Єврейське містечко
Євре́йське місте́чко, також штетл (їд. שטעטל, множина їд. שטעטלעך штетлех, за походженням — зменшувальна форма від їд. שטאט штот — «місто») — невелике місто з переважно єврейським (ашкеназі) населенням. Існували переважно в XVI–XIX століттях і в перший половині XX століття в центральний та східній Європі.
Слово «штетл» використалося як метафора традиційного способу життя східноєвропейських євреїв XIX століття. Єврейські містечка зображуються як соціально стабільні і незмінні, незважаючи на зовнішні впливи або напади.
Історія[ред. | ред. код]
В XI столітті почалася міграція євреїв до Центральної Європи, які прибували із Західної Європи, втікаючи від релігійних переслідувань. У XV столітті почалася масова міграція євреїв-ашкеназі із Німеччини, Австрії та Богемії в Східну Європу, де Річ Посполита приймала до себе колоністів, а галицькі князі запрошували євреїв брати активну участь у розбудові нових міст. У другій половині XVI століття в цих нових містах з'являються єврейські громади.
Єврейська забудова велася в спеціально виділених кварталах — гетто. У більшості міст того часу за магдебурзьким правом передбачалося роздільне проживання етнічно-релігійних громад і територія міст була поділена між цими громадами. До кінця XVI століття в містах з'являються єврейські вулиці, відділені мурами, ровами та брамами від решти міста. Забудова єврейського містечка територіально формувалась, як правило, навколо синагоги.
Наприкінці XVI та в XVII столітті з ростом чисельності єврейського населення з'явилися поселення й за межами гетто. На той час окремі міста забороняли євреям поселятися, проте в XVII столітті ці обмеження поступово зникають. Татарські напади, епідемії, Північна війна призвели до економічної кризи і, щоб стимулювати економіку, наприкінці XVII — на початку XVIII століття власники міст надавали євреям все більше привілеїв.
За часів смуги осілості євреї в Російській імперії з одного боку були обмежені в праві проживання в містах, а з другого боку не мали права на сільськогосподарську діяльність. само тому в другій половині XIX століття більшість з понад 1,5 мільйонів євреїв проживало само в містечках.
Голокост привів до зникнення більшості єврейських містечок. Вони повністю зникли після масового виїзду євреїв в Сполучені Штати і в Ізраїль.
Статистика[ред. | ред. код]
Міста українських губерній Російської імперії з понад 25% єврейськомовного населення в 1897 році:
| Місто | Населення усього, осіб |
Єврейського населення, осіб |
Відсоток єврейського населення |
|---|---|---|---|
| Златопіль | 8122 | 6373 | 78,47 |
| Бердичів | 53 351 | 41 125 | 77,1 |
| Радомишль | 10 906 | 7468 | 68,5 |
| Острог | 14 749 | 9185 | 62,3 |
| Луцьк | 15 804 | 9396 | 59,5 |
| Володимир-Волинський | 9883 | 5837 | 59,1 |
| Бар | 9982 | 5764 | 57,7 |
| Умань | 31 016 | 17 709 | 57,1 |
| Летичів | 7248 | 4105 | 56,6 |
| Балта | 23 363 | 13 164 | 56,3 |
| Старокостянтинів | 16 377 | 9164 | 56,0 |
| Рівне | 24 573 | 13 704 | 55,8 |
| Новоград-Волинський | 16 904 | 9363 | 55,4 |
| Могилів | 22 315 | 12 188 | 54,6 |
| Хмільник | 11 657 | 5979 | 51,3 |
| Хотин | 18 398 | 9210 | 50,1 |
| Дубно | 14 257 | 7096 | 49,8 |
| Проскурів | 22 855 | 11 369 | 49,7 |
| Сквира | 17 958 | 8905 | 49,6 |
| Ковель | 17 697 | 8502 | 48,0 |
| Липовець | 8658 | 4117 | 47,6 |
| Заславль | 12 611 | 5991 | 47,5 |
| Кременчук | 63 007 | 29 577 | 46,9 |
| Овруч | 7393 | 3441 | 46,5 |
