Єгор Лєтов

Єгор Лєтов
рос. Игорь Фёдорович Летов
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я	Ігор Федорович Лєтов
Дата народження	10 вересня 1964(1964-09-10)
Місце народження	Омськ, СРСР
Дата смерті	19 лютого 2008(2008-02-19) (43 роки)
Місце смерті	Омськ, Росія
Причина смерті	серцева недостатність
Роки активності	1982—2008
Громадянство	СРСР,  Росія
Віросповідання	християнин
Професії	поет, автор-виконавець, співак, мультиінструменталіст, рок-музикант, звукорежисер, митець-концептуаліст
Співацький голос	баритон і скримінг
Інструменти	гітара, бас-гітара, ударні, перкусія, шуми, магнітні стрічки
Мова	російська мова
Жанри	сибірський панк, панк-рок, пост-панк, психоделічний рок, нойз-рок, гаражний рок, експериментальна музика, нойз, індастріал, авторська пісня
Псевдоніми	Єгор Дохлий
Гурти	рос. Гражданская оборона Посев Пік Клаксон Адольф Гітлер Инструкция по выживанию Коммунизм П. О. Г. О. Великие октябри Анархия Армия Власова Цыганята и я с Ильича Христосы на паперти Егор и Опизденевшие
Членство	Гражданская оборона
Партія	Націонал-більшовицька партія
Лейбл	ГрОб-рекордс
У шлюбі з	Наталія Юріївна Чумакова (Лєтова)
Брати, сестри	Sergey Letovd
gr-oborona.ru letov.ru
Цитати у Вікіцитатах  Файли у Вікісховищі

Єгор Лєтов (рос. Егор Летов, справжнє ім'я: Ігор Федорович Лєтов, рос. Игорь Фёдорович Летов; 10 вересня 1964, Омськ, Омська область, Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка, Союз Радянських Соціалістичних Республік — 19 лютого 2008, Омськ, Омська область, Росія) — «патріарх сибірського панк-року», поет, лідер гурту «Гражданская оборона», радянський рок-музикант, один з найяскравіших представників панк-течії на території СРСР та СНД. Російський політичний діяч, представник російського фашизму або ж російського імперського націоналізму в російському шоу-бізнесі. Разом з Едуардом Лімоновим та Олександром Дугіним був одним із засновників, ідеологів й лідерів скандальновідомої російської Націонал-більшовицької партії (НБП). Вважав існування України та української мови «ідіотизмом».

Молодший брат музиканта-саксофоніста Сергія Лєтова.

Життєпис

Ранні роки

Ігор Лєтов народився 10 вересня 1964 року в Омську. Мати — Тамара Георгіївна Лєтова (Мартем'янова) (24 травня 1935 року — 13 липня 1988 року), батько — Федір Дмитрович Лєтов (31 березня 1926 року — 9 травня 2018 року) — військовий, у 1990-х — секретар райкому КПРФ в Омську, брат — музикант, саксофоніст, імпровізатор Сергій Лєтов (24 вересня 1956 року).

