Єнакієве

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Єнакієве
Enakieve gerb.png Enakieve prapor.png
Герб Єнакієвого Прапор Єнакієвого
Єнакієве
Розташування міста Єнакієве
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Донецька область
Район/міськрада Єнакієвська міськрада
Код КОАТУУ 1412000000
Засноване 1898
Статус міста з 1925 року
Населення 79 670 (01.01.2015)[1]
Агломерація Горлівсько-Єнакієвська агломерація
Площа 42.5 км²
Густота населення 1875 осіб/км²
Поштові індекси 86400-86470
Телефонний код +380-6252
Координати 48°13′52″ пн. ш. 38°12′19″ сх. д. / 48.23111° пн. ш. 38.20528° сх. д. / 48.23111; 38.20528Координати: 48°13′52″ пн. ш. 38°12′19″ сх. д. / 48.23111° пн. ш. 38.20528° сх. д. / 48.23111; 38.20528
Висота над рівнем моря 260 м
Водойма р. Кринка
Відстань
Найближча залізнична станція Єнакієве
До обл./респ. центру
 - фізична 43,8 км
 - залізницею 50 км
 - автошляхами 52 км
До Києва
 - фізична 608 км
 - залізницею 739 км
 - автошляхами 730 км
Міська влада
Адреса 86400, Донецька обл., м. Єнакієве, пл. Леніна, 7, 2-21-03
Веб-сторінка Єнакієвська міськрада
Міський голова Олійник Валерій Валерійович

Єнáкієве — місто (з 1925 року) обласного значення, Донецька область, Донбас. Місто розташоване в східній частині Донецької області при впадінні річок Садки і Булавінка в річку Кринка (басейн Міуса), відстань до Донецька 60 км. Залізнична станція Єнакієве.

Назва[ред.ред. код]

Назва Єнакієвого змінювалася кілька разів:

Під час німецької окупації (1941–1943) місто знов перейменували в Рикове. З 12 червня 1944 року дотепер — знов Єнакієве.

Природні ресурси. Екологічна ситуація[ред.ред. код]

Рельєф місцевості різно пересічений балками та ярами з високими схилами. Клімат в районі міста помірно-континентальний, у літній період середня температура +21,5, у зимній — −7, з частими сильними вітрами, головним чином, східного напрямку. В західній частині міста протікає річка Садки, після злиття її з р. Булавин, остання впадає в р. Кринку — притоку р. Міус.

Основною корисною копалиною міста є кам'яне вугілля. На шахтах міста видобувається енергетичне вугілля марки «Т», коксівне вугілля.

Єнакієве — екологічно небезпечне місто. Основними забруднювачами навколишнього середовища є металургійний, коксохімічний і цементний заводи.

Історична довідка[ред.ред. код]

Датою заснування міста Єнакієвого вважається 1782 р., коли на березі річки Булавин з'явилося село Федорівка (Гапурівка), про яке вперше згадується в «Списках населенных мест Российской империи». В той час з'явились села Раздольське (Раздолівка), Софіївка (Карло-Марксове), Афанасєвка (Оленівка), Вєровка, Катеринівка.

У 1858 році тут відкрита Софіївська кам'яновугільна копальня (у 1864 році тут здобуто 225 тис. пудів вугілля). В 1858 р. на річці Садки, поблизу Софіївського кам'яновугільного рудника почали будувати казенний дослідний чавуноплавильний завод, названий Петровським на честь Петра I. В 1862 р. на заводі вперше в Росії виплавили чавун на коксі. На честь заводу селище поблизу називається Старопетрівським.

Через нестачу фінансування завод закрили. У 1895 році інженерами Федором Єнакієвим і Б. А. Яловецьким та кількома бельгійськими підприємцями засновано Російсько-бельгійське акціонерне товариство, і за проектом бельгійського інженера Альфреда Філіпара розпочало будівництво нового Петровського металургійного заводу поблизу селища Федорівка. Керував будівництвом заводу пітерський інженер-шляховик Ф. Є. Єнакієв.