| Житомир | 65 895 | 30 572 | 46,4 |
| Гайсин | 9374 | 4322 | 46,1 |
| Кам'янець-Подільський | 35 934 | 16 112 | 44,8 |
| Дубоссари | 12 089 | 5326 | 44,1 |
| Тараща | 11 259 | 4906 | 43,6 |
| Ямпіль | 6605 | 2819 | 42,7 |
| Брацлав | 7863 | 3275 | 41,7 |
| Літин | 9420 | 3828 | 40,6 |
| Мелітополь | 15 489 | 6214 | 40,1 |
| Пирятин | 8022 | 3193 | 39,8 |
| Переяслав | 14 614 | 5737 | 39,3 |
| Васильків | 13 132 | 5140 | 39,1 |
| Стара Ушиця | 4176 | 1584 | 37,9 |
| Єлисаветград | 61 488 | 23 256 | 37,8 |
| Звенигородка | 16 923 | 6368 | 37,6 |
| Вінниця | 30 563 | 11 456 | 37,5 |
| Вознесенськ | 15 748 | 5879 | 37,3 |
| Черкаси | 29 600 | 10 916 | 36,9 |
| Кременець | 17 704 | 6476 | 36,6 |
| Катеринослав | 112 839 | 39 979 | 35,4 |
| Нова Ушиця | 6371 | 2214 | 34,8 |
| Новгород-Сіверський | 9182 | 2941 | 32,0 |
| Козелець | 5141 | 1632 | 31,7 |
| Чернігів | 27 716 | 8780 | 31,7 |
| Золотоноша | 8739 | 2765 | 31,6 |
| Прилуки | 18 532 | 5719 | 30,9 |
| Одеса | 403 815 | 124 511 | 30,8 |
| Верхньодніпровськ | 6701 | 2061 | 30,8 |
| Канів | 8855 | 2710 | 30,6 |
| Ольгопіль | 8134 | 2465 | 30,3 |
| Лубни | 10 097 | 3001 | 29,7 |
| Остер | 5370 | 1596 | 29,7 |
| Чигирин | 9872 | 2921 | 29,6 |
| Херсон | 59 076 | 17 162 | 29,1 |
| Городня | 4310 | 1248 | 29,0 |
| Вербовець | 2311 | 661 | 28,6 |
| Ромни | 22 510 | 6341 | 28,2 |
| Олександрівськ | 18 849 | 5248 | 27,8 |
| Лохвиця | 8911 | 2465 | 27,7 |
| Павлоград | 15 775 | 4353 | 27,6 |
| Тирасполь | 31 616 | 8568 | 27,1 |
| Олександрія | 14 007 | 3687 | 26,3 |
| Сосниця | 7087 | 1840 | 26,0 |
| Глухів | 14 828 | 3837 | 25,9 |
| Хорол | 7997 | 2042 | 25,5 |
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
 |
У Вікіджерелах є |
- «Еврейская Атлантида». Мир штетла в произведениях харьковских художников = "Jewish Atlantis". World of shtetl in the works of Kharkov artists : [выст. творч. работ по итогам проекта «Нешама: через искусство к сердцу»: каталог / авт.-сост. Е. А. Котляр] ; Междунар. евр. студенч. культур. центр «Гилель» в Харькове, Центр востоковедения, Харьков. гос. акад. дизайна и искусств. — Харьков : ХДАДІМ, 2012. — 88 с. : цв. фот., портр. ; 21×21 см. — На тит. л.: К 15-летию Харьков. евр. студенч. культур. центра «Гигель». — Текст парал. рос., англ. — 1000 экз. — ISBN 978-966-8106-64-4.(рос.)(англ.)
- Возняк Тарас. Феномен галицького штетла / Гебрейський усе-світ Галичини // Культурологічний часопис «Ї». — 2007. — № 48 — С. 2–5. (укр.)
- Йоханан Петровський-Штерн. Штетл. Золота доба єврейського містечка / Переклала з англійської Ярослава Стріха / Київ : Критика, 2019. — XII + 394 с. / Yohanan Petrovsky-Shtern. The Golden Age Shtetl: A New History of Jewish Life in East Europe / Princeton University Press, 2015. — 448 p.
- Подольская губерния // «Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона». — 1912. — Т. XII. — Ствп. 647–651. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Єврейське містечко- Rachel Ertel. Shtetl, la bourgade juive de Pologne de la tradition à la modernité. — Payot, 1982. (фр.)
- Архітектурно-просторовий уклад єврейських дільниць у містах та містечках Галичини у кінці XVIII — на початку XX століть / Х. С. Бойко; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів, 2000.
- Архітектурно-просторова організація єврейських містобудівних комплексів XV поч. XX ст. у структурі історичних поселень Поділля / М. В. Поліщук ; Нац. акад. образотворч. мистец. і архіт. — Київ, 2002.
|
