Перейти до вмісту

Європейське агентство з безпечності харчових продуктів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
European Food Safety Authority
Європейське агентство з безпечності харчових продуктів
Штаб-квартира організації в Пармі
АбревіатураEFSA
ТипАгентства Європейського Союзу
Засновано21 лютого 2002 Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаЄвропейський Союз Європейський Союз
Штаб-квартираПарма (44°48′35″ пн. ш. 10°19′18″ сх. д. / 44.809722222222° пн. ш. 10.321666666667° сх. д. / 44.809722222222; 10.321666666667G O) Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоORCID[d][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Офіс головиExecutive Director of EFSAd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
КерівникNikolaus Krizd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Штат працівників435 осіб (2019)[3]
Друкований органEFSA Journald Редагувати інформацію у Вікіданих
Дочірня(і)
організація(ї)		Biblioteca. European Food Safety Authority - EFSAd Редагувати інформацію у Вікіданих
Вебсайт: efsa.europa.eu Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
CMNS: Європейське агентство з безпечності харчових продуктів у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Європе́йське аге́нтство з безпе́чності харчови́х проду́ктів (англ. European Food Safety Authority, EFSA) — агентство Європейського Союзу (ЄС), яке надає незалежні наукові консультації та повідомляє про існуючі та нові ризики, пов’язані з харчовим ланцюгом.[4][5] EFSA було засновано в лютому 2002 року в Пармі, Італія. Станом на 2021 рік воно мало річний бюджет у розмірі 118,6 мільйона євро та загальну кількість персоналу 542 особи.[6]

Робота EFSA охоплює всі питання, що мають прямий або непрямий вплив на безпеку харчових продуктів та кормів, включаючи здоров'я та добробут тварин, захист рослин, а також здоров'я та харчування рослин. EFSA підтримує Європейську комісію, Європейський парламент та держави-члени ЄС у прийнятті ефективних та своєчасних рішень щодо управління ризиками, які забезпечують захист здоров'я європейських споживачів та безпеку харчового та кормового ланцюга. EFSA також відкрито та прозоро інформує громадськість з усіх питань, що входять до його компетенції.

Завдання

[ред. | ред. код]

Згідно Регламенту № 178/2002 Європейського парламенту й Ради від 28 січня 2002 року, Агентство має наступні завдання:

  • розробка і надання зацікавленим сторонам наукових висновків з питань, що стосуються безпечності харчових продуктів і кормів;
  • заохочення розробки кращих методів оцінки ризиків в сферах, що відносяться до місії Агентства;
  • пошук та аналіз науково-технічних даних в будь-яких сферах, які безпосередньо або опосередковано пов'язані з безпечністю харчових продуктів та кормів;
  • надання за запитом Єврокомісії науково-технічної підтримки задля врегулювання криз в сфері безпечності харчових продуктів і кормів;
  • надання громадськості зрозумілої, надійної та об'єктивної інформації в сферах, які відносяться до його місії.

Структура

[ред. | ред. код]

Агентство складається з чотирьох органів:

  • Управлінська рада: створює бюджет, затверджує щорічну робочу програму. Рада відповідає за успішну співпрацю агентства з партнерами всередині й зовні ЄС.
  • Виконавчий директор: відповідає за оперативні, кадрові питання й за розробку програм роботи після консультацій з органами й членами ЄС; назначається Адміністративною радою на п'ятирічний термін.
  • Консультативний форум: допомагає виконавчому директору. Складається з представників компетентних органів держав-членів, які виконують завдання, аналогічні завданням агентства; спостерігачів від ряду держав (Норвегія, Ісландія, Швейцарія) й від Єврокомісії. Збирається не рідше чотирьох разів на рік.
  • Науковий комітет і наукові групи, кожна в своїй сфері, надають наукові висновки та рекомендації. Складаються з висококваліфікованих спеціалістів. Науковий комітет координує наукову роботу та готує науковий висновок, якщо питання стосується декількох груп або не стосується жодної. Науковий комітет складається з голів наукових груп і шести незалежних експертів, які не входять до складу наукових груп. Рішення наукового комітету та наукових груп приймаються більшістю голосів і до них додаються думки меншості.

На початок 2019 року в Європейському агентстві з безпечності харчових продуктів працювало приблизно 450 осіб.

