Європоцентризм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Європа на мапі світу
Синім кольором позначені території, що коли-небудь були чи є дотепер колоніями європейських держав (фіолетовий колір)

Європоцентри́зм — уявлення про європейський континент як про центр культурно-історичного розвитку людства. Термін європоцентризм (євроцентризм) з’явився у 1980-ті завдяки творам єгипетського економіста Саміра Аміна (нар. 1931), що виступив з критикою цього — як він вважає — ідеологічного упередження. Згодом термін «європоцентризм» почав активно застосовуватися при вивченні процесів деколонізації у «третьому світі», явища «неоколоніалізм» і «залежного розвитку» країн світової капіталістичної «периферії».

1988 року вийшла Амінова книга «Євроцентризм. Критика однієї ідеолоґії», в якій він зокрема заперечує право сучасної європейської цивілізації вважатися єдиним спадкоємцем античної культури, а європейський феодалізм вважає лише окремим — периферійним і примітивним — випадком формації, базованої на сплаті данини, що вона власне і передувала появі капіталізму. Капіталізм, що поширився з Європи по всьому світу, не стільки об'єднав його, як вважали навіть критики капіталізму, такі як Карл Маркс (1818-1883), скільки «створив новий поділ, підпорядкувавши суспільні формації на периферії, що передували капіталізму, вимогам відтворення капіталу в центральній формації», себто в Європі, а європоцентризм є ідеологічним прикриттям цього поділу і підпорядкування.

Cвітогляд, підхід в гуманітарних науках та політична ідеологія, що розглядають європейську культуру та історію як центральні частини світової історії та культури, у крайньому вигляді європоцентризм переходить у віру у винятковість Європи (і ширше — Заходу) та її історичної місії. В такому погляді на історію європейці постають як єдині носії цивілізації та культури у морі «дикунів» і «варварів». Також європоцентризмові властиве ототожнення європейського та загальносвітового: увесь інший світ розглядається лише тєю мірою, якою він дотичний до Європи.

Європоцентризм за походженням — типовий регіоналізм, погляд на світ зі свого боку. У країнах, що були колись європейськими колоніями, європоцентризм сприймається як расистська та колонізаторська ідеологія.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Р. Тиса. Євроцентризм (європоцентризм) // Н.М. Хома (ред.). Сучасна політична лексика. Навчальний енциклопедичний словник-довідник. — Львів: Новий світ-2000, 2015. — Стор. 101.
  • Samir Amin, L’eurocentrisme: Critique d’une idéologie, Paris: Anthropos, 1988.(фр.)
  • Vassilis Lambropoulos, The Rise of Eurocentrism: Anatomy of Interpretation, Princeton University Press, 1993.(англ.)
  • Ella Shohat and Robert Stam, Unthinking Eurocentrism: Multiculturalism and the Media, Routledge, 1994.(англ.)

Посилання[ред.ред. код]