Єлизаров Володимир Миколайович
 | ||
| Особові дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Володимир Миколайович Єлизаров | |
| Народження | 22 липня 1925 Москва, СРСР | |
| Смерть | 1999 Москва, Росія | |
| Позиція | нападник | |
| Юнацькі клуби | ||
| 1945–1947 1947–1948 |
«Буревісник» (Москва) «Локомотив» (Москва) | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | Ігри (голи) |
| 1949–1953 1955–1959 1949–1951 1953–1955 |
ЦБРА (Москва) ЦСК МО (Москва) Футбол ЦБРА (Москва) Хокей з м'ячем ЦСК МО (Москва) |
(див. нижче) 120 (81) 12 (4) ? (15) |
| Національна збірна | ||
| Роки | Збірна | Ігри (голи) |
| 1957–1958 | СРСР | 18 (12) |
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
Володимир Миколайович Єлизаров (рос. Владимир Николаевич Елизаров; нар. 22 липня 1925, Москва, СРСР — пом. 1999) — радянський спортсмен (хокей із шайбою, футбол і хокей з м'ячем).
Спортивна біографія[ред. | ред. код]
Розпочинав у московських командах «Буревісник» та «Локомотив». Своєю грою привернув увагу представників тренерського штабу ЦБЧА. У переможниж сезонах 1950 та 1951 провів у складі футбольної команди армійського клуба по 5 матчів. У кубку СРСР 1951 був учасником трьох поєдинків та забив два гола (у фіналі не виступав).
Найбільших успіхів досяг у хокеї із шайбою. За чотири сезони здобув титул чемпіона та двічі був срібним призером національного чемпіонату. Був одним з гравців основного складу. У 1953 році захворів на туберкульоз і був змушений піти з команди.
З 1953 по 1955 рік виступав у змаганнях з хокею з м'ячем. У складі ЦСК МО двічі переміг у чемпіонаті СРСР та став найкращим бомбардиром ліги у 1955 році.
Після двох років вимушеної перерви повернувся до команди Анатолія Тарасова. За чотири роки здобув три золоті та одну срібну нагороду чемпіонату СРСР. Всього у чемпіонатах СРСР провів 120 матчів та забив 81 гол. Володар кубка СРСР 1956. За результатами сезону 1957/58 був обираний до символічної збірної.
У складі національної збірної виступав протягом двох років. Срібний призер чемпіонату світу та чемпіон Європи 1958. На чемпіонаті світу провів 7 поєдинків (шість закинутих шайб), а всього у складі збірної СРСР — 18 матчів (12 голів).
Працював тренером у молодіжних командах «Спартака» та ЦСКА. Серед його вихованців: Володимир Шадрін, Олександр Якушев, Володимир Вікулов та Віктор Полупанов.
Досягнення[ред. | ред. код]
Хокей із шайбою[ред. | ред. код]
- Срібний призер чемпіонату світу (1): 1958
- Чемпіон Європи (1): 1958
- Чемпіон СРСР (4): 1950, 1956, 1958, 1959
- Срібний призер (1): 1952, 1953, 1957
- Володар кубка СРСР (1): 1956
- Фіналіст кубка СРСР (1): 1953
Футбол[ред. | ред. код]
- Володар кубка СРСР (1): 1951
Хокей з м'ячем[ред. | ред. код]
- Чемпіон СРСР (2): 1954, 1955
- Найкращий бомбардир чемпіонату (1): 1955 (14 голів)
Джерела[ред. | ред. код]
- Ковзани з крильцями та диво-ключка [Архівовано 5 березня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Профіль на сайті Cska-hockey.ru [Архівовано 11 травня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Володимир Пахомов. Клуби Росії. 3 частина [Архівовано 5 листопада 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Анатолій Тарасов. Справжні чоловіки хокею [Архівовано 5 листопада 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Профіль на сайті Chidlovski.net [Архівовано 28 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на сайті Yandex.ru (рос.)