У 1897 р. завод розпочав свою роботу. В кінці XIX століття на ньому працювали 2665 чоловік. Біля заводу відкрилися кам'яновугільні копальні. Навколо підприємств склалися селища, які в 1898 році об'єднані в одне, назване по імені засновника російсько-бельгійського товариства Єнакіївським. Письменник О. Купрін, що перебував в 1896 році на службі на заводі, відобразив життя робітників селища в повісті «Молох».

У 1898 р. робітниче селище навколо заводу рішенням Бахмутського повітового і Катеринославського губернського дворянського зборів названо ім'ям інженера Федора Єгоровича Єнакієва. Поряд з заводом будувались вугільні копалини: Вєровська, Кар'єрівська, «Бунге».

У 1905 місто зачепили події російської революції. У 1905 листопаді в Єнакієвому була створено незаконне збройне формування «Єнакієвська дружина», що займалося підготовкою до збройного повстання робітників. Дружина взяла участь у повстанні в Горлівці 17 грудня, де й була розбита. Командувач дружини А. П. Щербакова був заарештований 21 грудня, а 4 вересня 1909 — повішений. 22 січня 1905 року страйкували робітники Петровському заводі, що висували економічні вимоги, свободи слова і зібрань.[3]

До Першої світової війни в Єнакієвому побудований коксохімічний, цегляний, пивоварний заводи, маслоробня. Петровський завод став одним з найбільших металургійних заводів (3 місце) півдня Росії. У 1913 році він дав 349,2 тис. тонн чавуну, 316,4 тис. тонн сталі, 280,1 тис. тонн прокату. До того часу в селищі були 2 готелі, їдальня, 2 пекарні, 4 магазини, лікарня, комерційне училище, 5 шкіл, кінематограф, клуб службовців металургійного заводу, бібліотека.

Більшовицький бронепотяг «Грім», Єнакієве (1919 р.). Розбитий білогвардійцями під Ясинуватою

В результаті розрухи після Першої світової і Громадянської воєн в 1919–1921 роках Петровський завод був єдиним, який випускав сталь. У 1921 році утворений трест «Югосталь», що об'єднав металургійні заводи Юзовки, Петровки, Макіївки і Єнакієвого. У 1924 році перейменовані шахти Єнакієвого:

  • Софіївська шахта — імені Карла Маркса
  • Веровська копальня — шахта «Червоний Профінтерн»
  • Нар'євська копальня — шахта «Червоний Жовтень»
  • шахта «Бунге» — шахта «Юний Комунар».

У 1924 році всіма шахтами було здобуто 3,5 млн пудів вугілля. До 1925 року в Єнакієвому налічувалися 34 тис. жителів. У 1925 р. Єнакієве отримало статус міста.

Назва міста часто змінювалась: з 1898 р. по 1928 р. місто іменувалось Єнакієве; з 10.07.1928 р. — Рикове; з 1936 р. — Орджонікідзе. Під час німецької окупації місто перейменували в Рикове; з 12 червня 1944 року — знов повернулись до назви Єнакієве.

За роки перших п'ятирічок у 1930-ті роки бурхливо зростав промисловий потенціал міста. Побудовані коксохімічний і цементний заводи, завод металоконструкцій, аглофабрика, нові шахти, зокрема № 1-2 № 4 та інші. Великим подвигом єнакіївських металургів стало будівництво за 40 днів методом народного будівництва першої в СРСР розливної машини. У 1932 році від центру до селища металургів прокладена трамвайна лінія. З 1933 року по 1941 рік в місті діяв аероклуб, який підготував понад 400 льотчиків. Десять з них стали Героями Радянського Союзу, зокрема льотчик-космонавт Г. Береговий — двічі Героєм Радянського Союзу.

До 1939 року населення міста склало 88,2 тис. чоловік. Місто обслуговували 11 лікарень, поліклініка, 71 школа, металургійний технікум, педучилище, фельдшерсько-акушерська школа, музична школа, понад 120 бібліотек, 2 Палацу культури, 10 клубів. Видавалося 11 багатотиражних газет. У 1934 році був відкритий російський драматичний театр. До межі міста увійшли старі селища: «Червоний профінтерн» і «Червоний Жовтень», побудовані нові райони: імені Ватутіна, Північний, Залізничний та інші.

