Євтюхіна Олена Олексіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євтюхіна Олена Олексіївна
Народилася 6 червня 1947(1947-06-06) (76 років)
Славута, Кам'янець-Подільська область, Українська РСР, СРСР
Навчання Львівська національна академія мистецтв
Працювала в містах Львів

Євтюхіна Олена Олексіївна (нар. 6 червня 1947, Славута) — українська скульпторка та майстриня художнього скла.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилась 6 червня 1947 року в місті Славута (тепер Хмельницька область). 1974 року закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва. Серед викладачів Еммануїл Мисько, А. Соболєв, Іван Якунін. Від 1989 року член Національної спілки художників. Працює в галузі монументальної, станкової скульптури, а також скульптури малих форм. Займається медальєрством. Персональна виставка відбулась 1979 року у Львові. Низка робіт зберігається у Львівській галереї мистецтв.[1]

Роботи[ред. | ред. код]

Станкові
  • «Прапороносці» (1973, бронза, 35×40×17).[2]
  • «Розмова» (1976, теракота, 31×31×22).[3]
  • Портрет Героя Соціалістичної Праці, бригадира тракторної бригади Б. Ф. Гарбича (1977, бронза, 30×40).[4]
  • «Поет-революціонер Олександр Гаврилюк» (1979, бронза, 45×12×5).[2]
  • «Брат» (1978).[1]
  • «Гітарист» (1978).[1]
  • «Дівчинка» (1978).[1]
  • «Діти і цирк» (1979).[1]
  • «Хлопчик із півником» (1979).[1]
  • «Живописець І. Сорбинов» (1979).[1]
  • «Торс» (1979).[1]
  • «Якутка» (1980).[1]
  • «Автопортрет» (1980).[1]
  • «Дід та онук» (1981).[1]
  • «Таня» (1981).[1]
  • «Ван Ґоґ» (1981).[1]
  • «Інженер Н. Янтуріна» (1981).[1]
  • «Родина ульчів» (1982).[1]
  • «Скрипалька» (1985).[1]
  • «Неля» (1987).[1]
  • «Клоун (Присвята режисеру театру пантоміми А. Гугніну)» (2000).[1]
  • «Кора» (2000).[1]
  • «Фотокор» (2003).[1]
  • «Очікування» (2004, 2005).[1]


Медалі
  • Серія «До 400-річчя книгодрукування на Україні». Зокрема медалі «Іван Федоров», «Буквар» (усі не пізніше 1974).[5]
  • Медалі із серії «Жінки революції»: «Софія Петровська», «Віра Фігнер», «Лідія Кніпович». 1977, бронза, лиття, діаметр 11, 11, 10.[6]
  • Медаль «Полечко-поле». 1977, бронза, лиття, діаметр 14,5.[6]
  • Цикл медалей «Діячі Комуністичної партії Західної України» (1979, бронза, діаметр — 9): «М. Павлюк», «Н. Ботвін», «І. Довганик», «Б. Дудикевич», «О. Гаврилюк».[2]
  • «До Берліна 77 км.» Медаль. 1985, бронза, литво, діаметр 8.[7]
  • «Перемога». Медаль. 1985, бронза, литво, діаметр 7,5.[7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш Сидоренко Г. О. Євтюхіна Олена Олексіївна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
  2. а б в Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 26.
  3. Слава шахтарська. Виставка творів образотворчого мистецтва (до 25-річчя Червонограда). — Львів, 1977. — С. 12.
  4. Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня. — Львів, 1978. — С. 48.
  5. Жовтень. — 1974. — № 9. — С. 43—44.
  6. а б Ленінським шляхом. Каталог… — С. 121.
  7. а б Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 40-річчю Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. — Львів : Облполіграфвидав, 1986. — С. 8.