Єжи Новосельський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єжи Новосельський
пол. Jerzy Nowosielski
Jerzy Nowosielski - portret wyk. Zbigniew Kresowaty.jpg
Народження 7 січня 1923(1923-01-07)[1]
Краків, Польська Республіка
Смерть 21 лютого 2011(2011-02-21)[2][1] (88 років)
  Краків, Польща
Поховання Раковицький цвинтар
Громадянство Flag of Poland.svg Польща
Навчання Академія образотворчих мистецтв у Кракові
Діяльність художник, іконописець, викладач університету
Нагороди
Великий Хрест ордену Відродження Польщі Командорський хрест ордена Відродження Польщі Golden Medal for Merit to Culture

Commons-logo.svg Єжи Новосельський у Вікісховищі?

Новосельський Єжи (Юрій) (пол. Jerzy Nowosielski; 7 січня 1923, Краків — 21 лютого 2011, Краків) — український і польський художник, іконописець, графік, сценограф, теоретик мистецтва, православний теолог.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 7 січня 1923 року у Кракові у лемківській сім'ї.

«
Я зовсім не маю в собі польської крові, – жартує Юрій Новосільський, син лемка і полонізованої австрійки. – Я поляк, але трошки українець, трошки німець. Я люблю цю країну і вболіваю через те, що вона однобічно сформована післятридентською римо-католицькою ментальністю. А це є каліцтвом культури нації, — 

Кристина Черні, «Кажан у храмі. Біографія Юрія Новосільського».

»

Професор Академії мистецтв у Кракові. Удостоєний звання Doctor honoris causa Львівської академії мистецтв (2008).

Створив власний неповторний художній стиль. Новосільський поєднував у своєму малярстві дві філософії — західну і східну, дві культури — польську та українську. Попри те, що він був сучасним художником, проте був заглибленим у візантійську традицію.

Через звинувачення в неканонічності нищили його поліхромії та викидали ікони з костелів і церков. Зокрема, голубий іконостас з Орішкова на Підляшші, який був усунений з церкви, а тепер депонований у православній церкві у Кракові.

Похований на Раковицькому цвинтарі у Кракові.

Праці[ред. | ред. код]

Церква Різдва Богородиці (Білий Бір)
Новосельський Є. Місто біля підніжжя гір (пейзаж)

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Черні, Кристина. Новосєльський. — Краків, 2006
  • Черні, Кристина. Кажан у храмі. Біографія Єжи Новосєльського. — Краків, 2011
  • Юрій Новосільський у Тинці // Наше Слово, № 52 від 28 грудня 2014 р. — с.10

Посилання[ред. | ред. код]