Єло-Малинський Данило

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Данило Єло-Малинський
Данило Єло-Малинський
П'ятиріг
 
Народження: 1594
Новомалин, Острозький район, Рівненська область, Україна
Смерть: не раніше 13 жовтня 1656
Країна: Річ Посполита
Рід: Єло-Малинські
Батько: Матвій Єло-Малинський

Данило Єло-Малинський гербу П'ятиріг (бл. 1594 — після 13 жовтня 1656) — український волинський шляхтич, політичний та військовий діяч Речі Посполитої. Громадський діяч, фундатор православного та греко-католицького монастирів, церков. Представник роду Єло-Малинських.

Життєпис[ред. | ред. код]

Брав участь у Хотинській війні 1621 р. Дідич Шумська[1] (13 вересня 1621 року сильно постраждав від татарського нападу[2]), Новомалина. Посади: волинський хорунжий (1628—1649), белзький каштелян (1649—1661), королівський ротмістр, королівський дворянин (1626).
В 1632 році був електором короля Владислава IV Вази від Волинського воєводства. В 1633 був послом від цього ж воєводства на коронаційний сейм. В 1635 був також послом на сейм. Разом із Лаврентієм Древинським за згодою короля Владислава IV Вази заснували у Крем'янці православний Богоявленський монастир із школою, друкарнею і шпиталем. Православний, в 1635 перейшов в унію.

Мав феодальні конфлікти. Зокрема, з князем Владиславом-Домініком Заславським у 30-х роках XVII ст. за глуські ґрунти. Останній оспорював у Єло-Малинського права на Болотковський маєток та на сіножаті в урочищі Бужани, робив це як в судах, так і шляхом збройних нападів на землі Глуської волості (конфлікт не вирішили до середини XVII ст.).[3] Також — з князем Яремою Вишневецьким, озброєні ватаги якого в серпні-жовтні 1637 зробили кілька спустошливих нападів на шумські маєтки Данила. 13 жовтня 1656 р. склав заповіт у Новомалині; зокрема, тіло мали тимчасово поховати у Бистрицькому костелі, потім перепоховати у Шумській унійній церкві.

Син Казимир — волинський хорунжий, депутат Коронного Трибуналу.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Szumsk // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 77. (пол.) — S. 77. (пол.)
  2. Сухих Л., Старшко В. Татарський напад на Волинь. — С. 128.
  3. Олена Бірюліна, Михайло Довбищенко. Забуті імена… [Архівовано 19 листопада 2015 у Wayback Machine.] — С. 3.
  4. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [Архівовано 14 серпня 2014 у Wayback Machine.] — T. 3. — S. 218.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]