Єлена Бібеску

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Єлена Бібеску
Основна інформація
Дата народження 1855
Місце народження Бирлад, Васлуй, Румунія
Дата смерті 18 жовтня 1902(1902-10-18)
Місце смерті Ясси, Румунія
Країна Королівство Румунія
Професії господарка літературного салону[d] і піаніст
Файли у Вікісховищі?

Єлена Бібеску (рум. Elena Bibescu; при народжені — Єпуряну; 1855, Бирлад, Молдовське князівство18 жовтня 1902, Ясси, Румунія) — румунська піаністка.

Ранні роки[ред.ред. код]

Дочка консервативного лідера Манолаке Костаке Єпуряну (1823-1884) та Марії Стурдза-Бирледяну. Навчалася два роки грі на фортепіано у Відні, де її відзначили медаллю та почесним дипломом Імператорської консерваторії. Згодом пройшла однорічні курси з Антоном Рубінштейном (1829-1894), всесвітньо відомим піаністом і режисером Російських імператорських концертів та Музичного товариства Петербурга, та Марком де ла Нуксом в Парижі.

Діяльність[ред.ред. код]

Дебютувала 14 лютого 1873 року на концерті для бідних, що відбувся на сцені Великого театру в Бухаресті. Цього вечора князь Олександр Бібеску, син колишнього правителя Георге Бібеску, попросив руки і отримав ствердну відповідь. Таким чином, він став родичем союзу впливових шляхетних родин Бринковяну, Філіпеску, Кантакузіно, Караман-Кімай, Ноайль та інших.

У її музичних виставах в Бухаресті та Парижі брали участь найважливіші митці того часу, серед яких Ференц Ліст, Ріхард Вагнер, Ігнацій Ян Падеревський, Анатоль Франс, Амбруаз Тома, Каміль Сен-Санс, Клод Дебюссі, Жан Едуар Вюйяр, Жуль Массне, Венсан д'Енді, Антон Рубінштейн, Шарль Гуно та Марсель Пруст. ЇЇ сини, Антон та Емануель Бібеску, близькі до Марселя Пруста (1871-1922), відіграли важливу роль у генезисі роману «У пошуках утраченого часу».

Була близьким другом королеви Єлизавети (1843-1916). У концерті, який вона дала в Національному театрі в Бухаресті, в грудні 1881 року, під патронажем і в присутності королівської пари, Бібеску виконана, серед іншого, Концертштюк для фортепіано з оркестром Карл Марія фон Вебер.

Література[ред.ред. код]

  • Marcu, George (2017). Femei de seamă din România. De ieri şi de azi. Bucureşti: Editura Meronia.