Європейська легкоатлетична асоціація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
European Athletic Association
Європейська легкоатлетична асоціація
Абревіатура EAA
Гасло «Your Sport Your Life»
Тип міжнародна спортивна федераціяd
track and field athletics federationd
Засновано 1 листопада 1969[1]
Вид спорту легка атлетика
Штаб-квартира Лозанна
Розташування Швейцарія Швейцарія
Місце діяльності Європа
Членство 51 національна асоціація
Президент Болгарія Добромір Карамарінов
Членів 51[2]
Партнерство ЮНЕСКО[3]
Материнська
організація
Світова легка атлетика
Вебсайт: european-athletics.com

Мапа

CMNS: Європейська легкоатлетична асоціація у Вікісховищі

Європейська легкоатлетична асоціація (скорочено — ЄАА) є недержавною неприбутковою організацією, створеною для просування та розвитку легкоатлетичного спорту в Європі. ЄАА є однією з шести континентальних легкоатлетичних асоціацій (англ. Area Associations) Світової легкої атлетики та керівним органом з легкої атлетики в Європі[4].

ЄАА налічує в своєму складі 51 країну-члена, кожну з яких представляє відповідна національна легкоатлетична федерація[5].

Членство Всеросійській федерації легкої атлетики в ЄАА зупинено з 2015 внаслідок допінгового скандалу.

Історія[ред. | ред. код]

У 1932 ІААФ створила спеціальний комітет для вивчення можливості проведення чемпіонату Європи з легкої атлетики.

Наступного року Рада ІААФ призначила постійно діючий Європейський комітет. Перше засідання Комітету відбулось 7 січня 1934 в Будапешті, а перший чемпіонат Європи з легкої атлетики був проведений пізніше цього року в Турині. Комітет обирався кожні чотири роки всіма членами ІААФ, а з 1966 — виключно європейськими федераціями-членами ІААФ. Комітету розширив календар європейських змагань, заснувавши спочатку Кубок Європи (вперше проведений у 1965), а згодом — Європейські ігри в приміщенні (вперше проведені в 1966), які згодом були набули статусу та перейменовані на чемпіонат Європи в приміщенні.

1 листопада 1969 року на засіданні Комітету в Бухаресті було створено Асоціацію європейських країн-членів ІААФ, конституцію якої було затверджено на проведеному наступного року Конгресі ІААФ. Конституційні правила набули чинності на установчому Конгресі ЄАА, що відбувся 7 листопада 1970 в Парижі та після якого організація набула своє теперішнє найменування. В першому Конгресі брали участь 69 делегатів, які представляли 34 країни Європи: Австрія, Албанія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, НДР, Гібралтар, Греція, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Монако, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Сан-Марино, СРСР, Туреччина, Угорщина, Фінляндія, Франція, ФРН, Чехословачина, Швейцарія, Швеція та Югославія.

До 1987 всі національні федерації, залежно від їх масштабу, розподілялись на 4 групи: ті, що входили до групи АА мали 8 голосів, до групи А — 6 голосів, до групи В — 4 голоси та до групи С — 2 голоси. Після 1987 всі федерації були урівнені в правах та кожна стала мати один голос на засіданнях Конгресу ЄАА.

У 2003 було прийнято рішення про переутворення ЄАА з переведенням її штаб-квартири з 1 січня 2004 до Лозанни, а 15 жовтня 2005 Конгресом ЄАА була затверджена нова Конституція організації[6][7].

Змагання[ред. | ред. код]

ЄАА організовує численні легкоатлетичні змагання різного рівня[8]:

Спеціальні нагороди[ред. | ред. код]

Кращі легкоатлет (легкоатлетка) року в Європі[ред. | ред. код]

