Перейти до вмісту

Єлизавета Брауншвейг-Грубенгагенська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Єлизавета Брауншвейг-Грубенгагенська
нім. Elisabeth von Braunschweig-Grubenhagen
Єлизавета Брауншвейг-Грубенгагенська
Єлизавета Брауншвейг-Грубенгагенська
Портрет Єлизавети, замок Глюксбург
1-а герцогиня-консорт Шлезвіг-Гольштейн-Зондербургу
Початок правління:19 серпня 1568
Кінець правління:11 лютого 1586
Попередник:не було
Наступник:Аґнеса Ядвіґа Ангальтська
Дата народження:14 квітня 1550(1550-04-14)
Місце народження:Зальцдерхельден, Грубенгаген, Брауншвейг-Люнебург
Країна:Священна Римська імперія
Дата смерті:11 лютого 1586(1586-02-11) (35 років)
Місце смерті:Остерхольм, Данія
ПохованняСьоннерборг
Чоловік:Ганс Молодший
Діти:Доротея, Крістіан, Ернст, Александр, Август, Марія, Ганс Адольф, Анна, Софія, Єлизавета, Фредерік, Маргарита, Філіп, Альберт
Династія:Вельфи
Батько:Ернст III
Мати:Маргарита Померанська

Єлизавета Брауншвейг-Грубенгагенська (нім. Elisabeth von Braunschweig-Grubenhagen), також Єлизавета Брауншвейг-Люнебурзька (нім. Elisabeth von Braunschweig-Lüneburg, 14 квітня 1550 — 11 лютого 1586) — брауншвейзька принцеса з роду Вельфів, донька герцога Брауншвейг-Люнебургу князя Грубенгагену Ернста III та померанської принцеси Маргарити, дружина першого герцога Шлезвіг-Гольштейн-Зондербургу Ганса Молодшого.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилась 14 квітня 1550 року у Зальцдерхельдені. Була єдиною дитиною в родині принца Ернста Брауншвейг-Грубенгагенського та його дружини Маргарити Померанської.

Наступного року після її народження батько став князем Брауншвейг-Грубенгагену. Був відомий як відданий лютеранин, що турбувався про добробут своїх підданих. Помер у квітні 1567 року, передавши владу молодшому брату Вольфгангу.

Портрет Ганса Молодшого пензля невідомого майстра, XVI сторіччя

У 18-річному віці Єлизавета стала дружиною 23-річного данського принца Ганса Молодшого, меншого брата правлячого короля Фредеріка II. У розпорядженні нареченого, окрім домівок у Сендерборзі та Нойбурзі, були лише замок і місто Пльон і монастир Аренбок. Але й Пльон ще до 1571 року надсилав прибутки вдовіючій королеві, тож землеволодіння принца тимчасово обмежувалися лише Аренбеком, а доходи — щорічною рентою.[1] Весілля пройшло 19 серпня 1568 у данському Коллінгу. Оселилися молодята у Сендерборзькому замку, який залишився їхньою головною резиденцією.[2] Мали чотирнадцятеро дітей:

  • Доротея (1569—1593) — дружина герцога Лігницького Фрідріха IV, дітей не мала;
  • Крістіан (1570—1633) — герцог Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Ерьо у 1622—1633 роках, одруженим не був, мав позашлюбну доньку від своєї економки;[2]
  • Ернст (1572—1596) — одруженим не був, дітей не мав;
  • Александр (1573—1627) — герцог Шлезвіг-Гольштейн-Зондербургу у 1622—1627 роках, був одружений з графинею Шварцбург-Зондерсгаузенською Доротеєю, мав одинадцятеро дітей;
  • Август (1574—1596) — одруженим не був, дітей не мав;
  • Марія (1575—1640) — настоятелька в монастирі Ітцего;
  • Ганс Адольф (1576—1624) — герцог Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Норбургу у 1622—1624 роках, був зарученим з Марією Ядвіґою Померанською, одруженим не був, дітей не мав;
  • Анна (1577—1616) — дружина герцога Вольгасту Богуслава XIII, дітей не мала;
  • Софія (1579—1658) — дружина герцога Штеттіну Філіпа II, дітей не мала;
  • Єлизавета (1580—1653) — дружина герцога Померанії, Штеттіну та Кашубіну Богуслава XIV, дітей не мала;
  • Фредерік (1581—1658) — герцог Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Норбургу у 1624—1658 роках, був двічі одруженим, мав шестеро дітей від обох шлюбів;
    Сендерборзький замок
  • Маргарита (1583—1638) — дружина графа Нассау-Зігену Йоганна VII, мала тринадцятеро дітей;
  • Філіп (1584—1663) — герцог Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбургу у 1622—1663 роках, був одруженим із принцесою Софією Ядвіґою Саксен-Лауенбурзькою, мав чотирнадцятеро дітей;
  • Альберт (1585—1613) — одруженим не був, дітей не мав.

Після смерті дядька Ганса у 1680 році, Фредерік II передав братові його землі, однак стани відмовилися принести тому омаж. Таким чином, чоловік Єлизавети, незважачи на титул герцога Шлезвіг-Гольштейн-Зондербургу, фактично був багатою приватною особою, що має землеволодіння, але не є сувереном. Будучи блискучим фінансистом, він значно розширив свої території шляхом купівлі й обміну.[1] У 1580 році звів маєток Себігард, як мисливський будиночок, й надалі зрідка використовував його як резиденцію. У 1582 році почав будівництво для родини заміського замку Глюксбург.[3]

Єлизавета померла 11 лютого 1586 року в Остерхольмі. Була похована у могильній каплиці Сендерборзького замку. Наразі частина, де спочиває прах герцогині йменується каплиця герцога Ганса.[4]

Генеалогія

[ред. | ред. код]
Альбрехт II
 
Єлизавета Вальдекська
 
Ернст II фон Мансфельд-Фордерорт
 
Барбара Кверфуртська
 
Богуслав X
 
Анна Ягеллонка
 
Філіп Щирий
 
Маргарита Баварська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Філіп I
 
 
 
 
 
Катерина Мансфельдська
 
 
 
 
 
Георг I
 
 
 
 
 
Амалія Пфальцька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ернст III
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Маргарита Померанська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єлизавета
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Paul Hasse: Johann der Jüngere, Herzog zu Schleswig-Holstein-Sonderburg. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 14, Duncker & Humblot, Leipzig 1881, стор. 409–412. [1] (нім.)
  2. ↑ а б Hans//Dansk Biografisk Lexikon [2] (дан.)
  3. ↑ Hans Wilhelm Schwarz: Johann der Jüngere. In: Neue Deutsche Biographie. Band 10, Duncker & Humblot, Berlin 1974, ISBN 3-428-00191-5, стор. 534. [3] (нім.)
  4. ↑ Могильна каплиця Сендерборгу. [4] (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Єлизавета_Брауншвейг-Грубенгагенська&oldid=41798620