Євстратій (Зоря)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євстратій

Archbishop Eustratius of Chernihiv and Nizhyn.jpg

архієпископ Євстратій (Зоря)
Архієпископ Чернігівський і Ніжинський
з 23 січня 2012
Церква: УПЦ КППЦУ
Попередник: Іларіон (Процик)
Єпископ Богуславський,
вікарій Київської єпархії
13 травня 2011 — 23 січня 2012
Церква: УПЦ КП
Попередник: Іоанн (Зинов'єв)
Наступник: Олександр (Решетняк)
Єпископ Васильківський,
вікарій Київської єпархії
25 травня 2008 — 13 травня 2011
Обрання: 13 травня 2008
Церква: УПЦ КП
Попередник: Феодосій (Пайкуш)
Наступник: Феодосій (Пайкуш)
 
Альма-матер: Київська духовна академія
Науковий ступінь: кандидат богослов'я
Діяльність: журналіст, священнослужитель
Національність: українець
Громадянство: СРСР СРСР
Україна Україна
Тезоіменитство: 10 квітня
Ім'я при народженні: Іван Володимирович Зоря
Народження: 21 жовтня 1977(1977-10-21) (45 років)
Черкаси, Українська РСР, СРСР
Чернецтво: 12 квітня 1998
Єп. хіротонія: 25 травня 2008
Хто висвятив у єпископа Філарет (Денисенко), Серафим (Верзун), Олександр (Решетняк), Димитрій (Рудюк), Іоан (Яременко), Нестор (Писик), Федір (Бубнюк), Іларіон (Процик), Феодосій (Пайкуш)[1]
Посада: речник ПЦУ

Нагороди:

Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня

CMNS: Євстратій у Вікісховищі

Євстратій (в миру Зоря Іван Володимирович; 21 жовтня 1977, Черкаси) — архієрей Православної церкви України (до 15 грудня 2018 року — Української Православної Церкви Київського Патріархату), архієпископ Чернігівський і Ніжинський, речник Священного Синоду, заступник голови Управління зовнішніх церковних зв'язків ПЦУ (УЗЦЗ ПЦУ)[2]. У минулому — керівник Інформаційного відділу Київської патріархії, секретар Священного Синоду УПЦ КП.[3]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 21 жовтня 1977 у Черкасах. Закінчив Черкаську загальноосвітню школу №28 (1994).

1994 р. — вступив до Київської духовної семінарії УПЦ Київського Патріархату, а після закінчення 1997 — до Київської духовної академії.

Після завершення навчання 2001 р. захистив дисертацію та тему «Український екзархат РПЦ (19441966 рр.)» та отримав науковий ступінь кандидата богослов'я. Викладач КДАіС (нині — Київської православної богословської академії), з 2008 р. — доцент КПБА.

1992—1996 — іподиякон єпископа Черкаського і Чигиринського Нестора (Куліша).

1997—1998 — іподиякон Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета.

1997 — вступив до братії Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря міста Києва. З благословення Патріарха 12 квітня 1998 р. пострижений у чернецтво з іменем Євстратій[4].

16 квітня 1998 — висвячений на ієродиякона.

4 червня 2000 — на ієромонаха. Призначений штатним священником Михайлівського Золотоверхого собору.

1 листопада 2002 — призначений прессекретарем Київської Патріархії.

28 квітня 2003 — отримав сан ігумена, 4 лютого 2007 р. — сан архимандрита.

13 травня 2008 р. Священним Синодом обраний поставлений бути єпископом Васильківським, вікарієм Київської єпархії, з призначенням бути головою Інформаційно-видавничого управління Київської Патріархії. 25 травня 2008 р. відбулася хіротонія архимандрита Євстратія на єпископа Васильківського, очолив хіротонію Свтійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет (Денисенко), якому співслужили архієпископи Кіровоградський і Голованівський Серафим (Верзун), Білоцерківський Олександр (Решетняк), Переяслав-Хмельницький Димитрій (Рудюк), єпископи Черкаський і Чигиринський Іоан (Яременко), Тернопільський і Бучацький Нестор (Писик), Полтавський і Кременчуцький Федір (Бубнюк), Чернігівський і Ніжинський Іларіон (Процик) і єпископ Феодосій (Пайкуш).

З травня 2011 р. — єпископ Богуславський.

З липня 2010 р. — секретар Священного Синоду УПЦ КП.

23 січня 2012 — призначений керівником Чернігівською єпархією УПЦ КП з піднесенням до сану архієпископа[5].

28 червня 2013, у зв'язку зі змінами до Статуту про управління УПЦ КП, став постійним членом Священного Синоду за посадою.

Представник Київського Патріархату при міжнародних Європейських інституціях. Представник Київської Патріархії у Верховній Раді України.

15 грудня 2018 року разом з усіма іншими архієреями УПЦ КП взяв участь у Об'єднавчому соборі в храмі Святої Софії.

5 лютого 2019 року митрополит Київський і всієї України Епіфаній призначив владику Євстратія до складу першого Священного синоду Православної церкви України.

6 березня 2019 року рішенням Митрополита Київського Епіфанія був призначений заступником голови Управління зовнішніх церковних зв'язків Православної церкви України[6]

Був головним редактором газети «Голос православ'я», офіційного друкованого видання Української православної церкви Київського патріархату. Вільно володіє англійською мовою.

12 березня 2021 року разом із настоятелем ПЦУ митрополитом Епіфанієм зустрівся із американським дипломатом Куртом Волкером.[2]

19 березня 2021 року був присутнім на інтронізації митрополита Халкідонського Еммануїла (Адамакіса)

21 березня 2021 року, разом з ієрархами Константинопольського та Александрійського патріархатів, взяв участь у хіротонії новообраного митрополита Сорокацерковного Андрія (Софіанопулоса), яку очолив Патріарх Константинопольський Варфоломій (Арходоніс).[7]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Наречення і хіротонія архімандрита Євстратія на єпископа Васильківського, вікарія Київської єпархії
  2. а б Митрополит Епіфаній зустрівся з Куртом Волкером. PCU (укр.). 12 березня 2021. Архів оригіналу за 12 березня 2021. Процитовано 17 березня 2021. 
  3. Київська патріархія. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. 
  4. а б Архієпископ Євстратій (Зоря) [Архівовано 9 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Київська православна богословська академія
  5. Мирончук А. С., «Євстратій Зоря [Архівовано 9 грудня 2018 у Wayback Machine.]», Енциклопедія сучасної України // Інститут енциклопедичних досліджень НАН України
  6. Епіфаній призначив дипломатів ПЦУ. Еспресо. 6 березня 2019. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 27 квітня 2019. 
  7. Архієпископ Євстратій співслужив за Божественною літургією Вселенському Патріарху Варфоломію у неділю Торжества Православ‘я. PCU (укр.). 21 березня 2021. Архів оригіналу за 21 березня 2021. Процитовано 21 березня 2021. 
  8. Указ Президента України від 22 липня 2008 року № 664/2008 «Про відзначення державними нагородами України діячів Української православної церкви Київського патріархату»
  9. Указ Президента України від 20 серпня 2007 року № 715/2007 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій з нагоди Дня незалежності України»

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]