Єлизавета Баварська (1383—1442)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єлизавета Баварська
нім. Elisabeth von Bayern
Єлизавета Баварська
Єлизавета Баварська
Портрет Єлизавети роботи невідомого майстра
8-а курфюрстіна-консорт Бранденбургу
Початок правління: 30 квітня 1415
Кінець правління: 20 вересня 1440
Інші титули: маркграфиня-консорт Бранденбург-Ансбаху
(14011440)
маркграфиня-консорт Бранденбург-Кульмбаху
(14201440)

Попередник: Барбара Цельська
Наступник: Катаріна Саксонська

Дата народження: 1383(1383)
Місце народження: Фортеця Траузніц
Країна: Священна Римська імперія
Дата смерті: 13 листопада 1442(1442-11-13)
Місце смерті: Ансбах, Священна Римська імперія
Чоловік: Фрідріх I
Діти: Єлизавета, Йоганн, Цецилія, Маргарита, Магдалена, Фрідріх, Альбрехт, Софія, Доротея, Фрідріх
Династія: Віттельсбахи, Гогенцоллерни
Батько: Фрідріх Баварський
Мати: Маддалена Вісконті

Єлизавета Баварська (нім. Elisabeth von Bayern, 1383 — 13 листопада 1442) — представниця династії Віттельсбахів XIVXV сторіччя, донька герцога Ландсгут-Баварії Фрідріха та італійської аристократки з Мілану Маддалени Вісконті, дружина курфюрста Бранденбургу Фрідріха I. Носила прізвисько Прекрасна Бет.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилась у 1383 році. Стала первістком в родині герцога Ландсгут-Баварії Фрідріха та його другої дружини Магдалени Вісконті, з'явившись на світ за два роки після їхнього весілля. Мала молодших сестер Маргариту та Магдалену й братів Генріха та Йоганна.

Портрет Фрідріха роботи невідомого майстра

У приблизно 18-річному віці стала дружиною 30-річного маркграфа Бранденбург-Ансбаху та бургграфа Нюрнбергу Фрідріха. Весілля відбулося 18 вересня 1401 року у Шонгау. У подружжя народилося десятеро дітей:

  • Єлизавета (14031449) — була двічі одружена, мала четверо дітей від першого шлюбу;
  • Цецилія (14051449) — дружина герцога Брауншвейг-Вольфенбюттеля Вільгельма I, мала двох синів;
  • Йоганн (14061464) — маркграф Бранденбург-Кульмбаху у 14401457, був одруженим із Барбарою Саксен-Віттенберзькою, мав четверо дітей;
  • Маргарита (14101465) — була тричі одружена, мала двох дітей;
  • Магдалена (14121454) — дружина герцога Брауншвейг-Люнебурга Фрідріха II, мала чотирьох дітей;
  • Фрідріх (14131471) — курфюрст Бранденбургу у 14371470 роках, був одруженим із Катаріною Саксонською, мав трьох дітей у шлюбі та позашлюбного сина;
  • Альбрехт (14141486) — курфюрст Бранденбургу у 14701486 роках, був двічі одруженим, мав дев'ятнадцятеро дітей;
  • Софія (14161416/1417) — померла немовлям;
  • Доротея (14201491) — дружина герцога Мекленбургу Генріха IV, мала восьмеро дітей;
  • Фрідріх (14241463) — маркграф Бранденбург-Альтмарку, був одруженим Агнесою Померанською, мав єдину доньку.

У 1415 році її чоловік став курфюрстом Бранденбурзької марки. Під час його тривалих подорожей до Італії, Угорщини та до Констанцького собору Єлизавета виступала регенткою країни. Її правління було енергійним та мудрим, незважаючи на численні проблеми, з якими стикався Бранденбург в той час.

Фрідріх пішов з життя у вересні 1440 року. Єлизавети не стало 13 листопада 1442 року. Курфюрстіна була похована поруч із чоловіком у маркграфській крипті Гайльсброннського монастиря поблизу Ансбаха.[1]

Генеалогія[ред. | ред. код]

Людовик IV
 
Беатриса Силезька
 
Фредерік II
 
Елеонора Анжуйська
 
Стефано Вісконті
 
Валентина Доріа
 
Мастіно II делла Скала
 
Таддея де Каррара
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Стефан II
 
 
 
 
 
Єлизавета Сицилійська
 
 
 
 
 
Бернабо Вісконті
 
 
 
 
 
Беатріче делла Скалла
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Баварський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Маддалена Вісконті
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єлизавета
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Гайльсброннський монастир [1] [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Bernard Glasauer, Herzog Heinrich XVI. (1393–1450) der Reiche von Bayern-Landshut. Territorialpolitik zwischen Dynastie und Reich, Munich contributions to history, 5, Munich: Herbert Utz Verlag, ISBN 978-3-8316-0899-7 also dissertation, Munich University, 2009.

Посилання[ред. | ред. код]