Єпіфанов Сергій Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єпіфанов Сергій Петрович
 Старшина
Загальна інформація
Народження 22 січня 1983(1983-01-22)
Львівка, Черкаська область
Смерть 14 червня 2014(2014-06-14) (31 рік)
Маріуполь
(загиблий у бою)
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ДПСУ
Рід військ прикордонні війська
Формування НЦПМС (Оршанець)
Війни / битви

Війна на сході України

Командування
начальник майстерні відділення забезпечення спецзасобами відділу ІТЗ
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Єпіфанов.

Сергі́й Петро́вич Єпіфа́нов (нар. 22 січня 1983(19830122), с. Львівка, Золотоніський район, Черкаська область, Українська РСР — 14 червня 2014, м. Маріуполь, Донецька область, Україна) — український прикордонник, старшина ДПСУ, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Сергій Єпіфанов народився 1983 року в селі Львівка Золотоніського району Черкаської області. У батьків був єдиним сином. 2000 року закінчив Скориківську загальноосвітню школу в сусідньому селі Скориківка.

Проходив строкову військову службу у лавах Збройних Сил України. Після звільнення в запас працював механізатором. Згодом вступив на службу за контрактом в Оршанський навчальний центр ДПСУ.

З 2011 року заочно навчався у Навчально-науковому інституті фізичної культури, спорту і здоров'я Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького за спеціальністю «Фізичне виховання»[1].

Старшина, начальник майстерні відділення забезпечення спеціальними засобами відділу інженерного та технічного забезпечення Навчального центру підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби України, в/ч 9930, селище Оршанець, Черкаська область.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України з весни 2014 року брав участь в антитерористичній операції на Сході України. У червні відбув на Схід для супроводження та заміни складу мото-маневреної групи. 13 червня 2014 року оршанські прикордонники прибули до розташування Бердянського прикордонного загону.

Обставини загибелі[ред. | ред. код]

14 червня 2014 року близько 10:00 на околиці міста Маріуполя, в районі заводу «Азовсталь», терористами із засідки була обстріляна колона автомобілів Державної прикордонної служби, яка направлялась на ротацію до підрозділів ДПСУ із вантажем провізії та речового майна. Колону чекали і для засідки обрали відкрите пристріляне місце на мосту. Терористи зробили по колоні три постріли з гранатометів і відкрили вогонь з автоматів. Один постріл з гранатомету влучив у кабіну автомобіля МАЗ, який перевозив боєприпаси. В кабіні перебували службовець (водій) Олександр Островський і прапорщик Володимир Гречаний. Внаслідок вибуху Островський одразу загинув, а Гречаний дістав тяжкі поранення і помер на операційному столі в Маріупольській міській лікарні. Другий постріл з гранатомета потрапив у задню частину автобуса, який перевозив особовий склад. Військовослужбовці покинули машину та вступили у бій. По них працювали снайпери. Майор Микола Зайцев і старшина Сергій Єпіфанов загинули від снайперських куль у голову, коли переміщувалися до укриття. Майор Віталій Вінніченко був в автобусі, що рухався у хвості колони. Розривна куля влучила йому під бронежилет, у незахищену зону під рукою, і розірвала печінку. За годину він помер у кареті швидкої допомоги. Бій тривав близько півгодини, загинули 5 прикордонників Оршанського Навчального центру. Згодом на допомогу надійшла група з Донецького прикордонного загону, а за кілька хвилин і бійці Національної гвардії. Ще 7 прикордонників у тому бою зазнали поранень[2][3][4].

17 червня прощання із загиблими прикордонниками пройшло в Оршанці на Черкащині, де вони служили і жили вже кілька років[4][5]. Того ж дня з Сергієм Єпіфановим попрощались в Золотоноші. Похований на кладовищі рідного села Львівці.

