Єпархія Лариса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Єпархія Лариса (лат. Archidioecesis Larissensis in Thessalia) - закритий престолом і титул католицької церкви.

Історія[ред. | ред. код]

Лариса — стародавня столична резиденція римської провінції Фессалія в Греції, спочатку залежна від Римського патріархату, а з VIII століття підпорядкована Константинопольському патріархату.

Християнство швидко проникло в Ларису, хоча її першим історично документованим єпископом є Клавдіан, який брав участь у Нікейському соборі 325 року.[1] Грецький менолог згадує святого Ахіллея, який жив на початку IV століття, відомого своїми чудесами і якому був присвячений собор.

На початку V століття вже була створена церковна провінція Фессалія, про що свідчать акти Ефеського собору 431 року, в якому брав участь перший відомий митрополит Лариси Василій, який зайняв чітку позицію за Несторія і тому був звільнений.

У Notitia Episcopatuum, що приписується імператору Леву VI (початок Х століття ), 10 суфраганських єпархій приписуються Ларисі: Деметріада, Фарсало, Таумако, Цетоніо,[2] Езеро, Лідорісіо, Трикка, Екіно, Калідро[3] і Сталіго.[4] У Notitia середини XII століття Ларисі приписують 28 суфраганів, у тому числі Кардіція та Скопело.[5]

Після четвертого хрестового походу тут було зведено архієпископство латинського обряду, засноване Папою Інокентієм III. З цього місця відомі деякі анонімні архієпископи на початку XIII століття, згадуються в листуванні пап Інокентія III (1198-1216) та Гонорія III (1216-1227) . Один із них був призначений апостольським адміністратором Даулії та Фермопіл у 1222 році. У 1241 році латинська присутність у місті Лариса припинилася.

Тодішні провінціали приписували латинській архієпархії Лариси 6 суфаганських єпархій. З них три відомі сайти: Кардіціо, Деметріада і Таумако. Також згадуються: місцевість Назаротенсіс, можливо, єпархія Езеро; осідок Сідоненсіс, невідомий; і осідок Алмеренсіс, місце, пов'язане джерелами з єпархією Фів Фтіотіди.[6]

З XIV століття Лариса входить до числа титульних архієпископських престолів Католицької Церкви; місце було вакантним з 9 березня 1980 року.

Лариса також є єпископством Грецької Православної Церкви з назвою митрополія Лариса і Тирнаво.

Хронотаксис[ред. | ред. код]

Грецькі архієпископи[ред. | ред. код]

  • Святий Ахіллей †
  • Клавдіан † (згадується в 325)
  • Александр † (згадується 344)
  • Василій † (згадується в 431)
  • Вігіланціо † (до 449 - після 458)
  • Прокл † (? - до 531 померлого)
  • Стефан † (згадується в 531)
  • Іоан I † (за часів Папи Григорія I)
  • Костянтин † (згадується близько 865)
  • Євфимій † (згадується 869)
  • Василій † (згадується 879)
  • Іоан II † (близько 960/970 - ? призначений архієпископом Сінади Фригії)

Латинські архієпископи[ред. | ред. код]

  • Анонім † (згадується між 1208 і 1210 рр.)
  • Анонім † (згадується 1213 р.)
  • Анонім † (згадується 1218 р.)
  • B. † (згадується 14 жовтня 1222 р.)
  • Анонім † (згадується 1224 р.)

Титулярні архієпископи[ред. | ред. код]