1980-ті

Музичну діяльність розпочав на початку 1980-х років в м. Омську, сформувавши разом з разом з Андрієм «Боссом» Бабенко рок-гурт «Посев», названий на честь суспільно-політичного журналу НТС. Перший виступ Лєтова (на бас-гітарі) відбувся наприкінці 1983 року в гуртожитку МІФІ, у складі імпровізаційного ансамблю Сергія Курьохіна.
8 листопада 1984 року Лєтов і Кузя Уо (Константин Рябінов) створюють рок-гурт рос. «Гражданская оборона«, також відому під абревіатурами „ГрОб“ і „ГО“. Цю ж абревіатуру Єгор Лєтов використовував для назви своєї домашньої студії („ГрОб-Records“). На початку своєї діяльності музиканти „Гражданской обороны“ внаслідок політичних гонінь з боку влади були вимушені записувати свої музичні альбоми в напівпідпільних квартирних умовах. У 1987—1989 роках Лєтов і його спільники записали досить багато альбомів „Гражданской обороны“ („Красный альбом“, „Хорошо!“, „Мышеловка“, „Тоталитаризм“, „Некрофилия“, „Так закалялась сталь“, „Боевой стимул“, „Всё идёт по плану“, „Тошнота“, „Песни радости и счастья“, „Война“, „Армагеддон Попс“, „Здорово и вечно“, „Русское поле экспериментов“), водночас записувалися альбоми проєкту „Коммунизм“ (Єгор Лєтов, Константін Рябінов, Олег Судаков (Манаґєр)), розпочалася співпраця Лєтова та Янки Дягілєвої. Всупереч напівпідпільним існування музикантів і їхньої так званої ГрОб-студії, до кінця 1980-х, особливо, на початку 1990-х років вони здобули широку популярність в СРСР (пізніше Росія), переважно в молодіжних колах. Пісні Лєтова відрізнялися потужною енергетикою, жвавим, простим, енергійним ритмом, нестандартними, часом шоковими текстами, своєрідною грубуватою і, водночас, вишуканою поезією. В основі лірики Лєтова лежить неправильність всього навколишнього, і свою позицію він виражає не прямо, а через зображення цієї неправильності.

1990-ті

На початку 1990-х років Лєтовим в рамках проєкту «Егор и Опизденевшие» записані альбоми «Прыг-скок» 1990 року і «Сто лет одиночества» 1992, що є одними з найпопулярніших і найулюбленіших в народі його альбомів.
Незабаром після державного перевороту вересня-жовтня 1993 року Єгор Лєтов переосмислив свою творчість. Він приєднався до національно-визвольного руху та зайняв одне з ключових місць. У 1994 році Лєтов стає одним з лідерів націонал-комуністичного рок-руху «Русский прорыв», веде активну гастрольну діяльність. За участь в боротьбі він піддавався переслідуванням з боку демократичних режимів, наприклад, латвійського. Деякий час він підтримував Націонал-більшовицьку партію і мав партквиток з номером 4, що багато хто вважає за суперечність ідеалам анархізму, антинаціоналізму та панк-року в цілому. У лютому 2004 року Лєтов офіційно відхрестився від будь-яких, у тому числі націоналістичних, політичних сил.
У 1995—1996 роках записує ще два альбоми «Солнцеворот» і «Невыносимая лёгкость бытия» (його група знов називається «Гражданская оборона»); музика в цих альбомах стає більш вигостреною, «гранованою», тексти втрачають зайву грубість, стаючи поетичнішими, кожна пісня нагадує гімн, набуваючи водночас психоделічності.
У 2004—2005 роках вийшли два нові альбоми групи «Долгая Счастливая Жизнь» і «Реанимация», у яких були зібрані всі пісні, написані з виходу альбомів «Солнцеворот» і «Невыносимая лёгкость бытия» в середині 90-х.

2000-ні

9 травня 2007 року вийшов альбом «Зачем снятся сны». Слід зауважити, що пісня з такою назвою присутня на випущеному в 2001 році в рамках проекту «Егор и Опизденевшие» альбомі «Психоделия Tomorrow».
Єгор Летов помер 19 лютого 2008 року в Омську, від гострої дихальної недостатності, яка сталася в результаті отруєння алкоголем. Похований 21 лютого 2008 року на Старо-Східному кладовищі.

Політичні погляди

Погляди Лєтова часто змінювалися, протягом життя він не підтримував однієї однозначної ідеології. У часи СРСР протестував проти комунізму, за що переслідувався радянською владою, а у часи незалежної Росії протестував проти капіталізму. Був період у 90-х, коли Єгор Лєтов займався політичною діяльністю. Разом із Едуардом Лімоновим та Олександром Дугіним був одним із засновників скандальновідомої російської неофашистської Націонал-більшовицької партії (НБП). Себе тоді визначав як представника російського фашизму або ж російського імперського націоналіста. Вважав, що Сполучені Штати Америки намагаються розвалити Росію. Підтримував Росію у її війні проти Чечні.