В рідному селі залишилися батьки Наталія Миколаївна і Петро Вікторович. Мати Сергія тривалий час працювала в Італії, щоб заробити синові на квартиру, батько — механізатор. Вдома залишились дружина Лілія та дві доньки — 9-річна Яна й 2-річна Лана. Яна займається айкідо.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

  • Орден «За мужність» III ст. (20.06.2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу[6].
  • Почесна відзнака «За заслуги перед Черкащиною» (посмертно).
  • Пам'ятний знак «За заслуги перед містом Черкаси» І ст. (2015, посмертно)[7].
  • Звання «Почесний громадянин міста Черкаси» (2016, посмертно)[8].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • У липні 2014 року в селі Руська Поляна Черкаського району, поблизу якого розташований Оршанський навчальний центр ДПСУ, вулицю Форостяна перейменовано на вулицю Сергія Єпіфанова[9].
  • 23 вересня 2014 року в селі Скориківка Золотоніського району на фасаді будівлі загальноосвітньої школи, де навчався Сергій Єпіфанов, йому встановлено меморіальну дошку[10].
  • В травні 2015 року в Черкасах відкрито пам'ятний знак землякам, які загинули в зоні АТО. На 4-метровому кованому хресті — імена і фотографії 20 полеглих Героїв, серед яких і Сергій Єпіфанов[11].
  • 17 червня 2017 року в Маріуполі, під час урочистостей з нагоди річниці визволення Маріуполя від бойовиків було відкрито меморіальний пам'ятник з іменами воїнів-прикордонників, які загинули від рук терористів 14 червня 2014 року. Меморіал було встановлено на пост-мосту, де загинули прикордонники. Поряд з ним встановлений прикордонний стовп — символ української землі, за яку прикордонники віддали свої життя[3][12].
  • 29 вересня 2018 року на районному стадіоні «Колос» у Золотоноші пройшла першість з легкої атлетики на честь Сергія Єпіфанова[13].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Олександр Черевко: «Завдяки новим підходам до реформування університет став лідером освіти в Шевченковому краї». Урядовий укр'єр. 25 березня 2021. Архів оригіналу за 25 березня 2021. Процитовано 25 березня 2021.
  2. ↑ Щодо обстрілу прикордонників у Маріуполі // Офіційний сайт ДПСУ, 14 червня 2014. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.
  3. ↑ а б В Маріуполі на місці загибелі воїнів-прикордонників було відкрито Меморіал пам'яті // Сайт ДПСУ, 17 червня 2017. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.
  4. ↑ а б Прощання на плацу Оршанця // «ПроЧерк», 17 червня 2014. Архів оригіналу за 20 червня 2014. Процитовано 4 грудня 2014.
  5. ↑ Черкащани попрощалися із загиблими героями-прикордонниками // Сайт Черкаської обласної ради, 17 червня 2014. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.
  6. ↑ Указ Президента України від 20 червня 2014 року № 543/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  7. ↑ У Черкасах посмертно нагородили 20 учасників антитерористичної операції // Офіційний портал міської ради, міського голови, виконавчого комітету м. Черкаси, 6 травня 2015. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.
  8. ↑ Міський голова вручив почесні відзнаки визначним черкасцям // Офіційний портал міської ради, міського голови, виконавчого комітету м. Черкаси, 30 грудня 2016. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.
  9. ↑ Іменами героїв, які полягли в АТО, назвали чотири вулиці // «Рідна Черкащина», 31 липня 2014. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.
  10. ↑ В Скориківці встановили меморіальну дошку загиблому захиснику Батьківщини // «Золотоноша Online», 10 жовтня 2014. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.
  11. ↑ У Черкасах відкрили пам'ятний знак землякам, загиблим в зоні АТО // Офіційний портал міської ради, міського голови, виконавчого комітету м. Черкаси, 14 травня 2015. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.
  12. ↑ У Маріуполі відкрили пам'ятник прикордонникам, загиблим на пост-мосту в 2014 році // Маріупольська міська рада, 17 червня 2017. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.
  13. ↑ Першість з легкої атлетики на честь Сергія Єпіфанова // facebook Золотоніська Районна Державна Адміністрація, 1 жовтня 2018

Джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Єпіфанов_Сергій_Петрович&oldid=40919461