Єлизавета Христина Брауншвейг-Вольфенбюттельська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єлизавета Христина Брауншвейг-Вольфенбюттельська
нім. Elisabeth Christine von Braunschweig-Wolfenbüttel
David Richter the Elder - Elisabeth Christine von Braunschweig-Wolfenbüttel 1720.jpg
Armoiries Saint-Empire bicéphale.svg
34-та імператриця Священної Римської імперії
12 жовтня 1711 — 20 жовтня 1740
Попередник: Вільгельміна Брауншвейг-Люнебурзька
Наступник: Марія Амалія Австрійська]
Королева Угорщини
12 жовтня 171120 жовтня 1740
Попередник: Вільгельміна Брауншвейг-Люнебурзька
Наступник: Марія Луїза Іспанська
Королева Неаполя
17131735
Попередник: Марія Луїза Савойська
Наступник: Марія Амалія Саксонська
Королева Сардинії
17131720
Попередник: Марія Луїза Савойська
Наступник: Анна Марія Орлеанська
Королева Сицилії
17201734
Попередник: Анна Марія Орлеанська
Наступник: Марія Амалія Саксонська
 
Народження: 28 серпня 1691(1691-08-28)[1][2][3]
Брауншвейг, Священна Римська імперія[4]
Смерть: 21 грудня 1750(1750-12-21)[1][2][3] (59 років)
Відень, Габсбурзька монархія[4]
Поховання: Імператорський склеп
Країна: Німеччина
Рід: Вельфи
Батько: Louis Rudolph, Duke of Brunswick-Lüneburgd
Мати: Princess Christine Louise of Oettingen-Oettingend
Шлюб: Карл VI Габсбург
Діти: Марія Терезія, Марія Анна Австрійська (1718–1744), Archduchess Maria Amalia of Austriad[2] і Leopold John, Archduke of Austriad[2]
Нагороди:
Благородний орден Зоряного хреста

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Єлизавета Христина Брауншвейг-Вольфенбюттельська (нім. Elisabeth Christine von Braunschweig-Wolfenbüttel; 28 серпня 1691, Брауншвейг, Священна Римська імперія — 21 грудня 1750, Відень, Габсбурзька монархія) — принцеса Брауншвейг-Вольфенбюттельська, дружина імператора Карла VI і титулярна імператриця Священної Римської імперії. Мати ерцгерцогині Марії-Терезії.

Біографія[ред. | ред. код]

Принцеса Єлизавета Христина була першою дитиною в родині герцога Людвіга Рудольфа Брауншвейг-Вольфенбюттельського і його дружини Христини Луїзи Еттінгенської.

Дід Єлизавети Христини Антон Ульріх Брауншвейг-Вольфенбюттельський зумів длмовитись з імператрицею Амалією Вільгельміною Брауншвейг-Люнебургською про заручини своєї 13-річної онучки з Карлом. Вихована в протестантському віросповіданні наречена деякий час пручалася весіллю, не бажаючи приймати католицтво, але потім здалася, в тому числі завдяки домовленостям тітки Генрієтти Христини, абатиси Гандерсгейма, і перейшла в католицтво 1 травня 1707 року в Бамберзі .

У 1708 році молоді одружилися в Барселоні. У 1711 році помер імператор Йосиф I. Карл, не бачив у Єлизавети Христини будь-яких здібностей в політичних справах, проте залишив дружину намісницею в Іспанії, а сам відправився до Відня коронуватися імператором. Єлизавета Христина покинула Іспанію в 1713 році.

Єдиний і довгоочікуваний син Карла і Єлизавети Христини Леопольд Іоганн помер незабаром після народження. З чотирьох дітей Єлизавети Христини дожили до дорослого віку тільки двоє. Дочка Марія Анна померла при пологах. Через дочку Марію-Терезію Єлизавета Христина є родоначальницею гілки Габсбургів-Лотарингских. Похована в Імператорській усипальниці у Відні.

Дочка Марія-Терезія також не дозволяла матері брати участь в управлінні, хоча і поважала її. Однак Єлизаветі Христині вдалося влаштувати шлюб своєї племінниці Єлизавети Христини Брауншвейгської з королем Пруссії Фрідріхом II і свого племінника Антона Ульріха Брауншвейзького з Ганною Леопольдівною.

Література[ред. | ред. код]

  • Wilhelm Hoeck: Anton Ulrich und Elisabeth Christine von Braunschweig-Lüneburg-Wolfenbüttel. Eine durch archivalische Dokumente begründete Darstellung ihres Übertritts zur römischen Kirche . Wolfenbüttel 1845. Google books

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Find a Grave — 1995.
  2. а б в г Lundy D. R. The Peerage
  3. а б Dr. Constant v. Wurzbach Habsburg, Elisabeth Christine von Braunschweig // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt habenWien: 1856. — Vol. 6. — S. 175.
  4. а б Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #122035143 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.