Єне Хубаї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єне Хубаї
угор. Hubay Jenő
Зображення
Основна інформація
Дата народження 15 вересня 1858(1858-09-15)
Місце народження Будапешт
Дата смерті 12 березня 1937(1937-03-12) (78 років)
Місце смерті Будапешт
Причина смерті гострий інфаркт міокарда
Поховання
Громадянство Угорщина
Професія скрипаль, композитор, педагог
Освіта Музична академія Ференца Ліста і Берлінський університет мистецтв (1876)
Вчителі Йозеф Йоахім
Відомі учні Йожеф Сігетіd, Jelly d'Arányid, Jenő Huszkad, Ференц Вечей, Nándor Zsoltd, Юджин Орманді, Emil Telmányid, Oscar Studerd, István Pártosd, Erna Rubinsteind, Klára Dulliend і Juliette Gaultier de la Vérendryed
Інструменти скрипка
Жанри опера і академічна музика[1]
CMNS: Файли у Вікісховищі

Єне Хубаї (угор. Hubay Jenő, нім. Eugen Huber; 15 вересня 1858, Будапешт — 12 березня 1937, Будапешт) — угорський скрипаль, композитор.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в німецькій музичній сім'ї: батько — перша скрипка Угорського оперного театру, професор Музичної академії імені Ференца Ліста. У 11 років Хубаі вперше виступив з концертом, в 13 почав навчання у Йозефа Йоахіма. У 1878, дотримуючись порад Ференца Ліста, дебютував в Парижі, мав великий успіх. Концертував у Франції, Великій Британії, Бельгії, Нідерландах.

Подружився з Анрі В'єтаном. У 1882 очолив кафедру скрипкового мистецтва в Брюссельській консерваторії. У 1886 повернувся в Угорщину, очолив Музичну академію імені Ференца Ліста, разом з віолончелістом Давідом Поппером заснував Будапештський квартет.

Творчість[ред. | ред. код]

Автор вокальних та інструментальних творів, часто писав для скрипки, автор кількох опер. Продовжив романтичну традицію Мендельсона і Шумана.

Твори[ред. | ред. код]

  • Сільські сцени для скрипки та оркестру (18791891)
  • Konzertstück для віолончелі та оркестру (1884)
  • Симфонія № 1 B-Dur (1885)
  • Аліенора , опера (18861888)
  • Скрипковий майстер з Кремони , опера (1892)
  • Романтична соната для скрипки і фортепіано (1894)
  • Сільський халамидник , опера (18941895)
  • Moorröschen (18971898)
  • Концертні етюди для скрипки (1900)
  • Любов Лавотти , опера (1904)
  • Венера Мілоська , опера (19081909)
  • Маска , опера (19091910)
  • Симфонія № 2 c-moll (1914)
  • Анна Кареніна , опера по Леву Толстому (1914)
  • Vita Nuova , симфонія для хору (1921)
  • Петефі-симфонія для хору і оркестру (1922)
  • Велетень-егоїст , опера за казкою Оскара Уайльда (1933 — 1934)
  • Csárdajelenet , балет (1936)
  • Варіації на угорську тему
  • Зефір для скрипки і фортепіано

Педагогічна діяльність[ред. | ред. код]

Учнями Хубаї були Йожеф Сігеті, Штефі Геєр, Генрі Вербрюгген, Геза де Крес, Брам Елдерінг, Барнабас фон Геці, Андре Гертлер, Юджин Орманді, Пауль Годвін, Тібор Варга, Сандро Матерассі і багато інших видатних виконавців.

Визнання[ред. | ред. код]

Ім'я Хубаі носить національний скрипковий конкурс, музичний зал в Будапешті. У 2011 на будинку, де музикант жив у Брюсселі, встановлено меморіальну дошку.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Haraszti Emil: Hubay Jenő élete és munkái, Singer és Wolfner, Budapest, 1913,
  • Hubay Cebrián Andor: Apám, Hubay Jenő, Ariadne Kiadó, Budapest, 1992, ISBN 963-8190-02-7
  • szerk.: Ráth-Végh Istvánné, Zipernovszky Mária: Hubay Jenő hegedűtanítási módszere, Vajna és Bokor Kiadó, Budapest, 1942
  • Nemes Zsuzsanna, A.: Bartók és Hubay kapcsolatának dokumentumai, Magyar Zenetörténeti Tanulmányok III., Zeneműkiadó, Budapest, 1973
  • Neubauer Pál: Hubay Jenő. Egy élet szimfóniája, Helikon Irodalmi Kiadó, Budapest
  • Preszly Elemér: Hubay Jenő, Hubay Jenő Társaság, Budapest, 1943
  • Vághy Pál: Hubay Jenő párizsi évei, Budapesti Szemle, 1939. november

Посилання[ред. | ред. код]

  1. https://id.loc.gov/authorities/names/n85119442.html