Єпископські ворота
| Єпископські ворота з надбрамною церквою св. Федора Стратилата | |
|---|---|
|
| |
| 50°03′54″ пн. ш. 31°27′52″ сх. д. / 50.0652400000277780° пн. ш. 31.46466600002777980° сх. д.Координати: 50°03′54″ пн. ш. 31°27′52″ сх. д. / 50.0652400000277780° пн. ш. 31.46466600002777980° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
| Місто | Переяславль |
| Місто | Єпископський двір |
| Перша згадка | 1089[1] |
| Стан | руїни |
  Єпископські ворота з надбрамною церквою св. Федора Стратилата Єпископські ворота з надбрамною церквою св. Федора Стратилата (Україна) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Єпископські ворота з надбрамною церквою св. Федора Стратилата — головна брама стародавнього Переяславля. Разом з кам'яною стіною слугувала оборонною спорудою резиденції переяславських єпископів — Єпископського двору[2].
Історія[ред. | ред. код]
Стародавній Переяславль складався з дитинця та окольного міста, а сам дитинець відповідно поділявся на князівський та єпископський двір. Такий поділ дитинця став можливим через те що у 1030–50-ті рр. місто стало центром єпархії, а в 1070–80-х рр. його ієрархи мали титул митрополитів (нетривалий час на Русі було 3 митрополити — у Києві, Чернігові та Переяславлі)[3].
Наприкінці 1080-х рр. з ініціативи єпископа (митрополита) Єфрема в місті розгорнулися масштабні будівельні роботи, в ході яких було сформовано ансамбль єпископської частини дитинця. Серед збудованих споруд літопис відзначив і оборонні фортифікації що включали в себе парадну браму — Єпископські ворота з надбрамною церквою св. Федора та муровану огорожу:
|
В се же лето священа бысцеркы стаго Михаила [Переяславская] Ефремом митрополитомь тоя церкы юже бе создалъ велику сущю {бе бо преже в Переяславли митрополья} и пристрои ю великою пристроею. ([И пристрою в неи великусотвори и]) украси{в} ю всякою красотою церковными ссуды се бо Ефремъ {бе скопець высок теломъ бебо} тогда многа зданья въздвиже {докончавъ} церковь стаго Михаила заложи церковь на воротехъ городныхъ во имя стаго мученика Феодора и посель стаго Андрея у церкве от ворот и строенье баньное [камено]сего же не быс преж в Руси и град бе заложилъ каменъ от церкви святаго мученика Феодора [и украси город Переяславьскии здании црковными] и прочими зданьи. | 
|
Найімовірніше були зруйновані під час монголо-татарської навали в 1239 р.[5]
Розкопки[ред. | ред. код]
Вперше були досліджені в 1955 р., коли були виявлені під час земельних робіт під бастіоном XVII—XVIII ст. В 1956 р. розкопки продовжив М. К. Каргер, а в 1960 р. під керівництвом Р. О. Юра, М. І. Сікорського та Ю. С. Асєєва була розкопана вся доступна ділянка (частина залишок знаходилась під щойно збудованим приватним будинком)[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Надбрамні храми давнього Києва в культурному просторі європейського середньовіччя (початок) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 квітня 2018. Процитовано 29 березня 2020.
- ↑ Юрченко, Олександр. Давньоруська спадщина пізньосередньовічного Переяслава / О. Юрченко. — С .155-164. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
- ↑ Вирський Д. С., Вортман Д. Я. ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ / ЕІУ. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
- ↑ Ефрем Переяславский и Переяславская митрополия (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
- ↑ Оборонное строительство на Полтавщине. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
- ↑ Раппопорт П. А. Русская архитектура X—XIII вв. Каталог памятников. Ленинград: Наука, 1982. — 136 с. Архів оригіналу за 8 жовтня 2019. Процитовано 29 березня 2020.
Література[ред. | ред. код]
- Асєєв Ю. С. Золоті ворота Києва та Єпископські ворота Переяслава / Ю. С. Асєєв // ВКУ (Вісник Київського університету). — 1967. — № 8. — Вип. 1. — С. 45-58.
- Асєєв Ю. С., Козін О. К., Сікорський М. І., Юра Р. О. Дослідження кам'яної споруди XI ст. в Переяслав-Хмельницькому дитинці. — Вісник Академії будівництва і архітектури УРСР, 1962, № 4, с. 57—60