Перейти до вмісту

Єдешко Іван Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Єдешко Іван Іванович
біл. Іван Іванавіч Ядэшка Редагувати інформацію у Вікіданих
Загальна інформація
Громадянство СРСР
 Білорусь Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження25 березня 1945(1945-03-25) (80 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Sciackid, Kvasoŭski Sieĺsavietd, Гродненський район, Гродненська область, Білоруська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Зріст196 см Редагувати інформацію у Вікіданих
Вага91 кг Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materQ116998529? Редагувати інформацію у Вікіданих
Спорт
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Вид спортубаскетбол Редагувати інформацію у Вікіданих
Дисциплінабаскетбол Редагувати інформацію у Вікіданих
КомандаЦСКА, Q25396119?, СКА (баскетбольний клуб, Київ), ЦСКА і СКА (баскетбольний клуб, Київ) Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Пошани (Російська Федерація) орден «Знак Пошани» медаль «За трудову доблесть»
заслужений тренер СРСР заслужений тренер Росії заслужений майстер спорту СРСР
CMNS: Єдешко Іван Іванович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Зовнішні зображення
Баскетболіст Іван Єдешко

Іван Іванович Єдешко (білор. Іван Іванавіч Ядэшка; нар. 25 березня 1945, Стецьки, Гродненський район, Гродненська область, Білоруська РСР) — радянський баскетболіст. Заслужений майстер спорту СРСР (1972); кавалер ордена «Знак Пошани» (1972).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Іван Єдешко — вихованець гродненського баскетболу. Перший тренер — Яків Йосипович Фруман[1].

Закінчив спортивно-педагогічний факультет спортивних ігор і єдиноборств Білоруського державного університету фізичної культури (1970).

Грав за баскетбольні клуби «Спартак» (Мінськ), РТІ (Мінськ), ЦСКА (Москва), СКА (Київ).

Увійшов до історії вітчизняного і світового баскетболу, зробивши «золотий пас» Олександру Бєлову за три секунди до закінчення фінального матчу зі збірною США на Олімпіаді в Мюнхені (1972). Тоді у складній і напруженій кінцівці матчу баскетболісти радянської збірної тричі вводили м'яч у гру через зупинки і проблеми з відліком часу і, зрештою, вирвали перемогу у американців з мінімальним розривом: 51:50[2].

Член КПРС з 1979 року. Тренер збірної СРСР на чемпіонаті світу-1982 (1-е місце) та чемпіонаті Європи 1987 р. (2-е місце).

Заслужений тренер Росії, заслужений тренер СРСР.

Іван Єдешко був тренером чоловічої команди ЦСКА — чемпіона Росії 1992 року. У 1993 році працював головним тренером ліванського клубу «Спортинг», який став чемпіоном країни, а провідними гравцями клубу були самарець Віктор Кулагін і саратовець Сергій Щепоткін.

Головний тренер юніорської збірної Росії в 1998—1999 роках.

У 1999—2001 роках Іван Єдешко працював головним тренером молодіжної збірної Росії.

Досягнення: звання, нагороди

[ред. | ред. код]
  • Олімпійський чемпіон 1972 року, бронзовий призер Олімпійських ігор 1976
  • Заслужений майстер спорту СРСР (1972)
  • Чемпіон світу 1974, срібний призер Чемпіонату світу 1978
  • Чемпіон Європи 1971, 1979, срібний призер Чемпіонату Європи 1975; бронзовий призер Чемпіонату Європи 1973
  • Чемпіон СРСР 1971-74, 1976, 1977, 1979, 1980. Срібний призер чемпіонату СРСР 1975
  • Чемпіон Універсіади 1970; срібний призер — 1973 р.
  • Володар Кубка європейських чемпіонів 1970/1971.
  • ордена «Знак Пошани» (СРСР, 1972),
  • ордена Пошани (Росія, 2006);
  • Медаль «За трудову доблесть» (СРСР, 1982).

Родина

[ред. | ред. код]

Батько — Єдешко Іван Олександрович (1907—1997). Мати — Єдешко Ганна Вікентіївна (1912—1988). Брат — Євстафій Єдешко — працює на кафедрі фізичної культури в Гродненському державному університеті імені Янки Купали.

Дружина — Єдешко Лариса Андріївна (нар. 1946), закінчила МДУ, працювала викладачем. Дочка — Єдешко Наталія Іванівна (нар. 1970), тенісистка, майстер спорту, працювала в ЦСКА. Зять — Нечаєв Андрій Артемович, (нар. 1963), колишній президент баскетбольного клубу «Хімки» (серпень 2012 — січень 2013). Онуки: Артем, Іван.

У кіно

[ред. | ред. код]

У фільмі 2017 року «Рух вгору», який присвячений перемозі команди СРСР на Олімпійських іграх 1972 року в Мюнхені, роль Івана Єдешка зіграв Кузьма Саприкін.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ БАСКЕТБОЛІСТ 80-РІЧЧЯ. Іван Єдешко: Хитрощі не навчиш. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 13 квітня 2019.
  2. ↑ БАСКЕТБОЛ. XX Олімпійські ігри. ФІНАЛ. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 13 квітня 2019.

Література

[ред. | ред. код]
  • Едешко Иван Иванович // Олимпийская энциклопедия / Павлов С. П.. — М.: Советская энциклопедия, 1980. — 415 с.
  • 100 лет российского баскетбола: история, события, люди: справочник / Автор-составитель В. Б. Квасков. — М.: Советский спорт. — 274 с.: илл. ISBN 5-9718-0175-9

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Єдешко_Іван_Іванович&oldid=44343116