Стосовно України дотримувався російських імперських, шовіністичних та великодержавних поглядів. Під час своїх гастролів Україною в 2001 році в інтерв'ю місцевим українським ЗМІ назвав існування України і Росії, як окремих держав, і української мови «ідіотизмом». Стверджував, що Україна й Росія це «одна країна», так само начебто українська й російська мови — одна мова. Українців вважав росіянами. Вважав що на території СРСР утворилася нова «радянська нація».

У лютому 2004 року Єгор Лєтов офіційно відхрестився від будь-яких, зокрема націоналістичних, політичних сил. Незадовго до смерті у 2008 Єгора Лєтова запитали, в яку партію він вступив би. І Єгор відповів: «У ППР, Психоделічну Партію Росії», якщо б така була".

Особисте життя

Єгор Лєтов в другій половині 1980-их років перебував у неформальному шлюбі з Янкою Дягілєвою — кохана, муза і колега Лєтова. Разом вони записали низку альбомів і зіграли чимало концертів-квартирників. Після трагічної і загадкової смерті Янки неформальною дружиною музикантом стала подруга Дягілєвої Ганна Волкова, яка також брала участь у записі деяких альбомів його групи. У 1997 році Лєтов одружився з Наталією Чумаковою, за сумісництвом бас-гітаристкою гурту. Дітей у Єгора Лєтова не було.

Роботи

Сольні альбоми

• Русское поле экспериментов (акустика, Єгор Лєтов) — 12.1988
• Вершки и корешки, частина I (акустика, Єгор Лєтов) — 09.1989
• Вершки и корешки, частина II (акустика, Єгор Лєтов) — 09.1989
• Музыка весны (у 2 частинах) (акустика, Єгор Лєтов) — осінь 1989
• Воздушные рабочие войны (акустика, Єгор Лєтов) — 1992 Окрім авторських пісень, містить унікальний матеріал — народні і радянські пісні у виконанні Лєтова.
• Концерт в місті-героєві Ленінґраді (акустика, Єгор Лєтов) — 02.06.1994 (Виданий в 1996 «Manchester files»)
• Єгор Лєтов, концерт в рок-клубі «Поліґон» (СПб) — 1997
• Брати Лєтови (з Сергієм Лєтовим), Запис з концерту в «Проєкті О. Ґ. І.». Пісні Є. Лєтова, Комунізм, ДК. — 2002
• Єгор Лєтов, ГО, Найкраще (збірка концертних треків з Пітерських концертів в Полігоні), — 2003

Бутлеги

• Песни В Пустоту (акустика з Е.Філатовим) — осінь 1986
• Єгор і Янка (квартирник у Харкові) — лютий 1989
• Праздник кончился (акустика в Києві) — вересень 1990
• Акустика в «Космонавтові» (С.-Петербург) — осінь 1995
• Акустика в Караганді — 1998

Відео

• Концерт В Місті-Героєві Ленінграді (акустика, Єгор Летов) — 1994
• Єгор Летов, концерт в д/с «Крила Рад», Москва 16.05.97 + інтерв'ю — 1997

Інші проєкти

• Посев
• «Западъ»
• «Пограничный отряд гражданской обороны»
• «Адольф Гитлер»
• «Враг Народа»
• «Великие Октябри»
• «Пік Клаксон»
• «Спинки мента»
• «Чёрный Лукич»
• «Анархия»
• «Армия Власова»
• «Цыганята и Я с Ильича»
• «Христосы на паперти»
• «Инструкция по выживанию»
• «Сатанізм»
• «Русский прорыв»
• «Егор и Опизденевшие»

Вшанування

У 2018 році на честь музиканта названо вид жуків Augyles letovi.

Посилання

• Офіційний сайт Єгора Летова та гурту «Гражданская оборона» [Архівовано 10 травня 2011 у Wayback Machine.]
• Неофіційний сайт Єгора Летова та гурту «Гражданская оборона»
• Неофіційний форум Єгора Летова та гурту «Гражданская оборона»
• Співтовариство ru_grob у Жвавому Журналі [Архівовано 2 січня 2008 у Wayback Machine.]
• Єгор Лєтов про українське коріння