Єльцин Борис Миколайович

Єльцин Борис Миколайович
1-й Президент Російської Федерації
Час на посаді:
10 липня 1991 — 31 грудня 1999
Попередник	посада заснована
Наступник	Володимир Путін (в. о.)
1-й Президент Російської РФСР
Час на посаді:
10 липня 1991 — 25 грудня 1991
Попередник	посада заснована
Наступник	посада скасована
1-й Голова Верховної Ради Російської РФСР
Час на посаді:
29 травня 1990 — 10 липня 1991
Попередник	посада заснована
Наступник	Руслан Хасбулатов
Народився	1 лютого 1931(1931-02-01) Бутка, Свердловська область, РРФСР
Помер	23 квітня 2007(2007-04-23) (76 років) Москва, Росія
Громадянство	СРСР →  Росія
Національність	росіянин
Політична партія	КПРС
Релігія	атеїзм РПЦ
Нагороди
Роботи у Вікіджерелах
Медіафайли у Вікісховищі

Будапештський меморандум. Борис Єльцин, Біл Клінтон, Леонід Кучма та Джон Мейджор підписують договір, 1994

Бори́с Микола́йович Є́льцин (рос. Бори́с Никола́евич Е́льцин; 1 лютого 1931, Бутка, Свердловська область, Російська РФСР — 23 квітня 2007, Москва, Росія) — російський політичний та державний діяч, президент Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки (РРФСР) у 1991, Перший президент Російської Федерації у 1991-1999.

Доба президентства Бориса Єльцина найбільше запам'яталася хаотичною приватизацією ранніх 1990-х, обстрілом російського парламенту в жовтні 1993-го і невдалою чеченською війною 1994-го. З іншого боку, єльцинську добу в новітній російській історії пов'язують також із розвитком демократичних інституцій і вільних ЗМІ. Був відомий алкоголізмом і в останні роки при владі його поведінка подекуди завдавала проблем російським іміджмейкерам.

Біографія

Народився в селянській родині на Уралі.

В 30 років вступив до КПРС, згодом став першим секретарем обкому в своєму рідному Свєрдловську.

З 1985 року переїхав до Москви, де згодом став партійним керівником столиці. Активно критикував політику Горбачова.

У 1987 році його звільнили з усіх посад і виключили з політбюро.

У 1989 році, на перших наполовину вільних парламентських виборах, отримав 89% голосів виборців в московському окрузі.

29 травня 1990 р. Перший з'їзд народних депутатів РФ обрав Б. Єльцина Головою Верховної Ради РРСФР.

У 1991 році став першим демократично обраним президентом Росії (у складі Радянського Союзу).

У серпні 1991-го року відіграв ключову роль, перешкодивши заколоту проти Горбачова, що називають його головною заслугою. Саме тоді Єльцин виголосив своє відоме звернення з танку, закликавши москвичів захистити демократію.

У 1993 році послав танки проти опозиційних парламентарів.

У грудні 1994 року послав військо в Чечню, яка проголосила незалежність від Росії три роки перед тим.

У 1996 він здобув другий термін на посаді, перемігши на виборах комуніста Ґеннадія Зюганова.

31 грудня 1999 року він несподівано склав з себе повноваження і назвав своїм наступником Володимира Путіна.

Здобутки

При ньому РРФСР набула незалежність, і була створена Співдружність Незалежних Держав (СНД). На референдумі 1993 була підтримана його політика проведення приватизації і припинення регулювання цін, незважаючи на важкі економічні проблеми і громадянське безладдя. Підписав Договір про обмеження стратегічних озброєнь (СНО-2). Придушив спробу перевороту у вересні — жовтні 1993 за допомогою армії.

Смерть

23 квітня 2007 року помер у лікарні від зупинки серця, викликаної прогресуючою серцево-судинною поліорганою недостатністю. Похований на Новодівочому цвинтарі.

Сім'я

Був одружений, мав двох доньок, п'ятьох онуків і трьох правнуків. Дружина — Єльцина Наїна Йосипівна (Гиріна) (до 25 років — Анастасія). Доньки — Олена Окулова і Тетяна Юмашева (колишня Дяченко, у дівоцтві Єльцина). Остання є громадянкою Австрії, одружена. Очолює «Фонд першого президента Росії Бориса Єльцина».

Примітки

Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.