1 листопада 1941 року під натиском німців армії частини Червоної Армії залишили місто. За час окупації фашисти відправили до Німеччини 10 тис. жителів; на руїни було перетворено металургійний завод, вивезено 60 тис. тонн металу і прокату, велику кількість обладнання і верстатів. Місто було визволено 3 вересня 1943 року.

Єнакіївці брали участь у всіх вирішальних битвах Другої світової війни. 28 земляків удостоєні звання Героя Радянського Союзу, 14 тис. нагороджено орденами та медалями.

Вже на другий день після визволення сотні єнакіївців почали піднімати з руїн рідне місто. До 1950 року вся промисловість міста була відновлена. У 1950-х роках введені в експлуатацію завод залізобетонних виробів, експериментальний завод будівельних матеріалів, завод великоблочного житлового будівництва, авторемонтний завод.

Місто сумно відоме тим, що 16 вересня 1979 року на шахті «Юнокомунарівська» на глибині 903 м проведений ядерний вибух потужністю 200 т, з науково-дослідницькою метою. Зараз виникли проблеми з захороненням наслідків аварії у зв'язку з ліквідацією шахти.

Захоплення міста терористами[ред.ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Парад терористів 9 травня 2015 року[4]

13 квітня 2014 року, на шостий день після проголошення «Донецької народної республіки», місто опинилось під контролем терористів. Було захоплено приміщення міськради, прокуратури та міліції[5]. 20 квітня терористи на деякий час покинули місто[6], проте повернулися 4 травня[7], влаштувавши безлад у міськраді та біля металургійному заводі.

З часу захоплення міста, терористи неодноразово відзначалися грабунками. Зокрема повідомлялося про викрадення банківського автомобіля з грошима[8], пограбування магазинів[9][10].

7 серпня 2014 року в небі над Єнакієвим імовірно, з наданого російською стороною комплексу «Бук», терористи збили український МіГ-29; льотчик намагався відвести літак від житлових районів. 13 серпня було зупинено металургійний завод, згідно з повідомленням керівництва — «з метою запобігання техногенній катастрофі та збереження життя городян»[11]. В місті була повністю зупинена робота казначейства та банківської системи, призупинено діяльність ряду підприємств. Спостерігається дефіцит продуктів[12]. 18 листопада в місті мав місце перший голодний виступ[13].

14 листопада Єнакієве було внесено до переліку населених пунктів на Сході України, на яких тимчасово не діє українська влада[14]

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Місто входить до Горлівсько-Єнакіївської агломерації. Підпорядковані міста Вуглегірськ і Юнокомунарівськ, 8 смт, 8 сіл і 11 селищ.

Населення[ред.ред. код]

103 997 жителів (2001); з територіями, підлеглими міськраді, — 161 535 жителів.

За даними перепису 2001 року населення міста становило 104266 осіб, із них 9,78% зазначили рідною мову українську, 89,44% — російську, 0,19% — вірменську, 0,08% — білоруську, 0,03% — циганську, 0,01% — болгарську, молдовську та грецьку, а також польську, гагаузьку, німецьку, румунську, угорську та єврейську мови[15].

Національний склад населення за переписом 2001 року[16][17]

чисельність частка
українці 83 726 51,4
росіяни 73 675 45,3
білоруси 1 777 1,1
вірмени 587 0,4
азербайджанці 366 0,2
євреї 291 0,2

Кількість населення на початок 2004 року — 98,8 тис. чоловік. За період з перепису 1989 року воно скоротилося на 14 %.

Народжуваність — 5,8 на 1000 чоловік, смертність — 20,6, природний спад — −14,8, сальдо міграції негативне (-9,9 на 1000 чоловік).

Герб[ред.ред. код]

Докладніше: Герб Єнакієвого
та
Докладніше: Прапор Єнакієвого

Єнакієве було одним із перших міст Донеччини, у якого з'явився власний герб. Його проект був розроблений в 1968 році. Авторська група, у складі якої А. І. Чутчев, Р. А. Андрієнко, А. К. Панасенко, А. Д. Уткин, зробила офіційний символ міста простим, лаконічним і в той же час дуже виразним, відобразивши в ньому історію Єнакієвого, народження якого передусім пов'язане з розвитком металургійної і вугільної промисловості.

