Єлисєєв Євген Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Євген Єлисєєв
Єлисєєв Євген Іванович.jpg
Особові дані
Повне ім'я Євген Іванович Єлисєєв
Народження 7 січня 1909(1909-01-07)
  Москва, Російська імперія
Смерть 21 серпня 1999(1999-08-21) (90 років)
  Санкт-Петербург, Росія
Зріст 180 см
Вага 78 кг
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1923
1923—1925
Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1918–1937).svg СКЗ
СРСР ком. фабрики «Червона Роза»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1926—1930 СРСР «Трьохгорка» ? (?)
1931—1935 СРСР «Балтвод» ? (?)
1936—1940 СРСР «Динамо» (М) 64 (6)
1945 СРСР «Динамо» (Мн) 5 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1931—1933 СРСР СРСР 3 (1)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1945—1946
1947—1948
1949—1953
1956—1957
1958—1959
1960
1961—1964
1965—1966
1968
1969
СРСР «Динамо» (Мн)
СРСР «Динамо» (Р)
СРСР «Даугава» (Р)
СРСР «Даугава» (Р)
СРСР «Локомотив» (М)
СРСР РЕЗ
СРСР «Зеніт» (Л)
СРСР «Авангард» (Х)
СРСР «Пахтакор»
СРСР «Дустлік»
Звання, нагороди
Звання
Заслужений майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Євген Іванович Єлисєєв (рос. Евгений Иванович Елисеев; нар. 7 січня 1909, Москва, Російська імперіяпом. 21 серпня 1999, Санкт-Петербург, Росія) — радянський футболіст та тренер, виступав на позиції півзахисника. Заслужений майстер спорту СРСР (1946). Заслужений тренер СРСР (1989).

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець клубів «Замоскворіччя» (Москва) та фабрики «Червона Роза» (Москва). Перший тренер — Олександр Михайлович Холін. У 1926 році розпочав футбольну кар'єру в клубі «Трьохгорка» (Москва). Чемпіон Москви 1929, 1930 (в). У 1931 році підсилив склад ленінградського клубу Балтійського суднобудівного заводу «Балтвод». У складі збірної Ленінграда двічі ставав срібним призером чемпіонатів СРСР серед збірних міст (1932 і 1935, провів 4 гри, забив 2 м'ячі). Напередодні початку сезону 1936 року перейшов у московське «Динамо», в складі якого став триразовим чемпіоном СРСР 1936 (весна), 1937, 1940 і володарем Кубка СРСР (1937), входив до числа 33 і 55 найкращих футболістів країни, грав за збірну Москви (1939). По завершенні Другої світової війни в 1945 році став гравцем мінського «Динамо», в якому закінчив кар'єру гравця.

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

У 1931-1932 роках провів три неофіційних матчі в складі збірної СРСР проти команди Туреччини, в одному з яких забив м'яч.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

По завершенні кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність. З 1945 року по 3 вересня 1947 року очолював мінське «Динамо». Потім виїхав до Литви, де працював у ризьких клубах «Динамо» та «Даугава». У лютому-квітні 1952 року допомогав тренувати збірну СРСР з футболу. З 1958 по 1959 рік очолював московський «Локомотив» (М), а в 1960 році — РЕЗ (Рига). У 1961 році очолив тренерський штаб ленінградського «Зеніту», в якому працював до червня 1964 року. На початку 1965 року призначений на посаду головного тренера харківського «Авангарду», яким керував до липня 1966 року. У 1967 році допомогав тренувати «Зеніт» (Ленінград) та «Даугаву-РЕЗ» (Рига). У 1968 році очолював ташкентський «Пахтакор», а в 1969 році — «Політвідділ» (Янгибазар). З 1970 по 1985 рік тренував дітей у спортивних школах, працював у спортивному товаристві «Зеніт» (Ленінград), а також писав наукові праці з теорії та практики футболу.

21 серпня 1999 помер у Санкт-Петербурзі у віці 90 років.

Досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Трьохгорка» (Москва)
  • Чемпіонат Москви
    • Gold medal icon.svg Чемпіон (2): 1929, 1930 (в)
«Динамо» (Москва)

Як тренера[ред. | ред. код]

«Локомотив» (Москва)
«Авангард» (Харків)

Індивідуальні[ред. | ред. код]

Відзнаки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]