Єлизавета Баварська (1227—1273)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єлизавета Баварська
Elisabeth von Bayern (1227–1273).jpg
Біографічні дані
Релігія християнство
Народження 1227
Фортеця Траузніц, Ландсгут, Німеччина
Смерть 9 жовтня 1273
Тіроль
Поховання Stift Stams Austrian Graved
У шлюбі з Конрад IV і Meinhardd
Діти Конрадін, Генріх Хорутанський, Elizabeth of Carinthia, Queen of Germanyd, Otto III, Duke of Carinthiad, Lluís de Gorízia-Tirold, Альберт II і Agnes von Görz und Tirold
Династія Віттельсбахи
Батько Отто II
Мати Agnes of the Palatinated
Медіафайли у Вікісховищі?

Єлизавета Баварська (1227 — 9 жовтня 1273) — королева-консорт Німеччини (1246-1254) з династії Віттельсбахів.

Донька герцога Баварського і пфальцграфа Рейнського Оттона II; в першому шлюбі: королева Німеччини, королева Єрусалиму, королева Сицилії, герцогиня Швабії; в другому шлюбі: графиня Гориці та Тіролю, герцогиня Каринтії та Крайни. Є нащадком Великих князів Київських. Праправнучка Єфросинії Мстиславівни, доньки Великого князя Київського Мстислава І.

Біографія[ред. | ред. код]

Єлизавета народилася 1227 року в замку Траусніц, в Ландсхуті. Старша донька в родині Оттона II (1206-1253), герцога Баварського з роду Віттельсбахів і Аґнеси Пфальц (1201-1267), доньки Генріха V з роду Вельфів.

1 вересня 1246 року її видали заміж за Конрада, герцога Швабії і короля Єрусалиму, пізніше - німецького імператора і короля Сицилії. Цей шлюб сприяв зміцненню союзу між родами Віттельсбахів й Гогенштауфенів.

1254 року Єлизавета Баварська овдовіла.

Через чотири роки після смерті першого чоловіка вона вийшла заміж вдруге за Мейнхарда II, графа Гориці та Тіролю, герцога Каринтії та Крайни.

1268 року в Неаполі, після поразки в битві при Тальякоцо, був страчений Конрадін, її єдиний син від першого шлюбу. В пам'ять про нього 1272 року вона заснувала абатство Штамс, в Тіролі, яке доручила турботам ченців-цистерціанців. У цьому монастирі разом з чоловіком Єлизавета Баварська прожила останні роки життя і була похована.

Померла 9 жовтня 1273 року. Мейнхард II пережив дружину майже на двадцять років.

Діти[ред. | ред. код]

Від першого шлюбу з Конрадом IV:

  • Конрадін (1252-1268), король Єрусалиму, король Сицилії, герцог Швабії, останній легітимний представник роду Гогенштауфенів.

Від другого шлюбу з Мейнхардом II у неї народилися шестеро дітей (чотири сини і дві доньки):

  • Єлизавета (1262-1312), дружина Альберта I;
  • Отто III (бл. 1265-1310), граф Гориці й Тіролю, герцог Каринтії та Крайни;
  • Альберт II (?-1292), граф Гориці-Тіролю;
  • Людвиг (?-1305).
  • Генріх VI (бл. 1270-1335), герцог Каринтії та Крайни, граф Тіролю, король Богемії (1306–1310);
  • Аґнес (?-1293), дружина Фрідріха I, маркграфа Мейсена;

Родовід[ред. | ред. код]

Єлизавета веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських Володимира Мономаха та Мстислава Великого.

Джерела[ред. | ред. код]