Економіка[ред.ред. код]

  • Видобуток кам'яного вугілля (ДП «Орджонікідзевугілля»):
    • шахта «Червоний Жовтень»,
    • шахта «Червоний Профінтерн»,
    • збагачувальна фабрика;
  • Металургійна промисловість:
  • Машинобудування і металобробка:
    • Єнакіївський котельно-механічний завод,
    • «Донбассталькострукція»,
    • ремонтно-механічний завод,
    • авторемонтний завод,
    • «Ременергомонтаж»;
  • Виробництво будматеріалів:
    • ТОВ «Цемент Донбасу» (цементний завод),
    • завод залізобетонних напірних труб
  • Харчова промисловість:
    • Єнакіївський м'ясокомбінат,
    • Комбінат харчових продуктів «Айсберг» (холодокомбінат),
    • Єнакіївський молокозавод;
    • Єнакіївський коровай,
  • Легка промисловість:
    • швейна фабрика та інші.

Близько 60 % зайнятих в народному господарстві трудяться в промисловості. Зараз багато підприємств працюють не на повну потужність. Закрита шахта «Червоний Жовтень». Передбачається закрити і шахту «Червоний Профінтерн».

Обсяг промислового виробництва — 3 224 млн гривень (на 1 жителя — 20 950 грн.). Індекс промислової продукції — 58,3 % у 2003 році до 1990 року. Викиди шкідливих речовин в 2003 році в атмосферне повітря від джерел забруднення міста — 78,2 тис. тонн.

Транспорт[ред.ред. код]

Північною околицею міста проходить автошлях E50М04.

Персоналії[ред.ред. код]

Народились[ред.ред. код]

Померли[ред.ред. код]

Пам'ятки[ред.ред. код]

У місті Єнакієве Донецької області на обліку перебуває 50 пам'яток історії. З них 5 — пам'ятники В. І. Леніну , 15 — братські могили радянських воїнів, 5 — могили воїнів-афганців.

Костел Марії Терези Калькуттської — збудований 1900–1906 рр., єдиний у Донецькій області костел, будівля якого збереглась в роки радянської влади. Не перебуває на обліку як памʼятка.

У місті розташований лісовий заказник місцевого значення Урочище Плоске та Урочище Розсохувате.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2015 року»,  — Київ, Державна служба статистики України, 2015
  2. О переименовании г. Енакиево (Донецкая область УССР) в г. Орджоникидзе (рос.)
  3. Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — с.371
  4. НедоПарад в недоРоссии: Рекомендовано до перегляду патріотам (відео), сайт «Патріоти України», 10 травня 2015 року
  5. Донецкая Народная Республика захватила еще один город. С места событий: «Поднимают российские флаги и строят баррикады».
  6. З Єнакієвської міськради зникли сепаратисти
  7. У Єнакієво сепаратисти захопили завод Ахметова
  8. В Єнакієво терористи викрали банківський автомобіль із зарплатами 3000 бюджетників
  9. В Єнакієвому терористи пограбували «Фокстрот», а в Горлівці — підприємців на ринку
  10. Терористи мародерствують у рідному місті Януковича
  11. Ахметов зупинив Єнакіївський метзавод
  12. В окупованому терористами Єнакієвому працюють за їжу та з ностальгією згадують Януковича
  13. В Єнакієвому натовп жінок вимагав в терористичної влади гроші на життя, — відео
  14. [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1085-2014-%D1%80 Кабінет міністрів України. Розпорядження від 7 листопада 2014 р. № 1085-р]
  15. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua
  16. Національний склад та рідна мова населення Донецької області. Розподіл постійного населення за найбільш численними національностями та рідною мовою по міськрадах та районах.
  17. Дністрянський М. Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — 490 с.

Див. також[ред.ред. код]

  • Василь Усатюк — український художник, що народився у місті Єнакієво.

Додаткова література[ред.ред. код]