Євтихій (єресіарх)
| Євтихій | |
|---|---|
 | |
| Народився | 378[2]  Константинополь, Стародавній Рим |
| Помер | 454[1][2] |
| Країна | Східна Римська імперія[3] |
| Діяльність | богослов, пресвітер, архімандрит |
| Знання мов | давньогрецька |
| Конфесія | Монофізитство |
Євтихій (грец. Εὐτυχής, бл. 370 — після 454) — константинопольський архімандрит, ігумен одного з константинопольських монастирів. Євтихію приписується створення єресі, названої його ім'ям — євтихіанством. В кінці VII століття входить в оборот альтернативна назва, що показує зміст цієї єресі, — монофізитство. Згідно загальноприйнятій думці, євтихіанство (монофізитство) сповідувало у Христі лише одну божественну природу, тому Ісус Христос визнавався тільки Богом, а не людиною. Євтихій був засуджений на помісному Константинопольському соборі 448 року і анафематствований як єресіарх усіма історичними християнськими конфесіями, як халкедонської богословської традиції (Римо-католицької і Православної церков (якщо в основному)), так і традицій нехалкедонських (Орієнтальних православних церков).
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #100468675 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Jülicher A. Eutyches 5 // Pauly-Wissowa Band VI,1 — 1907.
- ↑ VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- Jean Meyendorff. Le Christ dans la Theologie Візантійські. Paris, 1968. (Англійською: John Meyendorff. Christ in the Eastern Christian Thought. New York, 1969. Російський переклад: Прот. Іоанн Мейєндорф. «Ісус Христос у східному православному богослов'ї». М., 2000)
- Єп. Григорій (Ст. М. Лур'є). Історія візантійської філософії. Формативний період. СПб., Axioma, 2006. XX + 553 с. ISBN 5-901410-13-0 Зміст [Архівовано 1 березня 2011 у Wayback Machine.], Розділ 1, гол. 1 [Архівовано 4 листопада 2011 у Wayback Machine.], Розділ 1, гол. 2 [Архівовано 4 листопада 2011 у Wayback Machine.], Розділ 2, гол. 1 [Архівовано 26 лютого 2010 у Wayback Machine.], Розділ 2, гол. 2 [Архівовано 26 лютого 2010 у Wayback Machine.], Розділ 4, гол. 1 [Архівовано 4 листопада 2011 у Wayback Machine.], Розділ 4, гол. 2 [Архівовано 4 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- В. В. Болотов. {{{Заголовок}}}. — Т. 4.
- А. В. Карташев. Вселенські Собори. Париж, 1963 [Архівовано 28 липня 2012 у Wayback Machine.]