Єзерський Володимир Йосипович
| Єзерський Володимир Йосипович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
16 липня 1920 Краснодар |
| Помер | 11 липня 1978 (57 років) |
| Громадянство |
 СРСР |
| Місце проживання | Харків |
| Галузь | астрономія |
| Alma mater | Харківський університет |
| Науковий керівник | Барабашов Микола Павлович[1] |
| Відомі учні |
Шкуратов Юрій Григорович, Грецький Андрій Михайлович[1] |
| Заклад | НДІ астрономії Харківського національного університету |
| У шлюбі з | Valentina Fedoretsd |
Володи́мир Йо́сипович Єзе́рський (1920—1978) — український радянський астроном, планетолог, директор Харківської обсерваторії (1971—1977).
Життєпис[ред. | ред. код]
Єзерський вступив до Харківського університету перед війною. На початку війни, як і багато інших першокурсників фізмату, був направлений на навчання в Військово-повітряну інженерну академію ім. М. Є. Жуковського. Після прискореного закінчення академії став авіаційним техніком на фронті. Повернувшись з фронту, знову навчався, закінчив університет, потім аспірантуру, працював науковим співробітником в обсерваторії[2]. В 1949—1950 навчальному році керував астрономічним гуртком у Палаці піонерів[3].
У 1951—1954 Єзерський виконав роботу з фотографічної фотометрії Венери. Провівши власні фотографування Венери в 1951, 1953 і 1954 роках і додавши фотографічні спостереження Барабашова 1932 року, Єзерський виконав вимірювання яскравості зображень за допомогою мікрофотометра. Було показано, що максимум яскравості припадає на рівні кути падіння і відбиття. Виявилося також, що гілки кривих розподілу яскравості з боку лімба і з боку термінатора не збігаються. Пізніше Дудінов пояснив це впливом турбулентного замиття зображення планети земною атмосферою. Подібність індикатриси розсіювання світла хмарами Венери до індикатриси крапель води привело Єзерського до хибного висновку про водну природу хмар Венери[4]. У 1956 році під керівництвом Барабашова[1] захистив кандидатську дисертацію «Фотографічна фотометрія Венери»[5]. Спільно з В. А. Федорець створював великий фотометричний каталог місячних утворень, що включав понад 1000 ділянок. Досліджував закони розсіювання світла місячною поверхнею, вивчав відмінності карт альбедо Місяця різних авторів. Під керівництвом Єзерського виконувалися роботи з фотометричного забезпечення місць посадок радянських космічних апаратів Луна-16, Луна-20 і Луна-24. Разом з Леонідом Акімовим і Юрієм Шкуратовим досліджував місячний ґрунт. Спільно з Миколою Козиревим спостерігав виділення газу на Місяці[6].
У 1958—1971 викладав в університеті, був доцентом. Вів курси «Загальна астрономія», «Загальна і теоретична астрофізика», спецкурси[7].
У 1971, після смерті Барабашова, став директором обсерваторії.
Тривалий час в обсерваторії назрівав конфлікт поколінь між Єзерським і молодшими за віком співробітниками. В 1977 році, на вченій раді обсерваторії, працівники молодшого покоління нещадно критикували Єзерського й домоглись його відставки. Наступного року Єзерський помер від серцевого нападу[6].
Родина[ред. | ред. код]
Є родичем Лідії Павлівни Єзерської[ru] — есерки, яка стріляла в могилевського губернатора[6].
Дружина Валентина Олександрівна Єзерська (Федорець) була астрономом, співробітницею Барабашова, склала фотометричний каталог Місяця[6].
Мав двох дочок[6]. Олена Володимирівна Єзерська стала фізиком, доцентом фізичного факультету ХНУ ім. В. Н. Каразіна[8].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Планетная научная школа академика Н. П. Барабашова // 200 лет астрономии в Харьковском университете / Шкуратов Ю. Г. (ред.). — Харків : ХНУ, 2008. — С. 177. — 500 прим.
- ↑ Александров Ю. В. Астрономы Харьковского университета в годы Великой отечественной войны // 200 лет астрономии в Харьковском университете / Шкуратов Ю. Г. (ред.). — Харків : ХНУ, 2008. — С. 95-97. — 500 прим.
- ↑ Корниенко Ю. В. Бастион науки // 200 лет астрономии в Харьковском университете / Шкуратов Ю. Г. (ред.). — Харків : ХНУ, 2008. — С. 155-156. — 500 прим.
- ↑ Александров Ю. В. Наземные наблюдения Венеры, Марса, Юпитера и Сатурна // 200 лет астрономии в Харьковском университете / Шкуратов Ю. Г. (ред.). — Харків : ХНУ, 2008. — С. 89. — 500 прим.
- ↑ Диссертации по астрономии, подготовленные в Харьковском университете // 200 лет астрономии в Харьковском университете / Шкуратов Ю. Г. (ред.). — Харків : ХНУ, 2008. — С. 187. — 500 прим.
- ↑ а б в г д Шкуратов Ю. Г. Хождение в науку. — Харків : ХНУ, 2013. — С. 51-54. — 500 прим.
- ↑ Список преподавателей астрономии Харьковского университета // 200 лет астрономии в Харьковском университете / Шкуратов Ю. Г. (ред.). — Харків : ХНУ, 2008. — С. 186. — 500 прим.
- ↑ Єзерська Олена Володимирівна [Архівовано 21 лютого 2020 у Wayback Machine.], Фізичний факультет Харківського національного університету
Посилання[ред. | ред. код]
- 200 лет астрономии в Харьковском университете / Шкуратов Ю. Г. (ред.). — Харків : ХНУ, 2008. — 632 с. — 500 прим.
- Шкуратов Ю. Г. Хождение в науку. — Харків : ХНУ, 2013. — С. 51-54. — 500 прим.
| |||||