Рік Чоловіки Жінки
1993 Лінфорд Крісті
Велика Британія Велика Британія
Саллі Ганнелл
Велика Британія Велика Британія
1994 Колін Джексон
Велика Британія Велика Британія
Ірина Привалова
Росія Росія
1995 Джонатан Едвардс
Велика Британія Велика Британія
Соня О'Саллівен
Ірландія Ірландія
1996 Ян Железний
Чехія Чехія
Світлана Мастеркова
Росія Росія
1997 Вілсон Кіпкетер
Данія Данія
Астрід Кумбернусс
Німеччина Німеччина
1998 Джонатан Едвардс
Велика Британія Велика Британія
Крістін Аррон
Франція Франція
1999 Томаш Дворжак
Чехія Чехія
Габріела Сабо
Румунія Румунія
2000 Ян Железний
Чехія Чехія
Тріне Гаттестад
Норвегія Норвегія
2001 Андре Бухер
Швейцарія Швейцарія
Штефані Граф
Австрія Австрія
2002 Двейн Чемберс
Велика Британія Велика Британія
Сюрея Айхан
Туреччина Туреччина
2003 Християн Ульссон
Швеція Швеція
Кароліна Клюфт
Швеція Швеція
2004 Християн Ульссон
Швеція Швеція
Келлі Голмс
Велика Британія Велика Британія
2005 Віргіліюс Алекна
Литва Литва
Олена Ісинбаєва
Росія Росія
2006 Френсіс Обіквелу
Португалія Португалія
Кароліна Клюфт
Швеція Швеція
2007 Теро Піткямякі
Фінляндія Фінляндія
Бланка Влашич
Хорватія Хорватія
2008 Андреас Торкільдсен
Норвегія Норвегія
Олена Ісинбаєва
Росія Росія
2009 Філліпс Ідову
Велика Британія Велика Британія
Марта Домінгес
Іспанія Іспанія
2010 Крістоф Леметр
Франція Франція
Бланка Влашич
Хорватія Хорватія
2011 Мо Фара
Велика Британія Велика Британія
Марія Савінова
Росія Росія
2012 Мо Фара
Велика Британія Велика Британія
Джессіка Енніс
Велика Британія Велика Британія
2013 Богдан Бондаренко
Україна Україна
Зузана Гейнова
Чехія Чехія
2014 Рено Лавіллені
Франція Франція
Дафне Схіперс
Нідерланди Нідерланди
2015 Грег Резерфорд
Велика Британія Велика Британія
Дафне Схіперс
Нідерланди Нідерланди
2016 Мо Фара
Велика Британія Велика Британія
Рут Бейтья
Іспанія Іспанія
2017 Йоганнес Феттер
Німеччина Німеччина
Екатеріні Стефаніді
Греція Греція
2018 Кевін Маєр
Франція Франція
Діна Ашер-Сміт
Велика Британія Велика Британія
2019 Карстен Варгольм
Норвегія Норвегія
Марія Ласіцкене
Росія Росія
2020 не визначались
2021[14] Карстен Варгольм
Норвегія Норвегія
Сіфан Гассан
Нідерланди Нідерланди
2022[15] Арман Дюплантіс
Швеція Швеція
Якоб Інгебрігтсен
Норвегія Норвегія
Фемке Бол
Нідерланди Нідерланди
2023[16] Якоб Інгебрігтсен
Норвегія Норвегія
Фемке Бол
Нідерланди Нідерланди

Кращі молоді легкоатлет (легкоатлетка) року в Європі[ред. | ред. код]

Рік Чоловіки Жінки
2007 Ендрю Гоу
Італія Італія
Джессіка Енніс
Велика Британія Велика Британія
2008 Рафаель Гольцдеппе
Німеччина Німеччина
Стефані Твелл
Велика Британія Велика Британія
2009 Крістоф Леметр
Франція Франція
Кароліна Гровдаль
Норвегія Норвегія
2010 Тедді Тамго
Франція Франція
Сандра Перкович
Хорватія Хорватія
2011 Давід Шторль
Німеччина Німеччина
Джоді Уільямс
Велика Британія Велика Британія
2012 Павел Маслак
Чехія Чехія
Ангеліка Бенгтссон
Швеція Швеція
2013 Емір Бекрич
Сербія Сербія
Аніта Хінріксдоуттір
Ісландія Ісландія
2014 Адам Джемілі
Велика Британія Велика Британія
Марія Кучина
Росія Росія
2015 Конрад Буковецький
Польща Польща
Ноемі Зберен
Швейцарія Швейцарія
2016 Макс Гесс
Німеччина Німеччина
Нафіссату Тіам
Бельгія Бельгія
2017 Карстен Варгольм
Норвегія Норвегія
Юлія Левченко
Україна Україна
2018 Арман Дюплантіс
Швеція Швеція
Якоб Інгебрігтсен
Норвегія Норвегія
Ельвіра Герман
Білорусь Білорусь
2019 Ніклас Кауль
Німеччина Німеччина
Ярослава Магучіх
Україна Україна
2020 не визначались
2021[14] Саша Зоя
Франція Франція
Фемке Бол
Нідерланди Нідерланди
2022[15] Міколас Алекна
Литва Литва
Еліна Дженго
Греція Греція
2023[16] Маттія Фурлані
Італія Італія
Ангеліна Топич
Сербія Сербія

Керівні органи[ред. | ред. код]

ЄАА виконує покладені на неї функції через свої органи та посадових осіб:

  • Конгрес (англ. Congress), який є найвищим органом ЄАА, уповноваженим приймати найважливіші рішення (прийняття нових членів, зупинення членства, обрання Президента ЄАА, затвердження бюджету організації, внесення змін до Конституції ЄАА тощо). Кожна країна-член ЄАА має право брати участь у засіданнях Конгресу з правом голосу.
  • Рада (англ. Council), яка є найвищим органом управління ЄАА в період між Конгресами. До складу Ради входять Президент, три Віце-Президенти ЄАА та 13 членів. Також до складу Ради за посадою входять голова Комісії атлетів ЄАА, Генеральний директор ЄАА та Президент ІААФ. З-поміж інших повноважень, до компетенції Ради ЄАА належить ратифікація рекордів Європи з легкої атлетики.
  • Виконавчий комітет (англ. Executive Board), до складу якого входять Президент, віце-президенти та Генеральний директор ЄАА. ЄАА організовує виконання рішень Конгресу та Ради.
  • Президент (англ. President) та три віце-президенти (англ. Vice-Presidents).
  • Комісії (англ. Commissions), дорадчі органи при Раді та Виконавчому комітеті ЄАА, з питань (1) організації змагань та (2) розвитку легкої атлетики в регіоні.
  • Комітет легкоатлетів (англ. Athletes’ Committee), на який покладені функції з представництва інтересів європейських легкоатлетів.
  • Головний офіс (англ. Head Office), очолюваний Генеральним директором (англ. CEO), який відповідає за організацію господарсько-адміністративної роботи в ЄАА.
  • Суд ЄАА (англ. EAA Court), який розглядає спори між органами ЄАА, атлетами, тренерами та функціонерами європейських федерацій-членів ЄАА.

Президенти ЄАА[ред. | ред. код]

Добромір Карамарінов, Шостий президент ЄАА

Президентом Європейської легкоатлетичної асоціації є болгарин Добромір Карамарінов, який був обраний на посаду 14 жовтня 2021 рішенням Конгресу асоціації. До обрання він виконував з березня 2020 функції Тимчасового президента (англ. Interim President)[17]. У квітні 2023 був переобраний Конгресом асоціації на новий 4-річний строк[18].

Карамарінов став шостим очільником організації за час її існування. До нього посаду Президента обіймали:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. HistoryEAA.
  2. European Athletics Member FederationsEAA.
  3. https://www.unesco.org/sites/default/files/medias/fichiers/2023/10/UNESCO_List%20NGOs%20official%20partnership%20-%20Liste%20ONG%20partenariat%20officiel_September2023.pdf
  4. European Athletic Association Constitution (PDF). Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу (PDF) за 20 червня 2019. Процитовано 20 червня 2019.
  5. European Athletics Member Federations. Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 20 червня 2019.
  6. European Athletic Association History. Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу за 20 червня 2019. Процитовано 20 червня 2019.
  7. The History of the European Athletic Calendar Conference (PDF). Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу (PDF) за 20 червня 2019. Процитовано 20 червня 2019.
  8. European Athletic Association Events and Meetings. Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 21 червня 2019.
  9. а б European Athletic Association One-day meetings 2019 - Overview all disciplines. Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 21 червня 2019.
  10. 2019 European Athletics Area Meetings calendar (PDF). Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу (PDF) за 21 червня 2019. Процитовано 21 червня 2019.
  11. 2019 European Athletics Indoor Permit Meetings calendar (PDF). Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу (PDF) за 21 червня 2019. Процитовано 21 червня 2019.
  12. 2018-19 European Athletics Cross Country Permit Meetings calendar (PDF). Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу (PDF) за 21 червня 2019. Процитовано 21 червня 2019.
  13. 2019 European Athletics Race Walking Permit Meetings calendar (PDF). Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу (PDF) за 21 червня 2019. Процитовано 21 червня 2019.
  14. а б Hassan and Warholm crowned 2021 European Athletes of the Year. Світова легка атлетика. Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 14 січня 2022.
  15. а б Bol, Duplantis, Ingebrigtsen crowned 2022 European Athletes of the Year. Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу за 5 листопада 2022. Процитовано 5 листопада 2022.
  16. а б Bol and Ingebrigtsen crowned 2023 European Athletes of the Year in Vilnius. Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу за 22 жовтня 2023. Процитовано 22 жовтня 2023.
  17. Karamarinov elected sixth European Athletics President. Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу за 14 жовтня 2021. Процитовано 14 жовтня 2021.
  18. Dobromir Karamarinov re-elected as the European Athletics President. Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу за 23 квітня 2023. Процитовано 27 квітня 2023.

Джерела[ред. | ред. код]