Публічна прозорість

[ред. | ред. код]

Прозорість є фундаментальною цінністю в Європейському Союзі, як зазначено в Договорі про функціонування Європейського Союзу (ДФЄС). Європейська комісія заявляє, що всі громадяни/резиденти Європейського Союзу мають свободу інформації, що надає їм право доступу до всіх урядових документів Європейської комісії, Європейського парламенту та Європейської ради.[7] Оскільки EFSA є незалежним агентством, яке контролюється представниками Європейської комісії та Ради Європейського Союзу, EFSA повинно дотримуватися політики прозорості.[8]

Застосування

[ред. | ред. код]

Інформація про хімічну безпеку

[ред. | ред. код]

Як зазначили Ганна Шебеста та Кай Пурнгаґен, автори книги «Про харчове законодавство ЄС», EFSA робить внесок у публічний список харчових добавок, опублікований Європейською комісією, який містить каталог усіх хімічних речовин, пов’язаних з харчовими продуктами, та відповідну інформацію для кожної з них. Ця додаткова інформація включає конкретні умови використання, харчові продукти, в яких може міститися хімічна речовина, та обмеження щодо кількості, яку можна використовувати.[9]

Упаковка та реклама харчових продуктів

[ред. | ред. код]

Прозорість також стосується того, як продукти харчування подаються споживачам, наприклад, через упаковку та рекламу. EFSA працює разом з окремим агентством, що займається Регламентом про надання інформації про харчові продукти споживачам (FICR), щоб забезпечити, щоб вся інформація про харчові продукти, що надається громадськості, була легкою для розуміння та, що ще важливіше, точною. Хоча FICR займається більшою мірою законодавчою стороною цієї політики прозорості, з EFSA проводяться консультації, оскільки це стосується загального стану здоров'я населення.[10] Як EFSA, так і FICR забезпечують, щоб вся упаковка харчових продуктів, доступна в Європейському Союзі, містила такі аспекти: список інгредієнтів та кількість конкретних інгредієнтів, назву харчового продукту, дату, алергени, загальну кількість, місце походження, інформацію про оператора харчового бізнесу, інформацію про харчову цінність, вміст алкоголю (якщо застосовується) та інструкції щодо зберігання та використання продукту.[10]

Членство й механізм фінансування

[ред. | ред. код]

EFSA співпрацює з національними органами з безпеки харчових продуктів 27 країн-членів ЄС, Ісландії та Норвегії, а також спостерігачами зі Швейцарії та країн-кандидатів на вступ до ЄС через своїх координаторів, які також спілкуються з дослідницькими інститутами та іншими зацікавленими сторонами. Вони «сприяють обміну науковою інформацією та експертами, консультують щодо співпраці та наукових проєктів, сприяють навчанню з оцінки ризиків та підвищують наукову видимість та охоплення EFSA у державах-членах».[11]

Члени

[ред. | ред. код]

Національні органи безпеки харчових продуктів наступних країн є членами мережі координаторів EFSA:[12]

Держави Орган з безпеки харчових продуктів
Австрія Австрія Австрійське агентство з питань охорони здоров’я та безпеки харчових продуктів[de] (AGES)
Бельгія Бельгія Федеральна служба охорони здоров'я[en]
Болгарія Болгарія Центр оцінки ризиків у харчовому ланцюзі — Болгарське агентство з безпеки харчових продуктів
Хорватія Хорватія Хорватське агентство з питань продовольства (HAH)
Кіпр Кіпр Міністерство охорони здоров’я — Державна загальна лабораторія
Чехія Чехія Державна сільськогосподарська та продовольча інспекція[cs] (SZPI, CAFIA)
Данія Данія Інститут харчових технологій Данського технічного університету[da]
Естонія Естонія Міністерство сільського господарства – Департамент безпеки харчових продуктів
Фінляндія Фінляндія Фінське управління харчових продуктів[en] (Ruokavirasto)
Франція Франція Національне агентство з безпеки харчових продуктів, довкілля та охорони праці[en] (ANSES)
Німеччина Німеччина Федеральний інститут оцінки ризиків[en] (BfR)
Греція Греція Єдиний орган з контролю за якістю харчових продуктів[el] (ΕΦΕΤ, EFET)
Угорщина Угорщина Національний офіс з безпеки харчового ланцюга[en] (Nébih/NFCSO)
Ісландія Ісландія Ісландське управління з питань харчових продуктів та ветеринарії (MAST)
Ірландія Ірландія Управління з безпеки харчових продуктів Ірландії[en] (FSAI)
Італія Італія Національний інститут охорони здоров'я[en] (ISS)
Латвія Латвія Інститут безпеки харчових продуктів, здоров'я тварин та навколишнього середовища "BIOR"
Литва Литва Державна продовольча та ветеринарна служба
Люксембург Люксембург Міністерство сільського господарства, Міністерство охорони здоров'я
Мальта Мальта Управління з питань конкуренції та захисту прав споживачів Мальти
Нідерланди Нідерланди Управління з безпеки харчових продуктів та споживчих товарів Нідерландів[nl] (NVWA)
Норвегія Норвегія Норвезький науковий комітет з питань харчування та навколишнього середовища[en] (VKM)
Польща Польща Державна санітарна інспекція (PIS) та Ветеринарна інспекція[pl] (IW)
Португалія Португалія Управління з питань продовольчої безпеки та економіки[en] (ASAE)
Румунія Румунія Національне управління санітарної, ветеринарної та харчової безпеки
Словаччина Словаччина Міністерство сільського господарства та розвитку сільських районів
Словенія Словенія Міністерство сільського господарства, лісового господарства та продовольства
Іспанія Іспанія Іспанське агентство з безпеки харчових продуктів та харчування[en] (AESAN)
Швеція Швеція Шведське національне агентство з питань харчування[en]

Спостерігачі

[ред. | ред. код]

Національні органи безпеки харчових продуктів наступних країн є спостерігачами мережі координаторів EFSA:

Держави Орган з безпеки харчових продуктів
Албанія Албанія Національне управління харчовими продуктами
Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина Агентство з безпеки харчових продуктів Боснії та Герцеговини
Косово Косово Агентство з харчових продуктів та ветеринарії
Чорногорія Чорногорія Адміністрація з питань безпеки харчових продуктів, ветеринарії та фітосанітарних питань
Північна Македонія Північна Македонія Агентство з харчових продуктів та ветеринарії
Сербія Сербія Міністерство сільського господарства та охорони навколишнього середовища
Швейцарія Швейцарія Управління з безпеки харчових продуктів та ветеринарії (FSVO) – Відділ оцінки ризиків
Туреччина Туреччина Міністерство сільського господарства та лісового господарства

Конкретні приклади

[ред. | ред. код]

EFSA відповідає за забезпечення безпеки всіх продуктів харчування, щоб гарантувати здоров'я всіх жителів та громадян Європейського Союзу. Це включає переробку м'яса, залишки пестицидів, вітаміни та інші добавки.[13][14]

Спортивні харчові добавки

[ред. | ред. код]

Будь-яка речовина, що використовується для досягнення спортивних результатів або фізичної форми, вважається спортивною харчовою добавкою, також відомою як ергогенний засіб. Деякі популярні приклади спортивних харчових добавок включають протеїновий порошок/батончики, креатин та електролітні напої. Подібно до встановлених законів про харчові продукти, Європейський Союз має закони, які гарантують, що спортивні добавки не вводять споживачів в оману неправдивою інформацією. В аналітичній статті зазначається, що етикетки та реклама добавок часто містять неправдиві заяви про користь для здоров'я, і близько 70% спортсменів сильно перебувають під впливом рекламованих переваг.[15] Іншими словами, виробники рекламують переваги використання своєї продукції, такі як підвищення витривалості, знаючи, що це збільшить продажі, не маючи жодних наукових доказів, що підтверджують заявлені переваги. ЄС запобігає неправдивим заявам про користь для здоров'я, доручаючи EFSA перевіряти факти рекламованих заяв про користь для здоров'я, таких як добавка, що підвищує витривалість. Як EFSA, так і інші дослідницькі організації «раніше вивчали характеристики різних речовин, доданих або виділених у добавки, а також безпеку їх споживання». Потім EFSA та Європейська комісія оцінюють, чи є рекламовані заяви правдивими чи хибними на основі наукових даних EFSA.[15]

Журнал

[ред. | ред. код]

Науковий висновок Європейського органу з безпеки харчових продуктів публікується в науковому онлайн-журналі з відкритим доступом EFSA. Він стосується оцінки ризику стосовно продуктів харчування та кормів, включаючи харчування, здоров'я й добробут тварин та здоров'я й захист рослин[16].

