Єлена Бібеску
| Єлена Бібеску | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | рум. Elena Epureanu |
| Дата народження | 1855[1][2] |
| Місце народження | Бирлад, жудець Тутоваd, Молдовське князівство |
| Дата смерті | 18 жовтня 1902 |
| Місце смерті | Ясси, Румунія |
| Причина смерті | злоякісна пухлина |
| Громадянство | Румунське королівство |
| Професії | господиня літературного салону, піаністка |
| Освіта | Віденський університет музики й виконавського мистецтва |
| Інструменти | фортепіано |
| Батько | Манолаке Костаке Епуряну |
| Діти | Antoine Bibescod і Emmanuel Bibescod |
 Файли у Вікісховищі | |
Єлена Бібеску (рум. Elena Bibescu; при народжені — Єпуряну; 1855, Бирлад, Молдовське князівство — 18 жовтня 1902, Ясси, Румунія) — румунська піаністка.
Ранні роки[ред. | ред. код]
Дочка консервативного лідера Манолаке Костаке Єпуряну (1823-1884) та Марії Стурдза-Бирледяну. Навчалася два роки грі на фортепіано у Відні, де її відзначили медаллю та почесним дипломом Імператорської консерваторії. Згодом пройшла однорічні курси з Антоном Рубінштейном (1829-1894), всесвітньо відомим піаністом і режисером Російських імператорських концертів та Музичного товариства Петербурга, та Марком де ла Нуксом в Парижі.
Діяльність[ред. | ред. код]
Дебютувала 14 лютого 1873 року на концерті для бідних, що відбувся на сцені Великого театру в Бухаресті. Цього вечора князь Олександр Бібеску, син колишнього правителя Георге Бібеску, попросив руки і отримав ствердну відповідь. Таким чином, вона стала родичкою союзу впливових шляхетних родин Бринковяну, Філіпеску, Кантакузіно, Караман-Кімай, Ноайль та інших.
У її музичних виставах в Бухаресті та Парижі брали участь найважливіші митці того часу, серед яких Ференц Ліст, Ріхард Вагнер, Ігнацій Ян Падеревський, Анатоль Франс, Амбруаз Тома, Каміль Сен-Санс, Клод Дебюссі, Жан Едуар Вюйяр, Жуль Массне, Венсан д'Енді, Антон Рубінштейн, Шарль Гуно та Марсель Пруст. ЇЇ сини, Антон та Емануель Бібеску, близькі до Марселя Пруста (1871-1922), відіграли важливу роль у генезисі роману «У пошуках утраченого часу».
Була близьким другом королеви Єлизавети (1843-1916). У концерті, який вона дала в Національному театрі в Бухаресті, в грудні 1881 року, під патронажем і в присутності королівської пари, Бібеску виконана, серед іншого, Концертштюк для фортепіано з оркестром Карл Марія фон Вебер.
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Marcu, George (2017). Femei de seamă din România. De ieri şi de azi. Bucureşti: Editura Meronia.
|
