Єжи Казимир Анцута
| Єжи Казимир Анцута | |
 | |
| Альма-матер: | Вільнюський університет |
|---|---|
| Діяльність: | католицький священник, католицький єпископ |
| Народження: | 1650[1] Підляшшя |
| Смерть: | 16 травня 1737[1][2] Вільнюс, Річ Посполита |
| Похований: | Вільнюс |
Єжи Казимир Анцута (1650, Підляшшя — 16 травня 1737) — римо-католицький діяч Речі Посполитої.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив зі шляхетської родини Анцутів, власник герба «Анцута», рідний або двоюрідний брат Вільнюського єпископа Мацея Юзефа Анцути.
Навчався у Вільнюській академії та в Папському університеті «Сап'єнца» Риму, доктор обох прав. Вільнюський канонік з 1708 по 1724, офіціал з 1714, предстоятель королівської каплиці святого Казимира, референдар великий литовський з 1715. У 1718 польський сейм вигнав дисидентів зі свого складу і заборонив їхнє подальше обрання до сейму.
У 1723 призначений титулярним єпископом антипатридським та суфраганом Вільнюса.
З 1724 — парафіяльний священик Новогрудка та Ляховичів, кантор Вільнюса.
З 1728 — схоластик, з 1731 — архідиякон.
Під ім'ям єпископа Анцути єзуїт С. Сакульський опублікував дві книги проти невіруючих.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
- ↑ а б Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 309.
Джерела[ред. | ред. код]
- Пазднякоў В. Анцута Ежы Казімір // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал. рэд.) і інш.; маст. З. Э. Герасімовіч. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. — С. 232. — 688 с. — ISBN 985-11-0314-4 (т. 1), ISBN 985-11-0315-2
|