Критика

[ред. | ред. код]

EFSA критикували за нібито «надмірне регулювання».[17]

Конфлікти інтересів

[ред. | ред. код]

EFSA зазнала критики, зокрема з боку Європейського суду авдиторів у 2012 році,[18] за «часті конфлікти інтересів »,[19][20][21][22][23][24] деякі з них були незадекларованими.[25][26] Низка нерозкритих конфліктів інтересів стосувалися Міжнародного інституту наук про життя[en].[25]

Згідно з даними Corporate Europe Observatory[en], у 2013 році 58% експертів агентства перебували в ситуації конфлікту інтересів.[27] У 2017 році вони все ще перебували в ситуації конфлікту інтересів у 46%.[27]

Бісфенол А

[ред. | ред. код]

EFSA також зазнала критики з боку неурядової організації CHEM Trust за перекручування результатів звіту їхнього експертного комітету щодо бісфенолу А (BPA) у січні 2015 року. EFSA стверджувала в анотації, прес-релізі та брифінгу, що бісфенол А «не становить ризику» для здоров'я, тоді як у експертному звіті фактично зазначалося, що ризик є «низьким» з урахуванням сукупного впливу (окрім харчових продуктів).[28] Пізніше EFSA змінила анотацію, щоб виправити цю помилку,[29] хоча прес-реліз залишається незмінним.[30] EFSA стверджувала, що використання формулювання «немає занепокоєння для здоров'я» в їхньому прес-релізі та брифінгу щодо бісфенолу А призначене для забезпечення доступності цих матеріалів, хоча CHEM Trust заперечує це обґрунтування.[31]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://web.archive.org/web/20231020113811/https://orcid.org/members
  2. 1 2 http://www.efsa.europa.eu/de/people/ed
  3. ↑ https://europa.eu/european-union/about-eu/agencies/efsa_en
  4. ↑ "How the European Union works" [Архівовано 2006-06-20 у Wayback Machine.], booklet made by the European Commission
  5. ↑ Regulation (EC) No 178/2002 of the European Parliament and of the Council of 28 January 2002 laying down the general principles and requirements of food law, establishing the European Food Safety Authority and laying down procedures in matters of food safety
  6. ↑ Single Programming Document 2021–2023, Adopted 17 December 2020
  7. ↑ Freedom of information - European Commission. commission.europa.eu (англ.). Процитовано 30 жовтня 2024.
  8. ↑ About us | EFSA. www.efsa.europa.eu (англ.). Процитовано 30 жовтня 2024.
  9. ↑ Schebesta, Hanna; Purnhagen, Kai (9 липня 2024), Food Improvement Agents (Additives, Enzymes, Flavourings), and Use of Extraction Solvents, EU Food Law, Oxford University PressOxford: 193—218, doi:10.1093/9780198901570.003.0011, ISBN 978-0-19-884485-3, процитовано 30 жовтня 2024{{citation}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром work з ISBN (посилання)
  10. 1 2 Schebesta, Hanna; Purnhagen, Kai (9 липня 2024), Food Improvement Agents (Additives, Enzymes, Flavourings), and Use of Extraction Solvents, EU Food Law, Oxford University PressOxford: 193—218, doi:10.1093/9780198901570.003.0011, ISBN 978-0-19-884485-3, процитовано 30 жовтня 2024{{citation}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром work з ISBN (посилання)
  11. ↑ Focal points: EU food safety interfaces. EFSA website. European Food Safety Authority. Процитовано 18 грудня 2018.
  12. ↑ Focal Point members and observers. EFSA website. European Food Safety Authority. Процитовано 18 грудня 2018.
  13. ↑ Rodríguez-Hernández, María Dolores; Gil-Izquierdo, Ángel; García, Carlos Javier; Gabaldón, José Antonio; Ferreres, Federico; Giménez-Monzó, Daniel; Martínez-Sanz, José Miguel (21 червня 2024). Health Claims for Sports Drinks—Analytical Assessment according to European Food Safety Authority's Scientific Opinion. Nutrients (англ.). 16 (13): 1980. doi:10.3390/nu16131980. ISSN 2072-6643. PMC 11243318. PMID 38999728.
