Європейська конвенція про міжнародну патентну класифікацію
Європейська конвенція про міжнародну патентну класифікацію (англ. European Convention on the International Classification of Patents for Invention) — міжнародна угода від 1954 р., на основі якої було розроблено єдину систему класифікації патентів на винаходи — Міжнародну патентну класифікацію (МПК).
Європейська конвенція про міжнародну класифікацію патентів на винахід була підписана 19 грудня 1954 р. у Парижі, Франція членами Ради Європи. Набула чинності 1 серпня 1955 р. Денонсована усіма Сторонами і припинила свою дію з 18 лютого 1999 р. Конвенція написана англійською та французькою, причому обидва тексти мають однакову силу.
Конвенція, нарівні з Європейською конвенцією про формальності, необхідні для подання заявок на патенти 1953 року, стала результатом роботи Комітету експертів Ради Європи з питань патентів на початку 1950-х років.[1]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ G. W. Tookey, Patents in the European Field in Council of Europe, Council of Europe staff, European Yearbook 1969, Martinus Nijhoff Publishers, 1971, pages 76-97 (especially page 81), ISBN 90-247-1218-1.
Джерела[ред. | ред. код]
- Словник термінів патентознавства [Архівовано 6 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Сусліков Л. М., Дьордяй В. С. Патентознавство. Навчальний посібник. — Київ: Центр навчальної літератури, 2005. — 232 с.
- Європейська конвенція про міжнародну патентну класифікацію [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Країни-учасниці [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.]