Європейський день мов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Європейський день мов
Європейський день мов
Офіційний логотип Європейського дня мов
Місце Європейський Союз Європейський Союз
Ким святкується Європейський Союз Європейський Союз
Засновано 6 грудня 2001
Початок 2002
Дата 26 вересня
Веб-сайт Європейський день мов (англ.)(фр.)]

Європейський день мов — свято, що відзначається 26 вересня. Проголошене Радою Європи під час Європейського року мов 6 грудня 2001-го. Основна мета — заохочення вивчення мов як у школах, так протягом усього життя людини, при цьому поняття європейських мов мається в ширшому сенсі, аніж сукупність офіційних мов країн-членів ЄС.

Історія дня[ред. | ред. код]

Свято встановлено 6 грудня 2001 року наприкінці Європейського року мов Радою Європи за підтримки Європейського Союзу з метою надихнути жителів Європи на вивчення мов, бо збереження та розвиток мов, зокрема малих, декларується як офіційна мовна політика Євросоюзу. Єврокомісія зазначає, що Європейський день мов ставить за мету прийти від популяризації мультилінгвізму до вивчення громадянами ЄС іноземних мов упродовж життя та неурядового співробітництва.

Традиції свята[ред. | ред. код]

У багатьох країнах проходять конференції, семінари, лекції та відкриті уроки в навчальних закладах, концерти, виставки.

Примітні факти[ред. | ред. код]

На території Європи налічується 225 автохтонних мов, більш 2/3 яких або вже вимерли, або знаходяться на межі зникнення в результаті поступової асиміляції (наприклад, ірландська мова, кельтські мови).

Сучасні тенденції[ред. | ред. код]

Як іноземних мов в Європі, якими володіють європейці, виділяються: англійська (38 %), німецька (15 %), французька (14 %), російська (7 %), іспанська (5 %), італійська (3 %).

Традиційно слабо вивчаються західними і південними європейцями слов'янські та угро-фінські мови, останні зазвичай сприймаються як складні через відсутність родинних зв'язків з індоєвропейськими мовами. Збільшується привабливість ряду великих неіндоевропейских мов: китайська, арабська, турецька, корейська.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]