Єдина автоматизована система зв'язку
 | Частина інформації в цій статті застаріла. (червень 2015) |
Єдина автоматизована система зв'язку — комплекс загальнодержавних і відомчих систем зв'язку, що будувався в СРСР, технічні засоби яких утворюють вторинні мережі на базі типових каналів передачі і мережевих трактів первинної мережі, які забезпечують задоволення потреб підприємств, організацій, закладів і населення держави в електрозв'язку.
Історія[ред. | ред. код]
Єдина автоматизована система зв'язку створювалася з середини 1960-х рр. як єдина мережа вузлів, станцій і ліній зв'язку для передачі різної інформації споживачам на території СРСР. Включала лінії, мережеві станції і вузли зв'язку, призначені для виділення і перерозподілу потоків інформації. Здійснювала телефонний зв'язок, передачу телеграм і повідомлень, фототелеграм, зображень газетних смуг, цифрової інформації для ЕОМ, передачу радіо- і телепрограм, а також передачу сигналів телеметрії і телекерування між об'єктами автоматизованих комплексів.[1]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Большой энциклопедический политехнический словарь. ЕДИНАЯ АВТОМАТИЗИРОВАННАЯ СЕТЬ СВЯЗИ. Архів оригіналу за 18 червня 2015. Процитовано 6 червня 2015.
Джерела[ред. | ред. код]
- «Единая автоматизированная система связи» в Большой Советской Энциклопедии [Архівовано 17 червня 2015 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про зв'язок. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg)
|
Це незавершена стаття про Радянський Союз. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |