Єгоров Володимир Кузьмич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Володимир Єгоров
Особові дані
Повне ім'я Володимир Кузьмич Єгоров
Народження 25 вересня 1911(1911-09-25)
  Саратов, Російська імперія
Смерть 9 вересня 1996(1996-09-09) (84 роки)
  Москва, Росія
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Позиція півзахисник
захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1932–1935 СКІФ (Москва) 0 (0)
1936 «Спартак» (Москва) 1 (0 )
1937 ЦБЧА (Москва) 5 (3)
1938 «Динамо» (Київ) 2 (1)
1939–1940 «Крила Рад» (Москва) 36 (4)
1941 «Профспілки-2» (Москва) 7 (0)
1942–1950 «Крила Рад» (Москва) 63 (2)
    Хокей із шайбою   ( )
1947–1950 «Крила Рад» (Москва) 30 (3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1947–1961 «Крила Рад» (Москва)
1967 СРСР
1967–1970 «Крила Рад» (Москва)
1970–1973 «Напжод» (Янів, Польща)
1974–1976 «Сокіл» (Київ)
Звання, нагороди
Звання
Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений тренер СРСР
Нагороди
Орден «Знак Пошани»  — 1957
Медаль «За трудову доблесть»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Володимир Кузьмич Єгоров (рос. Владимир Кузьмич Егоров; нар. 25 вересня 1911, Саратов, Російська імперіяпом. 9 вересня 1996, Москва, Росія) — радянський хокеїст, футболіст і хокейний тренер.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Виступав за московські футбольні команди СКІФ, «Спартак», ЦБЧА, «Крила Рад», «Профспілки-2» та київське «Динамо». Був капітаном клубу «Крила Рад».

Фіналіст кубка СРСР з хокею з м'ячем 1945.

З 1947 по 1950 рік був граючим тренером хокейної команди «Крила Рад» (Москва). Грав у захисті. Всього у чемпіонатах СРСР провів 30 матчів (3 закинуті шайби).

Тренерська діяльність[ред. | ред. код]

1948 року перебував у тренерському штабі збірної Москви, яка проводила серію матчів з найсильнішою європейською клубною командою того часу, празьким ЛТЦ.

З 1950 року цілковито зосереджується на тренерській діяльності. У «Крилах Рад» працював до 1961 року. За цей час команда вигравала чемпіонат та кубок СРСР, тричі здобувала срібні нагороди та п'ять разів — бронзові. Перший успіх прийшов у 1951 році. У фіналі кубка СРСР «Крилах Рад» виявилися сильнішими за ВПС (рахунок матчу 4:3). Це була єдина поразка «команди авіаторів» у сезоні. Під керівництвом Володимира Кузьмича Єгорова, у тому турнірі, грали: воротарі — Борис Запрягаєв, Василь Чепижев; захисники — Анатолій Кострюков, Альфред Кучевський, Микола Нілов; нападники — Михайло Бичков, Олексій Гуришев, Валентин Захаров, Сергій Мітін, Юрій Пантюхов, Микола Паршин, Леонід Степанов та Микола Хлистов.

У сезоні 1956/57 вирішальною стала перемога над ЦСКА (3:2). «Крила Рад» вперше перемогли у чемпіонаті СРСР. Золоті нагороди отримали: воротарі — Борис Запрягаєв, Юрій Овчуков; захисники — Анатолій Кострюков, Альфред Кучевський, Олександр Прилепський, Борис Сєдов, Анатолій Сорокін; нападники — Михайло Бичков, Володимир Гребенников, Євген Грошев, Олексій Гуришев, Анатолій Кисельов, Петро Котов, Сергій Мітін, Віктор Пряжников, Микола Хлистов та Юрій Цицинов.

З 1953 по 1960 рік був помічником головних тренерів збірної СРСР Аркадія Чернишова та Анатолія Тарасова. В цей головна команда країни перемогла на Олімпійських іграх 1956 у Кортіна-д'Ампеццо, а через чотири роки у Скво-Веллі здобула бронзові нагороди. Двічі була найсильнішою на чемпіонатах світу та шість разів — на чемпіонатах Європи.

У січні 1967 — на посаді головного тренера збірної Радянського Союзу. Під його керівництвом команда провела три матчі у Канаді.

Головний тренер збірної СРСР
Дата Місце проведення Суперник Рахунок
1 2 січня 1967 Канада Вінніпег Flag of the United States.svg США 7 : 1
2 4 січня 1967 Канада Вінніпег Flag of the Czech Republic.svg Чехословаччина 2 : 5
3 6 січня 1967 Канада Вінніпег Flag of Canada (Pantone).svg Канада 4 : 5

У березні 1967 року вдруге очолив «Крила Рад». З 1970 по 1973 рік працював головним тренером польського клубу «Напжод». Завершив тренерську діяльність у київському «Сокілі» (1974-1976).

Нагороди і досягнення[ред. | ред. код]

Нагороджений медаллю «За трудову доблесть» (1944) та орденом «Знак Пошани» (1957). Заслужений майстер спорту СРСР (1947) та заслужений тренер СРСР (1956).

Головний тренер[ред. | ред. код]

Нагороди Команда Кіл. Роки
Чемпіонат СРСР
Золото «Крила Рад» 1 1957
Срібло «Крила Рад» 3 1955, 1956, 1958
Бронза «Крила Рад» 5 1950, 1951, 1954, 1959, 1960
Кубок СРСР
Володар «Крила Рад» 1 1951
Фіналіст «Крила Рад» 2 1952, 1954
Чемпіонат Польщі
Срібло «Напжод» (Янів) 2 1971, 1973
Бронза «Напжод» (Янів) 1 1972

Тренер[ред. | ред. код]

Нагороди Команда Кіл. Роки
Олімпійські ігри
Золото СРСР 1 1956
Бронза СРСР 1 1960
Чемпіонат світу
Золото СРСР 2 1954, 1956
Срібло СРСР 4 1955, 1957, 1958, 1959
Бронза СРСР 1 1960
Чемпіонат Європи
Золото СРСР 6 1954-1956, 1958-1960
Срібло СРСР 1 1957

Джерела[ред. | ред. код]