  • Петро † (? Помер)
  • Філіп † (23 червня 1351 р. - ? помер)
  • Микола † (6 квітня 1362 - 1374 помер)
  • Джованні Фабрі, OFM † (13 вересня 1437 р . - ?)[7]
  • Джованні Веннекер, OESA † (1458/1468)
  • Веріболдо з Гейса, OFM † (10 грудня 1470 р. - ? помер)
  • Джовані Меппенський, OESA † (помер 24 січня 1477 - 15 листопада 1496)
  • Онорато Вісконті † (10 червня 1630 - 1652 помер)
  • Антоніо Піньятеллі дель Растрелло † (14 жовтня 1652 - 4 травня 1671 номінований архієпископ, особистий титул, Лечче)
  • Йоганн Гуго фон Орсбек † (12 грудня 1672 — 1 червня 1676 наступник архієпископа Тріра)
  • Балдасаре Ченчі † (27 серпня 1691 - 11 листопада 1697 створений кардиналом)
  • Франческо Аквавіва д'Арагона † (2 грудня 1697 — 17 травня 1706, призначений кардиналом)
  • Джованні Баттіста Ангвісціола † (помер 25 червня 1706 - 1707)
  • П'єр Луїджі Карафа † (27 березня 1713 — 15 листопада 1728 призначений кардиналом-пресвітером Сан-Лоренцо-ін-Панісперна)
  • Трояно Аквавіва д'Арагона † (14 серпня 1730 - 17 листопада 1732 призначений кардиналом-пресвітером святих Квіріко і Джулітти)
  • Джованні Саверіо ді Леоні † (помер 2 грудня 1733 — 5 березня 1735)
  • Бернардо Фроілан Сааведра Санжурхо † (помер 27 лютого 1736 — 31 травня 1742)
  • Педро Клементе де Аростегі † (30 липня 1742 - 16 вересня 1748 призначений архієпископ, особистий титул Осми)
  • Бьяджо Паолі † (18 березня 1750 р . - ?)
  • Франческо Саверио Пассарі † (помер 18 вересня 1786 - 4 червня 1808)
  • Сальваторе Марія Каккамо, ОСА † (4 вересня 1815 - 21 травня 1827 помер)
  • Франческо Каналі † (21 травня 1827 — 23 червня 1834 призначений кардиналом-пресвітером Сан-Клементе)
  • Йосип Франьо ді Паола Новак † (22 червня 1843[8] - 13 червня 1844 помер)
  • Франсуа-Марі-Бенжамін Рішар де ла Вернь † (5 липня 1875 — 8 липня 1886, наступник архієпископа Парижа)
  • Жоао Ребелло Кардозу де Менезес † (помер 14 березня 1887 - 1890)
  • Агостіно Часка, OSA† (1 червня 1891 — 22 червня 1899 призначений кардиналом-пресвітером Сан-Калісто)
  • Діомед Анджело Рафаеле Дженнаро Фальконіо, OFMRef. † (30 вересня 1899 — 30 листопада 1911 призначений кардиналом-пресвітером Санта-Марія-ін-Ара Коелі)
  • Карло Монтаньіні † (помер 31 березня 1913 — 24 жовтня 1913 )
  • Антоніо Марія Грасселлі, OFMConv. † (30 грудня 1913 — 1 лютого 1919 помер)
  • Феліпе (Бернардо де Хесус) Аргінцоніс і Астобіса, OCD † (18 грудня 1918 [9] - 5 травня 1933 помер)
  • Доменіко Спольверіні † (22 травня 1933 — 19 липня 1939 помер)
  • Хосе Орасіо Кампільо Інфанте † (помер 29 липня 1939 — 14 червня 1956)
  • Антоніо Джордані † (3 серпня 1956 - 27 квітня 1960 помер)
  • Джузеппе Мойолі † (помер 27 вересня 1960 - 9 березня 1980)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Così riporta Vailhé in Catholic Encyclopedia. Gelzer, Patrum Nicaenorum nomina, Lipsia, 1898, p. 70, nº 207. Altre fonti indicano semplicemente "Claudiano di Tessaglia".
  2. ↑ Di questa sede sono noti due vescovi: Giorgio (869) e Gregorio (879). Le Quien, op. cit., coll. 113-114.
  3. ↑ Sede sconosciuta a Michel Le Quien. Forse Calidone.
  4. ↑ Heinrich Gelzer, Ungedruckte und ungenügend veröffentlichte Texte der Notitiae episcopatuum, in: Abhandlungen der philosophisch-historische classe der bayerische Akademie der Wissenschaften, 1901, p. 557, nnº 545-555.
  5. ↑ La Notitia 3 pubblicata da Gustav Parthey in: Hieroclis Synecdemus et notitiae graecae episcopatuum, Berlino, 1866, pp. 120-121, nnº 493-521.
  6. ↑ Eubel, Hierarchia catholica, vol. I, p. 544.
  7. ↑ I vescovi da Giovanni Fabri a Giovanni di Meppen potrebbero appartenere, come indica Eubel (vol. II, p. 172), sia a questa sede che a quella omonima in Siria.
  8. ↑ Moroni, op. cit., p. 131.
  9. ↑ Pubblicato nel concistoro del 3 luglio 1919.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Пов'язані елементи[ред. | ред. код]

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Єпархія_Лариса&oldid=40731101