  14. ↑ Schebesta, Hanna; Purnhagen, Kai (9 липня 2024), Food Improvement Agents (Additives, Enzymes, Flavourings), and Use of Extraction Solvents, EU Food Law, Oxford University PressOxford: 193—218, doi:10.1093/9780198901570.003.0011, ISBN 978-0-19-884485-3, процитовано 30 жовтня 2024{{citation}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром work з ISBN (посилання)
  15. 1 2 Rodríguez-Hernández, María Dolores; Gil-Izquierdo, Ángel; García, Carlos Javier; Gabaldón, José Antonio; Ferreres, Federico; Giménez-Monzó, Daniel; Martínez-Sanz, José Miguel (21 червня 2024). Health Claims for Sports Drinks—Analytical Assessment according to European Food Safety Authority's Scientific Opinion. Nutrients (англ.). 16 (13): 1980. doi:10.3390/nu16131980. ISSN 2072-6643. PMC 11243318. PMID 38999728.
  16. ↑ EFSA Journal. EFSA. Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 15 жовтня 2019.
  17. ↑ Peterson, M.J.; White, Paul A. (Червень 2010). Case Study: The EU-US Dispute over Regulation of Genetically Modified Organisms, Plants, Feeds, and Foods. International Dimensions of Ethics Education in Science and Engineering (9). Архів оригіналу за 10 квітня 2024. Процитовано 27 квітня 2026.
  18. ↑ European Court of Auditors, 2012, Management of conflict of interest in selected EU Agencies; Special Report no 15 2012 [Архівовано 2012-11-12 у Wayback Machine.]; ISBN 978-92-9237-876-9; doi:10.2865/21104, PDF, 106 pp
  19. ↑ Food safety agency's reliability faces fresh criticism. EurActiv. 15 лютого 2012.
  20. ↑ Unhappy meal. The European Food Safety Authority's independence problem, Corporate Europe Observatory
  21. ↑ Oppong, Marvin (15 листопада 2011). Le gendarme des aliments trop laxiste - VoxEurop (Français). Voxeurop.
  22. ↑ Title:"Europe : le lobby OGM infiltré à la tête de la sécurité alimentaire" [Архівовано 2013-06-17 у Wayback Machine.], Libération, 29 septembre 2010
  23. ↑ Massiot, Aude (15 вересня 2017). Glyphosate : l'autorité européenne de sécurité des aliments sous influence de Monsanto ?. Libération.fr.
  24. ↑ Glyphosate : Quand l'UE base ses décisions sur un copié-collé de... Monsanto. 15 вересня 2017.
  25. 1 2 Exposed: conflicts of interest among EFSA's experts on food additives (PDF). corporateeurope.org. 15 червня 2011. Архів (PDF) оригіналу за 12 березня 2013. Процитовано 17 вересня 2020.
  26. ↑ « L'EFSA perd un peu plus de crédibilité » [Архівовано 2012-03-13 у Wayback Machine.], presseurop.eu, juin 2011
  27. 1 2 Stéphane Horel (2018). Lobbytomie : comment les lobbies empoisonnent nos vies et la démocratie [Lobbying: how lobbies poison our lives and democracy] (фр.). La Découverte. с. 270. ISBN 9782707194121.
  28. ↑ CHEM Trust (21 січня 2015). Bisphenol A – new EFSA assessment cuts safe exposure level, calls for more research (updated). CHEM Trust. Процитовано 8 квітня 2015.
  29. ↑ CHEM Trust (2 квітня 2015). EFSA corrects its risk assessment of bisphenol A to acknowledge that experts didn't say 'no health concern'. CHEM Trust. Процитовано 8 квітня 2015.
  30. ↑ CHEM Trust (2 квітня 2015). We write to EFSA: Why did you misrepresent the results of the Risk Assessment of Bisphenol A?. CHEM Trust. Процитовано 8 квітня 2015.
  31. ↑ CHEM Trust (22 квітня 2015). EU Food Authority responds to letter on misleading communication on Bisphenol A risks, claims 'simplification' for 'accessibility'. CHEM Trust. Процитовано 23 квітня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Європейське_агентство_з_безпечності_харчових_продуктів&oldid=48396318