 | 49,6% |
| Ковель | 17 697 | 8 502 | 48,0% |
| Липовець | 8 658 | 4 117 | 47,6% |
| Заславль | 12 611 | 5 991 | 47,5% |
| Кременчук | 63 007 | 29 577 | 46,9% |
| Овруч | 7 393 | 3 441 | 46,5% |
| Житомир | 65 895 | 30 572 | 46,4% |
| Гайсин | 9 374 | 4 322 | 46,1% |
| Кам'янець-Подільський | 35 934 | 16 112 | 44,8% |
| Дубоссари | 12 089 | 5 326 | 44,1% |
| Тараща | 11 259 | 4 906 | 43,6% |
| Ямпіль | 6 605 | 2 819 | 42,7% |
| Брацлав | 7 863 | 3 275 | 41,7% |
| Літин | 9 420 | 3 828 | 40,6% |
| Мелітополь | 15 489 | 6 214 | 40,1% |
| Пирятин | 8 022 | 3 193 | 39,8% |
| Переяслав | 14 614 | 5 737 | 39,3% |
| Васильків | 13 132 | 5 140 | 39,1% |
| Стара Ушиця | 4 176 | 1 584 | 37,9% |
| Єлисаветград | 61 488 | 23 256 | 37,8% |
| Звенигородка | 16 923 | 6 368 | 37,6% |
| Вінниця | 30 563 | 11 456 | 37,5% |
| Вознесенськ | 15 748 | 5 879 | 37,3% |
| Черкаси | 29 600 | 10 916 | 36,9% |
| Кременець | 17 704 | 6 476 | 36,6% |
| Катеринослав | 112 839 | 39 979 | 35,4% |
| Нова Ушиця | 6 371 | 2 214 | 34,8% |
| Новгород-Сіверський | 9 182 | 2 941 | 32,0% |
| Козелець | 5 141 | 1 632 | 31,7% |
| Чернігів | 27 716 | 8 780 | 31,7% |
| Золотоноша | 8 739 | 2 765 | 31,6% |
| Прилуки | 18 532 | 5 719 | 30,9% |
| Одеса | 403 815 | 124 511 | 30,8% |
| Верхньодніпровськ | 6 701 | 2 061 | 30,8% |
| Канів | 8 855 | 2 710 | 30,6% |
| Ольгопіль | 8 134 | 2 465 | 30,3% |
| Лубни | 10 097 | 3 001 | 29,7% |
| Остер | 5 370 | 1 596 | 29,7% |
| Чигирин | 9 872 | 2 921 | 29,6% |
| Херсон | 59 076 | 17 162 | 29,1% |
| Городня | 4 310 | 1 248 | 29,0% |
| Вербовець | 2 311 | 661 | 28,6% |
| Ромни | 22 510 | 6 341 | 28,2% |
| Олександрівськ | 18 849 | 5 248 | 27,8% |
| Лохвиця | 8 911 | 2 465 | 27,7% |
| Павлоград | 15 775 | 4 353 | 27,6% |
| Тирасполь | 31 616 | 8 568 | 27,1% |
| Олександрія | 14 007 | 3 687 | 26,3% |
| Сосниця | 7 087 | 1 840 | 26,0% |
| Глухів | 14 828 | 3 837 | 25,9% |
| Хорол | 7 997 | 2 042 | 25,5% |
Див. також[ред. • ред. код]
Посилання[ред. • ред. код]
- Rachel Ertel, Shtetl, la bourgade juive de Pologne de la tradition à la modernité, Payot, 1982
- Архітектурно-просторовий уклад єврейських дільниць у містах та містечках Галичини у кінці XVIII — на початку XX століть Х.С. Бойко; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л., 2000
- Архітектурно-просторова організація єврейських містобудівних комплексів XV поч. XX ст. у структурі історичних поселень Поділля М.В. Поліщук; Нац. акад. образотворч. мистец. і архіт. — К., 2002.
