Канізіянум

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Канізіянум
Дата створення / заснування 1910
Зображення
Країна  Австрія[1]
Адміністративна одиниця Інсбрук[1]
Входить до складу списку пам'яток культури Q1856207?
Статус спадщини пам'ятка культурної спадщини[d][1]
Адреса Tschurtschenthalerstraße 7[1]
Мапа
CMNS: Канізіянум у Вікісховищі

Координати: 47°16′27″ пн. ш. 11°23′57″ сх. д. / 47.274400000028° пн. ш. 11.399400000028° сх. д. / 47.274400000028; 11.399400000028

Єзуїтська колегія Канізіянум (лат. Canisianum) — навчальний заклад отців єзуїтів у Інсбруку, (Австрія).

Колегія Canisianum в Інсбруці. Головний вхід. 2011 р.

Історія[ред. | ред. код]

Заснована в Інсбруку 1562 р. єзуїтом Петром Канізієм (італ. Pietro Canisio, проголошений святим у 1925 р.) і відтоді її почали називати Канізіанум (лат. Canisianum). Петро Канізій був засновником й інших колегій: перед тим в Мюнхені (1559 р.), а опісля в Діллінгені (1563 р.) і Вюрцбурґу (1567 р.). 1677 р. за згодою Риму і Відня колегія була піднесена до рівня університету. 1773 р. по скасуванні єзуїтського ордену, університет перетворений на ліцей, а 1826 р. відновлено статус університету, але вже без богослов'я. 1832 р. єзуїти повернулися на професорські посади і 1856 р. богослов'я знову повернено до навчальної програми, а колегія прилучена до Інсбруцького університету.

Сучасна будівля збудована у 19101911 за ректорства Міхаеля Гофманна, тому офіційно відлік часу від заснування колегії ведеться саме з цього періоду. В 1938 р. колегію було замкнено і знову відновлено 1945 р.

Українські студенти в колегії Канізіанум[ред. | ред. код]

Українські студенти почали записуватися на навчання до Канізіануму в 1899 р. Першим студентом з Галичини був Йосиф Жук (записався 17 жовтня 1899 р.) — пізніше греко-католицький священник в США, а згодом засновник і перший предстоятель Української православної церкви в Америці.

У Канізіанумі навчались священники та єпископи Української греко-католицької церкви та інших греко-католицьких церков візантійського обряду першої половини XX ст.

  1. Єпископ Йосиф Боцян
  2. Блаженний єпископ Никита Будка
  3. Митрополит Костянтин Богачевський
  4. Отець Теодосій Галущинський
  5. Єпископ Іван Лятишевський
  6. Єпископ Янко Шімрак
  7. Блаженний отець Андрій Іщак
  8. Верховний архієпископ і кардинал Йосиф Сліпий
  9. Блаженний отець Климентій Шептицький
  10. Єпископ Йоаким Сеґеді
  11. Отець Михайло Мельник, пізніше єпископ УПЦ
  12. Верховний архієпископ Мирослав Іван Любачівський
  13. Єпископ Іван Стах
  14. Отець Яким Фещак[2]
  15. Отець Петро Кашуба

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
  2. о. І. Назарко ЧСВВ. Лицар у чернечій рясі // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 112.

Література[ред. | ред. код]

  • Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I, vol. 43, Rome 1984. — 366 p. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]

Вебсайт колегії[ред. | ред. код]